707/2152/25
2-а/707/21/25
про залишення позовної заяви без руху
11 червня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
09 червня 2025 року представник позивача - адвокат Скіць Е.К. в інтересах позивача ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 КАС України, визначено головуючого суддю - Морозова В.В.
Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона повинна бути залишена без руху.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою та третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, за правилами статті 123 КАС України суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 286 КАС України.
Як встановлено, оскаржувана постанова датована 31.01.2025 року та строк на оскарження якої закінчився 11.02.2025 року, при цьому представник позивача звернулася до суду з даним адміністративним позовом 09.06.2025 року, тобто вже після спливу вказаного строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зокрема, представник позивача у позовній заяві просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та зазначає, що «Постанова № 505/М/2025 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 була винесена 31 січня 2025 року. Водночас направлення копії цієї постанови було здійснено у відповідь на адвокатський запит лише 04 червня 2025 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (копія додається). Фактичне отримання копії постанови відбулося 05 червня 2025 року», при цьому адвокат не надала доказів на підтвердження вказаних обставин про те, що позивач дізнався лише 05 червня 2025 року про вказану постанову, а саме копію адвокатського запиту та інші докази на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 не міг дізнатися про порушене право у визначений законом строк для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності (постанова КАС ВС від 28.06.2023 року у справі № зд/380/8/2).
Однак, досліджуючи причини пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, суд визнає їх неповажними, з огляду на таке.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі №807/235/16 (адміністративне провадження №К/9901/49805/18).
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 505/М/2025 від 31 січня 2025 року, копія якого долучена до матеріалів позовної заяви, встановлено, що позивач ОСОБА_1 був присутній при складенні протоколу про адміністративне правопорушення № 505/М/2025 від 31 січня 2025 року, вказані обставини дають підставу дійти висновку, що позивач знав про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього та постановлення оскаржуваної постанови.
Суд звертає увагу на те, що позивачу ОСОБА_1 достеменно було відомо про те, що розгляд адміністративної справи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо нього відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що спростовує його доводи про те, що він не знав, що відносно нього могло бути винесено вказану постанову та про зміст оскаржуваної постанови.
Таким чином слідує, що обставин, за яких позивач об'єктивно не міг дізнатись про існування оскаржуваної постанови № 505/М/2025 від 31 січня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та які унеможливили вчасне подання позивачем адміністративного позову, позивачем не наведено.
Відтак, вказаних вимог закону позивачем не дотримано.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, вважаю за необхідне адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 169 КАС України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Морозов