Справа № 562/3957/24
"09" червня 2025 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача-адвокат Ярмольчук В.С.,
представник служби у справах дітей Галуза В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -
У поданій в суд заяві ОСОБА_1 просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 понад 14 років перестав цікавитися сином та не виконує своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, щодо виховання та розвитку дитини, не проявляє нього батьківського піклування, син ніколи не бачив батька та не спілкувався з ним, у зв'язку з чим між ними повністю втрачений родинний зв'язок.
Відзив на позов відповідач не подавав.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить не позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав, пояснюючи тим, що останній бажає виховувати та піклуватися сином.
Заслухавши пояснення сторін, представника служби у справах дітей, показання свідків, з'ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Установлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 31 липня 2010 року згідно свідоцтва про народження є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка після розірвання шлюбу за рішенням суду від 06 жовтня 2011 року та укладення нового шлюбу змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 ».
Зі змісту ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З роз'яснень, які містяться в пунктах 15-17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що відповідач після народження в липня 2010 року ОСОБА_3 проживав окремо від сім'ї, вихованням та піклуванням своєї дитини не займався більше чотирнадцяти років, хоча мав таку можливість, оскільки проживає в одному населеному пункті.
Аналогічні показання в передбаченому ст.171 СК України надав неповнолітній ОСОБА_3 , як зазначив, що свого біологічного батька ОСОБА_2 він ніколи не бачив і не спілкувався з ним, не бажає налагодити з ним будь-якого зв'язку та щодо позбавлення останнього батьківських прав не заперечує.
Згідно наданого в суд висновку орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки така його поведінка не відповідає вимогам сімейного законодавства та суперечить інтересам дитини.
З довідки Здолбунівського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області від 12 жовтня 2023 року вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання свого сина ОСОБА_3 станом на вересень 2023 року в сумі 59057,10 грн. яка з пояснень позивача на даний час ОСОБА_2 не погашена та збільшилася.
Установлені судом обставини свідчать про винну поведінку відповідача з виконання обов'язків з виховання та піклування своєї дитини протягом тривалого часу, жодних доказів на підтвердження наявності об'єктивних причини такої поведінки відповідач не надав, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
При постановлені рішення відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь відповідача судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 ) понесені нею судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст повного рішення виготовлено 11 червня 2025 року.
Суддя: