Справа № 465/7584/23
Провадження 2/465/145/25
Іменем України
19.05.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка», Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» про стягнення коштів за вимушений прогул, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання виплатити кошти за вимушений прогул, накладення штрафу за порушення трудового законодавства, зобов'язання вчинити дії. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що шляхом обману та під впливом тиску позивач підписала заяву про те, що погоджується із продовженням трудових відносин за строковим трудовим договором. 24.08.2023 року була звільнена у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Із звільненням не погоджується.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 25.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
29.11.2023 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви просила суд розглядати поданий нею позов в межах позовних вимог про стягнення з відповідача коштів за вимушений прогул та зобов'язання внести відомості до трудової книжки, а також вирішити питання судових витрат.
12.12.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивачу ОСОБА_1 були сплачені всі належні їй виплати. Позивач перешкоджала внесенню коригуючих записів до трудової книжки, оскільки не надавала таку до відділу кадрів ІТ коледжу Львівської політехніки. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що позовні вимоги виконані в позасудовому порядку, просить суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» відмовити в повному обсязі та закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору.
В подальшому, 27.12.2023 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому також уточнила позовні вимоги та просила суд подану нею позовну заяву розглядати в межах вимоги про стягнення з Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» на користь ОСОБА_1 кошти за вимушений прогул в розмірі 3178 грн. 02 коп., а також вирішення питання судових витрат. Вказане обґрунтовано тим, що відповідачем виконано інші позовні вимоги в позасудовому порядку.
Зазначає, що кошти за вимушений прогул нараховано їй роботодавцем неправильно і виплачено не повністю. Пояснює, що її було поновлено на роботі відповідачем на виконання вимог припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про що видано наказ № 139/K від 29.09.2023 року. Однак, в цьому наказі нічого не вказувалося про виплату позивачу коштів за час вимушеного прогулу. В цей же ж день 29.09.2023 року було видано наказ № 156 "Про зміну педагогічного навантаження на 2023-2024 н.р.", в якому прописано п.1: надати з 02.10.2023 р. і до завершення 2023 - 2024 н.р. педагогічне навантаження ОСОБА_1 - викладачу з кваліфікаційною категорією "Спеціаліст першої категорії" з навчальних дисциплін "Фізика і астрономія" 289 годин за кошти загального фонду і 171 годину за кошти спеціального фонду (в групах КІ 12, КІ 13, ТК 11, ТК 12). Наказ № 156 було видано в зв'язку з виробничою необхідністю та з наказом № 139/К. Навантаження встановлено з 02.10.2023 року.
22.11.2023 року видано наказ № 183, з яким позивача ознайомлено під підпис особисто 12.12.2023 року та надіслано листом із відзивом на позовну заяву, який позивач отримала 14.12.2023 року. Згідно наказу № 183 від 22.11.2023 року було скасовано наказ № 167 від 18.10.2023 року, копію якого відповідач не подав до суду і на її адресу. Згідно того ж наказу № 183 від 22.11.2023 року позивачу було встановлено педнавантаження з аналогічною кількістю годин та терміном на 2023 - 2024 н.р., але вже з 01.09.2023 року в зв'язку з виробничою необхідністю та з наказом № 139/К.
Наказ № 139/К про поновлення позивача на роботі з 24.08.2023 року видано 29.09.2023 року. А тому, як зазначає позивач, вимушений прогул з вини відповідача тривав з 25.08.2023 року до 28.09.2023 року включно.
Згідно ст. 32 КЗпП про зміну істотних умов праці, систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Позивач зазначає, що її повідомили 02.10.2023 року про те, що 29.09.2023 pоку було видано наказ № 156, яким їй встановлено педнавантаження з 02.10.2023 року на рівні 460 год. в 2023 - 2024 н.р., розбиваючи оплату праці на 9 місяців, а згідно наказу № 183 від 22.11.2023 року їй встановлено педнавантаження в кількості 460 годин терміном на 2023-2024 н.р., розбиваючи оплату праці на 10 місяців, про що позивач дізналася 12.12.2023 року. Ці факти, як стверджує позивач, свідчать про те, що позивача не було попереджено за два місяці про зміну істотних умов праці, а саме за 2 місяці до 02.10.2023 року, тобто 02.08.2023 року, коли вона ще вважалась працівником ІТ коледжу. Це ще одна підстава, на яку позивач посилається у позові, для оплати позивачу коштів за період з 25.08.2023 року по 28.09.2023 року як за вимушений прогул, а не нараховувати за цей період зарплату по новому чи попередньому педнавантаженню.
