Справа № 766/6698/24
н/п 2/766/3805/25
26.05.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Рожок О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №500739838 від 02.01.2023 року в розмірі 362039,38 грн., та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 02.01.2023 року між Акціонерним товариством «Альфа банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500739838, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит, та зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші, передбачені договором платежі. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кошти. Однак, відповідач порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів у зв'язку з чим утворилась заборгованість по вказаному кредитному договору, яка станом на 01.08.2023 року, становить 362 039,38 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 334 416,90 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 25257,60 грн., заборгованість по комісії - 2364,88 грн.
Ухвалою від 10.05.2025 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до укладеної між сторонами угоди про надання споживчого кредиту , сторони узгодили, дату повернення кредиту - 02.03.2029 року, що свідчить про передчасність звернення до суду з позовом, оскільки в договорі не передбачено можливість дострокового повернення грошових коштів. Представник відповідача вказав, що матеріали справи не містять ані доказів отримання відповідачем коштів за кредитним договором №500739838 від 02.01.2023 року, ані доказів укладення такого договору, вважає заявлені позовні вимоги безпідставними.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала свої повноваження представнику, який подав заяву про розгляд справи без їх участі, в задоволенні позову просив відмовити.
У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи без явки сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась з офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500739838 .
Відповідно до даної оферти, зазначено умови споживчого кредиту: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 337836,32 грн, тип ставки - фіксована 12,99 %, строк кредиту - 74 місяців, дата повернення кредиту - 02.03.2029 року.
. Згідно 1, 2, Договору встановлено, що під час користування Кредитом Банком надаються позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання встановлено комісійну винагороду, а саме: (а) за надання Кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті на укладення Угоди (далі - Оферта) без ПДВ. (б) за обслуговування (управління) Кредиту: - за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0.1% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ; - за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 0.5% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. - за період з 25 по 74 місяць користування кредитом - 1.0% від суми кредиту , зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Комісійна винагорода може бути змінена в порядку, передбаченому умовами Договору та сплачується згідно діючих Тарифів Банку.Тарифи є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.sensebank.com.ua. Протягом строку дії Угоди Тарифи та комісійна винагорода за кредитом, а також за супровідними послугами Банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення Угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором та відповідним договором між Позичальником та такими третіми особами та/або Банком.
Умови кредитування також погодженні сторонами в паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до меморіального ордеру №1525336821 від 02.01.2023 року банк виконав зобов'язання за договором та видав ОСОБА_1 споживчий кредит готівкою у розмірі 337 836,32 грн. за кредитним договором №500739838.
Крім цього, представником позивача подано до суду Довідку про ідентифікацію особи, в якій вказано, що клієнт ОСОБА_1 ідентифіована в АТ «Сенс Банк» одноразовим ідентифікатором 0665, дата відправки ідентифікатора 02.01.2023 року на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АТ «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на АТ«СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК»).
Заборгованість відповідача по вказаному кредитному договору станом на 01.08.2023 року складає 362039,38 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 334 416,90 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 25257,60 грн., заборгованість по комісії - 2364,88 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону регламентовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги меморіальний ордер №62296665 та довідку про ідентифікацію, надану АТ «СенсБанк», виходячи з того, що відповідачем не надано заперечення, що в довідці про ідентифікацію вказано не вірні дані, крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідачем вказано номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що є ідентичний номеру телефону визначеному в довідці про ідентифікацію, суд вважає, що між Акціонерним товариством «Альфа банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500739838, яка підписана одноразовим ідентифікатором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідачем порушенні умови виконання зобов'язання за кредитним договором, що надає достатньо право позивачу на звернення з вимогою про дострокове повернення кредитного договору.
04.03.2024 року представником позивача надіслано відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка не виконана відповідачем не була, у зв'язку з позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Разом з тим, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування (управління) кредиту є нікчемними.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування » Правління Національного банку України постановою від 08 червня2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі№ 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1 Кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування (управління) кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту Кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування(управління) кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов'язаних із ненаданням доказів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищенаведе, вивчивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають часткому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по вказаному кредитному договору станом на 01.08.2023 на загальну суму 359 674,5 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 334416,90 грн., з заборгованості за нарахованими відсотками - 25257,60 грн.,
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4316,09 грн.
Керуючись ст.ст. 205,207, 626,628, 1055 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №500739838, у розмірі 359 674,5 грн. та судовий збір в розмірі 4316,09 грн.
В задоволенні іншої частини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК" (адреса м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100 ЄДРПОУ 23494714)
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя: Т.І. Рядча