Справа №705/698/25
1-кс/705/962/25
05 червня 2025 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши подане т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12025255360000073 від 26.01.2025 клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Осітна Христинівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
Т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , в обґрунтування якого зазначив наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в лютому 2025 року ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_9 при спілкуванні з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 розповіли останнім про мешканця міста Умані ОСОБА_12 , який має грошову заборгованість, зокрема, перед ОСОБА_8 , а також іншими особами, і володіє транспортними засобами та у якого виник конфлікт з ОСОБА_8 через грошовий борг. Після цього у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 виник спільний умисел на вчинення нападу на ОСОБА_12 із застосуванням небезпечного для життя і здоров'я насильства з метою заволодіння майном, яке є у його власності та в його розпорядженні, та вони вступили у попередню змову між собою, розподіливши ролі у скоєнні даного злочину.
Разом із тим, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , переслідуючи власні мотиви незаконного збагачення за рахунок майна ОСОБА_12 та прагнення самоствердитись, за невстановлених обставин домовились заздалегідь підготуватись та під час нападу на потерпілого позбавити його життя, при цьому про такі наміри не повідомляти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щоб останні виконали обумовлені з ними ролі у скоєнні злочину.
В подальшому 23.02.2025 близько 14.00 год. під час спільного вживання алкогольних напоїв у квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 розпочали виконання свого спільного злочинного плану, діючи спільно, умисно, з корисливими мотивом та метою, узгоджено один з одним, однак, при цьому умислом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не охоплювалось заподіяння потерпілому смерті.
Так, ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_12 та призначив йому зустріч о 15.00 год. 25.02.2025 на стадіоні неподалік будинку АДРЕСА_3 . В подальшому ОСОБА_9 близько 15.00 год. в телефонній розмові з ОСОБА_12 переніс зустріч на 16.00 год.
Близько 16.00 год. ОСОБА_12 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є благодійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( АДРЕСА_4 ) приїхав до стадіону неподалік будинку АДРЕСА_3 . В цей час ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 вийшли з помешкання за вищевказаною адресою. ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_12 та сіли до нього в автомобіль. ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 сіли до автомобіля «Шевроле Епіка», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_13 , та яким володіє ОСОБА_10 , на якому під'їхали до автомобіля ОСОБА_12 , тоді ОСОБА_8 жестом показала ОСОБА_12 , щоб він їхав за автомобілем, в якому остання знаходилась. Після цього обидва автомобілі поїхали до берегу Осташівського ставу зі сторони вулиці Виговського (Котовського) в м. Умані.
По приїзду до вказаного місця усі перелічені особи вийшли з автомобілів та розпочали розмову. Після розмови, яка тривала приблизно 10 хвилин, ОСОБА_10 почав наносити ОСОБА_12 удари кулаками рук та ногами по голові та тілу, від чого останній впав на землю. Після цього до ОСОБА_10 приєднались ОСОБА_4 , який тримав в руках заздалегідь взятий із собою шматок шланга, і ОСОБА_11 , та вони втрьох продовжили наносити ОСОБА_12 по голові та тулубу численні удари кулаками рук, ногами та шматком шланга, який, окрім ОСОБА_4 , також застосовував і ОСОБА_10 .
Такі дії з метою завдання ОСОБА_12 особливих психічних і моральних страждань супроводжувались постійними словесними приниженнями, вчинялись впродовж тривалого часу, шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, нанесення численних ударів по голові та тілу, у тому числі неодноразових ударів шматком шланга по сідницях, задля глумління над потерпілим.
Окрім того, під час побиття ОСОБА_10 відібрав у ОСОБА_12 сумку з особистими речами, що була при ньому, в якій також знаходились усі правовстановлюючі документи на автомобіль «Мазда 6», а також його мобільний телефон, заволодівши таким чином цим майном.
В подальшому ОСОБА_9 повідомив присутнім, що на крики почали реагувати сторонні особи, які дивляться в їх бік. У зв'язку із цим побиття ОСОБА_12 було тимчасово припинено. ОСОБА_10 сів за кермо свого автомобіля, до нього в салон сіла ОСОБА_8 , решта осіб, у тому числі ОСОБА_12 , що підвівся на ноги, сіли до автомобіля «Фольксваген Каравелла», за кермом якого був ОСОБА_4 , та обидва транспортні засоби направились в бік села Томашівка Уманського району, де поблизу вказівника на дане село у вигляді фігурного глечика зупинились.
У вказаному місці вказані особи вийшли з автомобілів та ОСОБА_10 почав знову наносити ОСОБА_12 удари кулаками рук в голову, при цьому вимагаючи перелічити усе наявне у нього цінне майно та віддати його. Після повідомлення ОСОБА_12 близько 18.00 год. про наявність в його володінні автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_14 , усі шестеро учасників події знову сіли до двох вищевказаних автомобілів ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 - до автомобіля «Шевроле Епіка», решта осіб - до автомобіля «Фольксваген Каравелла») та поїхали в напрямку міста Умань. Проїхавши близько 4 км, автомобіль «Шевроле Епіка» зупинився через несправність колеса, тоді автомобіль «Фольксваген Каравелла», яким кермував ОСОБА_4 , повернувся до автомобіля «Фольксваген Каравелла», до якого сіли усі учасники події та направились в м. Умань до вулиці Спінози.
По прибуттю до вказаної вулиці учасники зупинились біля припаркованого автомобіля «Мазда 6», ОСОБА_4 підійшов до цього автомобіля та побачив пошкодження одного із коліс, про що повідомив решті присутніх. Тоді за вказівкою ОСОБА_10 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» усі поїхали до квартири АДРЕСА_5 .
По приїзду ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пішли до зазначеного помешкання, а ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» спочатку з'їздили на автозаправну станцію, де поповнили запас палива, після чого поїхали до місця, де залишився автомобіль «Шевроле Епіка», приблизно за 4 км від село Томашівка. Забравши з автомобіля «Шевроле Епіка» раніше відібрану ОСОБА_10 сумку ОСОБА_12 з його майном, у тому числі ключем від автомобіля «Мазда 6» та документами на нього, ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 повернулись до м. Умані на вулицю Фортечну неподалік від автомобіля «Мазда 6», який стояв на вулиці Спінози. Далі ОСОБА_4 сходив до автомобіля «Мазда 6» та повернувся, після чого запитав в ОСОБА_12 , чи є в його автомобілі домкрат, на що отримав відповідь про його відсутність.
Далі ОСОБА_4 сів за кермо на автомобіля «Фольксваген Каравелла» та разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_9 поїхав на паркувальний майданчик поряд з будинком АДРЕСА_6 . Там ОСОБА_15 зателефонував до невстановленої особи, яка прибула на невстановленому автомобілі, до якого ОСОБА_4 сів та поїхав до будинку АДРЕСА_3 .
По прибуттю ОСОБА_4 пішов до квартири АДРЕСА_7 в цьому будинку та покликав ОСОБА_10 . Вони разом вийшли з квартири та в невстановлений спосіб поїхали на вулицю Спінози до автомобіля «Мазда 6», полагодили пошкоджене колесо цього транспортного засобу та на ньому приїхали до паркувального майданчика біля будинку АДРЕСА_6 . Там ОСОБА_4 пересів за кермо автомобіля «Фольксваген Каравелла», на якому разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 поїхав до будинку АДРЕСА_3 .
В цей час ОСОБА_10 , будучи наодинці за кермом автомобіля «Мазда 6», завіз його в невстановлене місце, де залишив, таким чином заволодівши вказаним автомобілем та отримавши можливість ним розпоряджатися, після чого пішки повернувся до АДРЕСА_3 , при цьому ключі від автомобіля залишивши при собі.
Коли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 зустрілись біля будинку АДРЕСА_8 , то ОСОБА_11 пішов до квартири АДРЕСА_7 в цьому ж будинку, покликав ОСОБА_8 на вулицю та вони разом вийшли у двір, де ОСОБА_12 вимушено пообіцяв ОСОБА_8 повернути їй увесь борг.
Після цього ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пішли до квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 одягнув заготовлені ним шкіряні рукавиці та балаклаву, сів за кермо автомобіля «Фольксваген Каравелла», до якого також сіли ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та зазначені особи поїхали у двір будинку АДРЕСА_9 . По приїзду ОСОБА_4 зупинив автомобіль у дворі поблизу котельні та на таксі поїхав з місця події.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 пішли до квартири АДРЕСА_10 , де через деякий час ОСОБА_12 від отриманих травм помер.
