11 червня 2025 р. Справа № 597/1902/24
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.
представника позивача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Заліщики цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , визначених судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року (справа №597/27/20) з 1/4 на 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року у справі № 597/27/20 на користь ОСОБА_3 з доходів ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.01.2020 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін, про що відкрито виконавче провадження № 61292428 від 17 лютого 2020 року. Проте у позивача змінилися як матеріальний так і сімейний стан, а саме: 26.02.2020 року між ним та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований Сахновщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) актовий запис № 08.
ІНФОРМАЦІЯ_2 від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_6 , про що 12 січня 2021 року Сахновщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) складено відповідний актовий запис про народження № 02, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ОСОБА_6 проживає разом з ОСОБА_2 .
05.02.2023 року позивач при виконанні бойового завдання отримав поранення (важкого ступеня) та перебував на лікуванні. Відповідно до висновків ВЛК від 31.07.2023 року ОСОБА_2 є обмежено придатним до військової служби, отримані поранення призвели до того, що його спосіб життя змінився йому постійно потрібно проходити огляд та проводити реабілітацію внаслідок чого його можливості стали обмеженими, погіршення стану здоров'я впливає на можливості виконання рішення суду.
Позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі, вказаному у судовому наказі Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року у справі № 597/27/20, оскільки у нього народився син ОСОБА_6 та перебуває на його утриманні. Крім цього на утриманні ОСОБА_2 також перебувають його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (пенсіонери), один з яких потребує постійного догляду по стану здоров'я.
Відтак, позивач вважає, що наявні всі законні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 з 1/4 на 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення розміру аліментів та призначено справу до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася та не подала заяву про розгляд справи без її участі.
Третя особа подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі її представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.
Судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільській області від 11 січня 2020 року у справі № 597/27/20 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.01.2020 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін.
17 лютого 2020 року начальник Юр'ївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Резнік О.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61292428 по примусовому виконанні судового наказу Заліщицького районного суду Тернопільській області від 11 січня 2020 року.
26 лютого 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, про що Сахновщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) складено відповідний актовий запис № 08 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що стверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 12.01.2021 року.
Позивач ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_11 , сином ОСОБА_6 та пасинком ОСОБА_12 проживають та зареєстровані в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 208 від 28.11.2024 року, виданою ОСОБА_13 округом.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої військовою частиною НОМЕР_3 за № 04/189 від 09.02.2023 року, солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання (службових обов'язків) в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, захищаючи Батьківщину, отримав МВТ о/п правої надбровної ділянки, о/п правого передпліччя.
Згідно довідки № 5036 від 31.07.2023 року військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_4 , солдат за призовом ОСОБА_2 у зв'язку з травмою, пораненням важкого ступеню, обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного Кегичівським відділом державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 18.12.2024 року, розмір доходу ОСОБА_2 після поранення значно зменшився.
До правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 Сімейного кодексу України (далі СК України),згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі-Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
В частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Згідно з статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина 2 статті 182 СК України).
Згідно з частиною 13 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В частині 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Судом встановлено, що сімейний стан позивача змінився, ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син ОСОБА_6 , який є малолітніми та перебуває на утриманні ОСОБА_2 . Крім цього як вбачається з розрахунку заборгованості дохід позивача суттєво зменшився у зв'язку з пораненням, яке він отримав під час виконання бойового завдання.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народився син від шлюбу з ОСОБА_11 , а також він отримав поранення, що значно погіршило стан його здоров'я. Окрім цього на його утриманні є батьки похилого віку.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отож, суд враховує той факт, що після визначення судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року у справі № 597/27/20 розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , в розмірі у розмірі 1/4 частини всіх видів щомісячного доходу ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.01.2020 року, або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін. Сімейний та матеріальний стан позивача змінився у зв'язку із народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_6 та значним погіршенням стану здоров'я через отримане поранення, що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
Відтак, у даній справі встановлено наявність підстав для зміни розміру аліментів, а саме зміна сімейного та майнового стану.
Суд зазначає, що вищевказані обставини відповідно до статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22, від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, слід зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року у справі № 597/27/20, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили, що буде розумним та не суперечитиме нормам сімейного права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав всіх малолітніх дітей позивача.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 81, 141, 263,265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кегичівського відділу державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2020 року у справі №597/27/20.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Кегичівський відділ державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: смт.Кегичівка, вул.ім.Волошина, 38 Красноградського району Харківська область, код ЄДРПОУ 41430568.
Повне рішення суду складено 11 червня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