справа № 570/707/25
провадження № 2/570/842/2025
11 червня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
покликаючись на непогашення позичальником заборгованості за кредитним договором, представник позивача Тетяна Калітовська у поданій 14 лютого 2025 року позовній заяві через систему "Електронний суд" просить стягнути з відповідача на користь позивача 31 220 грн. 00 коп. боргу та судові витрати.
Вказаний представник позивача у поданій до суду заяві позов підтримує повністю.
16 травня 2025 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Вказує, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.02.2023 відкрите провадження у справі №918/1071/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а ухвалою суду від 07.06.2023 звільнена фізична особа ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрите. Пояснює, що його заборгованість за кредитним договором №481458 від 08.11.2022 виникла до порушення провадження у справі №918/1071/22 Господарського суду Рівненської області, при цьому позивач станом на дату закриття провадження у справі не скористався своїм правом на пред'явлення вимог до боржника як конкурсний кредитор, а відтак його заборгованість перед позивачем є погашеною.
Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Вказаний представник позивача у надісланій до суду заяві просить справу слухати у відсутність сторін, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач до суду не з'явився.
Враховуючи, що їх з'явлення не визнане обов'язковим, достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, вважає, що можливо розглянути клопотання у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд прийшов до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У зв'язку з цим, критерієм відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (спори за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства).
Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
П.4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установив, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.
Отже, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Суд встановив, що Господарський суд Рівненської області 07 лютого 2023 року відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 /справа №918/1071/22/. Введена процедура реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднене на офіційному веб-сайті судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначений керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражний керуючий Хомич Роман Володимирович. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 червня 2023 року заява арбітражного керуючого Хомича Р.В. про закриття провадження у справі про неплатоспроможність задоволена. Припинена процедура реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника-арбітражного керуючого Хомича Р.В. Звільнена фізична особа ОСОБА_1 від боргів, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Постановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрите.
Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором №481458 від 08.11.2022 є погашеною, що встановлено ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 року, яка набрала законної сили (справа №918/1071/22).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором №481458, зобов'язання за яким у відповідача виникло з 08 листопада 2022 року (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство).
01 лютого 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №01022024-1, відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників, зокрема за Договором про надання споживчого кредиту №481458 від 08.11.2022 щодо відповідача.
Позивач звернувся до суду із позовом 14 лютого 2025 року, тобто після постановлення ухвали Господарським судом Рівненської області 07 червня 2023 року.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Підстави для закриття провадження в справі вичерпно визначені ст.255 ЦПК і свідчать про те, що процес виник або неправомірно при відсутності в заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом, або не може бути продовжений з інших причин, зокрема і в зв'язку з волевиявлення сторін по розпорядженню своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки.
Такими підставами є обставини, які підтверджують:
1) неправомірність виникнення процесу,
2) неможливість його подальшого продовження,
3) недоцільність його продовження.
Закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи. Вказана стаття адресована суду і має обов'язковий для нього характер за наявності зазначених в ній обставин. Необхідність застосування вказаної вимоги закону зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Разом з тим, суд вважає за необхідне навіть за відсутності даного клопотання, що позивачу необхідно повернути судовий збір.
Згідно з ч.5 ст.7 Закону її повернення здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З огляду на викладене, керуючись п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд
закрити провадження у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. за платіжною інструкцією №2740 від 07 лютого 2025 року, внесених на р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 38012494.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя: Кушнір Н.В.