Згідно з висновком експерта під час вищеописаних подій ОСОБА_12 заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які мозкові оболонки та в речовини головного мозку, що в своєму перебігу ускладнились розвитком травматичного набряку-набубнявіння головного мозку, і ран, саден та синців обличчя, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та від яких настала смерть ОСОБА_12 , а також тілесні ушкодження у виді видовженого синця верхньо-зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, садна тильної поверхні правої кисті між 1 та 2 пальцями, садна в основі фаланги 1-го пальця правої кисті по тильній поверхні, синця середньої третини лівого передпліччя по задній поверхні, синця в середній третині лівого бокового фланку живота, синця нижньої третини правого бокового фланку живота, синця верхньо-зовнішнього квадранту правої сідниці, синця нижньо-зовнішнього квадранту правої сідниці, синця середньої третини правого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця передньо-зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, синця в верхній третині правої гомілки по передньо-зовнішній поверхні, садна в середній третині правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні, синця середньої третини лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця нижньої третини лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця нижньої третини лівого стегна по передньо-внутрішній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та крововиливів в м'яких тканинах грудної клітки справа в ділянці 4, 5, 6 ребер по середньопахвинній та задньопахвинній лініях, крововиливу в проекції 5-го ребра зліва по лопатковій лінії, крововиливів в ділянці правого та лівого бокового фланків живота, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Внаслідок таких спільних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 заволоділи належними ОСОБА_12 сумкою з особистими речами та мобільним телефоном, вартість яких на даний час не встановлена, а також автомобілем «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_14 , а володільцем - ОСОБА_12 , чим заподіяли останньому матеріальної шкоди.
10.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів підтверджується отриманими в ході досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом інспектора чергового ЧЧ СМ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 25.02.2025; протоколом огляду місця події від 25.02.2025; протоколом огляду місця події від 25.02.2025; протоколом огляду предмету від 26.02.2025; протоколом обшуку від 26.02.2025; протоколом огляду предмету від 27.02.2025; показаннями свідка ОСОБА_16 від 27.02.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.03.2025; висновком експерта №05-7-02/83 від 28.03.2025; протоколом огляду місця події від 10.03.2025; протоколом обшуку від 23.01.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/4016-НЗПРАП від 24.03.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою до 09.06.2025, без визначення розміру застави.
Закінчити досудове розслідування у трьох місячний строк, тобто до 10.07.2025, неможливо, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: вирішити питання про залучення потерпілого; отримати ухвали суду про арешт майна, про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю; провести тимчасові доступи до інформації про абонентські з'єднання мобільних телефонів, якими користувалися підозрювані; провести судову-товарознавчу експертизу по мобільному телефону померлого та долучити висновок експерта; провести судову транспортно-товарознавчу експертизу по автомобілю «Мазда 6» та долучити висновок експерта, отримати та долучити повний розсекречений протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії; виконати вимоги ст. ст. 290 - 292 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та вручити його підозрюваному та його захиснику, а також виконати слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в яких виникне необхідність та вимоги параграфу 3 глави 24 КПК України.
Керівником Уманської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Враховуючи спосіб і тяжкість вчинених ОСОБА_4 злочинів, виникла необхідність в продовженні відносно нього строку запобіжного заходу оскільки ризики, що стали підставою для його обрання підозрюваному на час звернення до суду з даним клопотанням не зменшилися та не відпали.
В клопотанні слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування до 10.07.2025 включно.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та вважав необхідним продовження строку тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, з моменту обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та відсутні будь-які обставини для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Разом з цим існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку запобіжного заходу, зокрема слід вирішити питання щодо залучення потерпілого, отримати матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій та висновків судових експертиз, отримати повний розсекречений протокол за результатами проведення НСРД; виконати вимоги ст. 290 КПК України зі стороною захисту, скласти обвинувальний акт. Вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, а тому просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає підозру необґрунтованою, так як викладені у ній обставини не підтверджуються наявними матеріалами. Зокрема, вважає, що не доведено умисел його підзахисного на убивство та взагалі наявність такого наміру, оскільки потерпілий помер пізніше. Заявлений стороною обвинувачення ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення є лише припущенням, оскільки ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості. За вказаних обставин підстав для продовження утримання його підзахисного під вартою не вбачає.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання в зв'язку із недоведеністю заявлених ризиків та необґрунтованістю підозри, яку вважає формальною. Так, незрозуміло, які саме речі його підзахисний може знищити, яким чином та, у зв'язку з чим, останній може вчиняти тиск на свідків кримінального провадження, оскільки відомостей про такий вплив немає, а такі звинувачення виглядають як припущення слідчого та прокурора. У зв'язку з цим просить суд у задоволенні клопотання відмовити та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників. Також зазначив, що має намір співпрацювати з органом досудового розслідування, однак після його затримання до слідчого чи прокурора з цих питань не звертався.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані матеріали, приходить до наступного.
Згідно положень ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
У відповідності до статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12025255360000073 від 26.01.2025, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
24.04.2025 ухвалою слідчого судді до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.06.2025 без можливості внесення застави.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури від 04.06.2025 продовжено строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню до 3-х місяців, тобто до 10.07.2025.
Оскільки строк обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується 09.06.2025 та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних, особливо тяжких злочинів, що підтверджується на цьому етапі досудового розслідування долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу.
Слідчим суддею враховується, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, наявність яких була встановлена при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки можливе притягнення до кримінальної відповідальності та суворість покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , може бути розцінена ним більш небезпечним ніж переховування та втеча. При цьому також враховується його поведінка під час досудового розслідування, зокрема створення формальних підстав для стаціонарного лікування та самовільного залишення медичного закладу на наступний день після госпіталізації, залишається вірогідним ризик ухилення від органу досудового розслідування, що обґрунтовує існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, а саме не з'явленням на виклики, штучним відчуженням належного йому майна, у зв'язку з можливою спеціальною конфіскацією. Також не зменшився та продовжує існувати ризики знищення, приховування або спотворення будь яких речей чи документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, оскільки досудове розслідування триває, слідчим та прокурором вживаються заходи щодо збирання доказів, в тому числі щодо відшукування знаряддя вчинення злочинів, які вчинялись в умовах неочевидності та з елементами приховування підозрюваними їх наслідків. Крім того, з достатньою вірогідністю продовжують існувати ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних з метою зміни ними показів на його користь. Разом із цим, хоча ОСОБА_4 раніше не притягувавс я до кримінальної відповідальності та не має судимості, але наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких злочинів та обставини їх вчинення, його поведінка після викриття та під час досудового розслідування, на думку суду, свідчать про стійке неприйняття підозрюваним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує його як особу, що схильна до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Також, як відповідний ризик суд враховує також збройну агресію рф та запровадження воєнного стану в Україні, дія якого триває до 07.08.2025.
Отже, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.
В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також слідчим суддею враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, матеріали клопотання не містять та доказів наявності таких обставин стороною захисту не надано.
Слідчий суддя не бере до уваги посилання сторони захисту на нібито відсутність умислу та наміру на вбивство, а також невідповідність обставин, викладених у клопотанні, дійсним обставинам, оскільки як зазначалося вище, на вказаній стадії суд не встановлює винність підозрюваної особи, а лише враховує наявність підозри та ризиків.
В даному випадку доводи сторони захисту не вказують на наявність у ОСОБА_4 обставин, що переважають суспільний інтерес у справі, що має значний резонанс, який полягає у повному та неупередженому проведенні досудового розслідування в розумні строки, а тому тримання підозрюваного під вартою є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд також не бере до уваги посилання захисників на недоведеність наявності ризиків та відсутність судимості у підозрюваного, як підстав для відмови у продовженні строку тримання під вартою, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на вказаному етапі підозрюється ОСОБА_4 .
В судовому засіданні також було досліджено доводи прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою. При цьому, для завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 при винесенні процесуального рішення про продовження строку досудового розслідування та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Таким чином, при вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м'який, слідчий суддя вважає недоведеною та недостатньо обґрунтованою можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки стороною захисту не надано переконливих доказів того, що такий запобіжний захід зможе запобігти наявним та доведеним ризикам.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , обставини їх вчинення, поведінку підозрюваного на початку досудового розслідування та наявні ризики, а також те, що на цій стадії досудового розслідування з об'єктивних причин неможливо провести всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного, а тому вважає, що вказані обставини у своїй сукупності виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів, вчинених із застосуванням насильства та які спричинили загибель людини, то відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного засобу.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 193-199, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.07.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору, а також направити до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - для виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1