ЄУ № 712/7359/25
Провадження № 2/712/3201/25
Іменем України
10 червня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить встановити факт проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_6 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 12.12.2023 по 25.10.2024.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Позовну заяву залишено без руху з підстав того, що з аналізу відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа №712/5543/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу, провадження у якій відкрито 01 травня 2025 року.
Зазначено, що позивачу необхідно надати докази, що вимоги цих двох позовів не тотожні між собою та обґрунтовані відмінними підставами.
06 червня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
У заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що вимогами позову у справі №712/5543/25 є встановлення факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 2012 року по 06.06.2019, тоді як у справі №712/7359/25 позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 12.12.2023 по 25.10.2024.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та додані до неї документи, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається з копії позовної заяви, яка додана до заяви про усунення недоліків від 06 червня 2025 року, у цивільній справі №712/5543/25 позивач просить «встановити факт проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу» (без зазначення періоду).
У обґрунтування позову зазначено, що позивач та ОСОБА_5 познайомились у 2012 році, однак зареєстрували шлюб лише 06.06.2019. Як до реєстрації шлюбу, так і після, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 .
12.12.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано, однак після розірвання шлюбу вони продовжували проживати як чоловік і дружина, та в січні 2024 року переїхали у приватний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживали до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлення факту спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як подружжя, необхідне для захисту спадкових прав позивача та підтвердження її права власності на набуте майно.
У цивільній справі №712/7359/25 позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_6 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з 12.12.2023 по 25.10.2024.
У обґрунтування позову зазначені ті ж самі обставини, що і у справі №712/5543/25, додатково указано, що наявність відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без зареєстрованого шлюбу в період з 12.12.2023 по 25.10.2024 обґрунтовуються іншими додатковими обставинами та доказами, зокрема реалізацією ОСОБА_5 та ОСОБА_1 своїх намірів стати батьками спільної дитини в період з 12.12.2023 по 25.10.2024, спільним переїздом до приватного будинку, організацією поховання та церемонії прощання.
Суд дослідивши позовні заяви у справах №712/5543/25 та №712/7359/25, приходить до висновку, що предмет та підстави цих позовів є тотожними, спір виник між тими самими сторонами, що виключає повторне звернення позивача із позовом.
Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях право доступу до суду не є абсолютним.
Так, згідно із п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
08 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №947/31700/20, провадження № 61-175св23 (ЄДРСРУ № 116149865) досліджував питання щодо закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України).
За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Ураховуючи зазначене, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений можливості подати уточнену позовну заяву у справі №712/5543/25 з поданням додаткових доказів та зазначення періоду спільного проживання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, встановивши, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси вже перебуває на розгляді аналогічний позов, до того ж відповідача, позовні вимоги, предмет і підстави позову у справі №712/5543/25 є аналогічними вимогам, предмету і підставам позову цієї позовної заяви, а отже відсутні підстави для відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки на даний час у провадженні цього суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що згідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Заява про усунення недоліків не відповідає указаній вимозі, оскільки не направлена іншим учасникам.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 260-261, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua/sud2316/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення Черкаському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Суддя: О.С. Стеценко