Справа № 545/2197/25
Провадження № 3/545/634/25
"10" червня 2025 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 399129, 27.04.2025 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем мешкання неналежним чином виконували батьківські обов'язки, передбачені ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не забезпечила належний контроль за дозвіллям доньки, внаслідок чого останню каретою ШМД м. Полтави було доставлено до ДМКЛ м. Полтави з діагнозом: алкогольне отруєння та госпіталізовано до лікарні. Своїми Діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене 10.06.2025, не з'явилась, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи без її участі. По суті складеного протоколу надала пояснення, в яких зазначила, зокрема, що наразі дитина перебуває в пригніченому стані через війну та неможливість повернутись до рідного дому, їй важко адаптуватися в новому місці, у свою чергу ОСОБА_1 разом зі свої чоловіком роблять все можливе, щоб дитина отримувала належний догляд.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення особі яка притягається до адміністративної відповідальності інкримінується неналежне виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Батьки або інші законні представники дитини мають право отримувати інформацію щодо порядку та умов проходження їхньою дитиною, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, стала свідком насильства або жорстокого поводження, відповідних програм для таких осіб.
Разом із тим, викладена у протоколі об'єктивна сторона правопорушення, передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП, не підтверджена належними та допустимим доказами.
Згідно рапорту від 27.04.2025 події 102 №229388256 було зареєстровано заяву за ч.1 ст.152 за фактом згвалтування який не підтвердився.
Так з пояснень ОСОБА_3 лікара-акушера гінеколога КП «1-А МКЛ ПМР» вбачається, що о 19 год. 40 хв. до лікарні доставлену пацієнтку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з підозрою на зґвалтування. За висновком спеціаліста гострої гінекологічної патології не виявлено. При огляді тілесних ушкоджень, ознак зґвалтування, пошкодження зовнішніх статевих органів та прямої кишки не виявлено, у зв'язку з чим факт зґвалтування відсутній (а.с.7); з консультаційного висновку спеціаліста від 27.04.2025 вбачається, що гострої гінекологічної патології не виявлено, при огляді тілесних ушкоджень, ознак зґвалтування, пошкоджень зовнішніх статевих органів та прямої кишки не виявлено (а.с. 11); відповідно до медичної довідки від 27.04.2025, 19 год. 40 хв. в обстежуваної ОСОБА_2 були наявні такі ознаки: загальний огляд - спокійна, фізичний огляд - на тілі ушкоджень не виявлено, обстеження статевих органів - ушкоджень не виявлено, обстеження заднього проходу - ушкоджень не виявлено, проведене обстеження свідчить, що насильство не відбулося (а.с.12).
Водночас належних доказів, які б підтверджували факт доставлення ОСОБА_2 каретою швидкої допомоги м. Полтави до ДМКЛ м. Полтави з діагнозом: алкогольне отруєння та госпіталізація у лікарню, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи суду не надано, а тому суд робить висновок про недоведеність в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КупАП
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП.
Згідно із п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б вказували на вчинення останньою інкримінованого їй правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: С. А. Цибізова