Справа № 671/429/25
11 червня 2025 року
2/671/350/2025
іменем України
11 червня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Андрущенка О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про споживчий кредит,
встановив:
Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами про споживчий кредит № 3863425 від 30.08.2021 та № 100851885 від 21.09.2021 в сумі 50217,02 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено договір № 3863425.
Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.
Також, 21.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено договір № 100851885.
Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договорами № 3863425 від 30.08.2021 та № 100851885 від 21.09.2021.
У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023/01, в тому числі за Договорами № 3863425 від 30.08.2021 та № 100851885 від 21.09.2021.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50217,02 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8165,00 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 42052,02.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано докази, які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 березня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника позивача та відповідача клопотань про проведення судового засідання не надходило.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений зобов'язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредит надається на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.
30.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено договір № 3863425.
Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн.
Кредит надається строком на 15 днів з 30.08.2021 (строк кредитування) (п. 1.3. Договору).
Згідно п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.09.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована (п. 1.7. Договору).
Пунктом 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем користування кредитом по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження кредитування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Також, 21.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 укладено договір № 100851885.
Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн.
Кредит надається строком на 15 днів з 21.09.2021 (строк кредитування) (п. 1.3. Договору).
Згідно п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06.10.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована (п. 1.7. Договору).
Пунктом 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.2. Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем користування кредитом по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження кредитування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 3863425 від 30.08.2021.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13072,52 грн., з яких: 4365,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8707,52 грн. - заборгованість по процентам.
Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов'язків стягувача ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», суд виходить з наступного.
В даній справі позивач зобов'язаний довести перехід права вимоги до відповідача за Договором № 3863425 від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
Згідно п. 2.1. Договору факторингу клієнт зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно п. 6.1.4. Договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
29.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 100851885 від 21.09.2021.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13656,00 грн., з яких: 3800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9856,00 грн. - заборгованість по процентам.
Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов'язків стягувача ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», суд виходить з наступного.
В даній справі позивач зобов'язаний довести перехід права вимоги до відповідача за Договором № 100851885 від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
Згідно п. 2.1. Договору факторингу клієнт зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно п. 6.1.4. Договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягів з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 100851885 в сумі 24486,00 грн., з яких: 3800,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20686,00 грн. - заборгованість по процентам та за Договором № 3863425 в сумі 25731,02 грн., з яких: 4365,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 21366,02 грн. - заборгованість по процентам.
Вирішуючи питання про наявність доказів переходу прав та обов'язків стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд виходить з наступного.
В даній справі позивач зобов'язаний довести перехід права вимоги до відповідача за Договорами № 3863425 та № 100851885 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Згідно п. 2.1. Договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників.
Згідно п. 5.2. Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Також, з моменту відступлення права вимоги нараховано заборгованість за процентами згідно Договору підлягає стягненню з відповідача.
Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договорами кошти, свої зобов'язання за договорами виконали в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим наявна заборгованість за Договорами № 3863425 та № 100851885 в розмірі 50217,02 грн.
Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».
Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушила обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 50217,02 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування клопотання зазначив, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі надано такі докази: договір про надання правничої допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку; докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт - акти наданих послуг.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання вимог зазначеної норми, представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
До матеріалів заяви представником позивача додано Договір № 07-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 згідно з яким, адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Згідно витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 сторони погодили надання правових послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги, за наступним списком:
- надання усної консультації з вивченням документів (2 години) - 4000 грн;
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) - 9000 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.
В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договорами № 3863425 від 30.08.2021 та № 100851885 від 21.09.2021 на загальну суму 50217 (п'ятдесят тисяч двісті сімнадцять) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;
Представник позивача: Ткаченко Марія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя