Справа № 565/1085/25
Провадження № 2/565/434/25
(з а о ч н е)
11 червня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Бірюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В C Т А Н О В И В:
12 травня 2025 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договорами №2220908 від 28.04.2021, №4691530 від 30.08.2021 у розмірі 31019,50 грн., стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" вказує, що 28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено Договір №2220908. Також 30.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір №4691530.
09.02.2022 було укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2220908.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2220908.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2220908.
15.12.2021 було укладено договір №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4691530.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4691530.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4691530.
Свої зобов'язання перед відповідачем позивач виконав в повному обсязі, надавши йому кредитні кошти, в свою чергу відповідач свої зобов'язання перед позикодавцем не виконав.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2220908 від 28.04.2021 р., що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19409,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17909,50 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4691530 від 30.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 11610,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1425,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9750,00 грн., заборгованість за комісіями - 435,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31019,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2925,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27659,50 грн. та заборгованість за комісіями - 435,00 грн.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві просить розгляд справи провести без його участі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подавав. Відзив на позов не подав.
На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвали про заочний розгляд справи, оскільки позивач проти такого розгляду не заперечував.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо умов та порядку укладання Договорів, а саме: Договору № 2220908 від 28.04.2021: Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 1500.00 грн.
Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою.
Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики, проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.
Згідно з п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою. Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.
Згідно з п. 3.10. Договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.
Підписанням Договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору.
Щодо договору № 4691530 від 30.08.2021: Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 1500.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 450 грн., які нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Кредитодавцем.
Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, Заяву подано через систему «Електронний суд» погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
09.02.2022 було укладено договір №09/02-2022 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2220908.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2220908.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2220908.
15.12.2021 було укладено договір №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4691530.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4691530.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми виданих кредитів та комісії за обома кредитними договорами.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд бере до уваги наступні обставини.
Судом встановлено, що при укладенні договору позики № 2220908 від 28.04.2021 року сторони договору досягнули спільної згоди та встановили, що відповідач отримав позику строком на 15 календарних днів - з 28.04.2021 року до 13.05.2021 року, та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % від суми позики за кожний день користування позикою (акційна процентна ставка, яка нараховується в межах повного строку позики); 2) 1,99 % від суми позики (базова процента ставка, яка нараховується за кожний день користування позикою, в межах повного строку позики) (п.2.4.2, 2.4.3 договору).
Згідно з п.2.4.5 договору, позикодавець надає позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до п.2.4.2) виключно за умови належного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за договором застосовується базова процентна ставка за позикою.
Згідно з п.2.5 договору, розмір процентів на прострочену позику є фіксований та становить 1,01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою.
Відповідно до п.3.1.1 договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до повного погашення заборгованості включно.
Пунктами 3.2.1 договору визначено, що проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором у розмірі, визначеному п.2.5 договору за кожен день прострочення.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, після закінчення строку кредитування кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право на отримання окрім суми боргу двох видів плати: 1) компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення, 2) трьох процентів річних від простроченої суми, або іншого розміру процентів, який визначений сторонами з посиланням на ч.2 ст. 625 ЦК України.
Проаналізувавши зміст укладеного сторонами договору, виходячи з встановлених судом умов кредитування, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача згідно з договором позики, в межах строку кредитування - 15 днів, складає 447,75 грн. (1500 грн. х 1,99 % х 15 днів = 447,75 грн.). Підстав для стягнення відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування, судом не встановлено, а отже у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до договору про споживчий кредит № 4691530 від 30.08.2021, суд бере до уваги, що п. 1.3 -1.4 цього договору визначено строк кредитування 15 днів, а саме з 30.08.21 до 14.09.21.
Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. В той же час п. 1.6 визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Крім того, за умовами п. 2.2.3 цього договору, якщо визначена у п. 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно з п. 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6 договору.
Враховуючи, що п. 2.3.1.2 визначений максимальний строк пролонгації договору, який складає 60 днів, суд доходить висновку, що сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача згідно з договором про споживчий кредит, в межах строку кредитування - 75 днів (15 днів - строк кредитування + 60 днів - строк пролонгації договору), складає 4 702,50 грн. (1 425 грн. х 2 % х 15 днів + 1 425 грн х 5% х 60 днів = 427,50 грн + 4 275,00 грн = 4702,50 грн.). Підстав для стягнення відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування, судом не встановлено, а отже у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити.
Доводи позивача про те, що відповідно до п. 3.1.1. Договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно, як на підставу нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування спростовуються позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.12.2023 у справі № 750/5173/17. Зокрема, у цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих позивачем процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності за прострочення грошового зобов'язання та, як наслідок - унеможливлює визнання позивача кредитором боржника в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в розмірі 8 510,25 грн (1947,75 - заборгованість за договором 2220908 від 28.04.2021 + 6 562,50 грн - заборгованість за договором № 4691530 від 30.08.2021), тобто 27,44 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 664,71 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 року «Про надання правової допомоги; Заявку на надання юридичної допомоги №631 від 01.03.2025 року; Витяг з Акту №6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року.
Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1,3,81, 512, 514, 516, 509,526, 530,626,628,634,638, 1048,1049,1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором №2220908 від 28 квітня 2021 року та за договором №4691530 від 30 серпня 2021 року у розмірі 8 510 (вісім тисяч п'ятсот десять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", судовий збір у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн 71 (сімдесят одну) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТзОВ «Коллект центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926). Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Ю.Зейкан