Позивач посилається на ч. 6 п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102, відповідно до якої навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається 1 раз на рік до початку навчального року. Однак, позивача не було поновлено на роботі наказом, виданим до початку навчального року, вона фізично не була в коледжі, перебувала на обліку в Центрі зайнятості, була у пошуку роботи.
Наголошує, що не може бути враховано зміну дати педнавантаження й до оплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Його розрахунок проводиться виходячи зі ст. 27 Закону України "Про оплату праці", якою визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України, та за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. Нормами абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. В даному випадку - це кошти за червень та липень 2023 року. Але згідно з п.4 ч.ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати, такі як допомога на оздоровлення та оплата відпустки. Тому кошти, нараховані за липень 2023 року, позивачем до уваги не брались, бо в липні вона перебувала у відпустці.
Згідно ст.1 ч.з) Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу. Позивачу заплатили середньомісячний заробіток за вересень 2023 року, виходячи з 1/10 педнавантаження, встановленого їй 01.09.2023 року згідно наказу № 183 від 22.11.2023 року, що є порушенням з боку відповідача, а за серпень 2023 року (з 25.08.2023 року до 31.08.2023 року) мали б заплатити згідно наказу № 164/к від 27.11.2023 року, але заплатили меншу суму. Зазначає, що сума, яку вона повинна була отримати складає 9183 грн. 70 коп., однак, заробітна плата, яку отримала позивач від відповідача дорівнювала 6005 грн. 68 коп.
Таким чином, різниця між сумою, що позивач повинна була отримати, - 9183 грн. 70 коп. та сумою, що вона отримала, - 6005 грн. 68 коп. складає 3178 грн. 02 коп. чистими коштами з врахуванням надбавок та без податків. Тому на вказану різницю позивачем заявлено вимогу про стягнення її з відповідачів.
16.01.2024 року відповідачем подано до суду відзив щодо уточнених позовних вимог позивача. Зазначає, що відповідно до наказу «Про поновлення на роботі» №139/К від 29.09.2023 року ОСОБА_1 вважається поновленою на роботі з 24.08.2023 року. За 5 робочих днів: з 25.08.2023 року до 31.08.2023 року включно - позивачу було виплачено заробітну плату відповідно до пункту 71 Інструкції № 102, яким визначено, що «за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників.... провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул».
При цьому, з 01.09.2023 року позивачу виплачується заробітна плата, що розраховується відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102 (надалі - Інструкція № 102), а саме згідно частини шостої пункту 63 (навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року), пункту 78 Інструкції № 102 (середня місячна заробітна плата викладачам вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається шляхом множення годинної ставки викладача на встановлений йому обсяг річного навантаження і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців). Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму навчального навантаження (72 години). Встановлена середньомісячна заробітна плата виплачується викладачу за роботу протягом навчального року, включаючи час роботи в період канікул, що не збігається з відпусткою). Вищенаведене стало підставою для винесення наказу №183 від 22.11.2023 року «Про скасування наказу та внесення змін до наказу», яким ОСОБА_1 встановлено педагогічне навантаження з 01.09.2023 року.
Все педагогічне навантаження позивача припадає на другий семестр 2023-2024 навчального року, тобто на період з 19.01.2024 року до 27.06.2024 року, що підтверджується карткою обліку педнавантаження викладача Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» ОСОБА_1 на 2023/2024 навчальний рік, на якій ОСОБА_1 здійснила відмітку про ознайомлення шляхом проставлення дати та години ознайомлення, а саме «02 жовтня 2023 року 16 год. 15 хв.» та особистого підпису. А тому, ОСОБА_1 були сплачені всі належні їй виплати.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2024 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Національний університет «Львівська політехніка».
Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 15.10.2024 року прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка», Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» про поновлення на роботі з урахуванням уточнення позовних вимог у відповіді на відзив на позовну заяву. Вирішено в подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог. Підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнені позові вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийнята на роботу у Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж інфокомунікацій НУ "Львівська Політехніка" на посаду викладача на постійне основне місце праці згідно наказу № 20-к від 31.08.2021 року. Вказане підтверджується записом у трудовій книзі позивача ОСОБА_1
28.12.2021 року в трудову книгу внесено запис про те, що відповідно до наказу МОН України від 25.03.2021 року № 371 "Про реорганізацію відокремлених структурних підрозділів НУ "Львівська Політехніка" Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж інфокомунікацій НУ "Львівська Політехніка" реорганізовано у Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж інформаційних технологій НУ "Львівська Політехніка".
Згідно наказу № 9-К від 29.12.2021 року продовжено дію трудових відносин із ОСОБА_1 на умовах строкового трудового договору (контракту) з 01.01.2022 року до 30.06.2023 року з оплатою праці згідно з штатним розписом та педагогічним навантаженням.
Наказом № 75/К від 22.06.2023 року надано позивачу ОСОБА_1 щорічну основну відпустку тривалістю 56 днів з 30.06.2023 року до 24.08.2023 року включно.
Відповідно до наказу № 107/К від 18.08.2023 року звільнено з 24.08.2023 року ОСОБА_1 з посади викладача Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка».
Згідно наказу № 156 від 29.09.2023 року надано з 02.10.2023 року і до завершення 2023 - 2024 навчального року педагогічне навантаження ОСОБА_1 - викладачу з кваліфікаційною категорією «Спеціаліст першої категорії» - 289 годин за кошти загального фонду і 171 годину за кошти спеціального фонду (в групах КІ12, КІ13, ТК11, ТК12).
Наказом № 139/К від 29.09.2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача з кваліфікаційною категорією «Спеціаліст першої категорії» Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» з 24.08.2023 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.8 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За змістом ст.236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 711/8446/16-ц зазначено, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-435цс15.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Згідно із ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).
Як зазначалося, наказом № 107/К від 18.08.2023 року звільнено з 24.08.2023 року ОСОБА_1 з посади викладача Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка». Наказом № 139/К від 29.09.2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді викладача з кваліфікаційною категорією «Спеціаліст першої категорії» Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» з 24.08.2023 року.
Отже, період вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 становив з 25.08.2023 року по 28.09.2023 року.
3 25.08.23 року по 31.08.23 року - вимушений прогул становив 5 робочих днів. За червень 2023 р. (бюджет) нараховано позивачу: 7394,32 (оклад) + 2218,30 (вислуга років - 30 відсотків) + 369,72 (надбавка за престижність - 5 відсотків) = 9982,34 грн. У червні 22 робочі дні, але 30.06.23 року припадає на відпустку, тому до розрахунку береться 21 робочий день. 9982,34 грн. : 21 роб. день = 475, 35 грн. середньоденний заробіток. 475, 35 грн. * 5 роб. днів прогулу = 2376,75 грн. По спецфонду нараховано: 672,21 (оклад) + 201,66 (вислуга років - 30 відсотків) + 33,61 (надбавка за престижність - 5 відсотків) = 907,48 грн. 907,48 грн.: 21 роб. день = 43,21 грн. середньоденний заробіток. 43,21 грн. * 5 роб. днів прогулу = 216,05 грн. За липень 2023 року - не підлягає врахованню внаслідок перебування позивача у відпустці.
З 01.09.2023 року до 28.09.2023 року вимушений прогул позивача склав 17 робочих днів (20 робочих днів мінус 3 робочі дні лікарняні - з 07.09.2023 року до 11.09.2023 року, що оплачені окремо). Перерви у вимушеному прогулі не було, тому суми нарахувань за вимушений прогул підлягають нарахуванню, виходячи з сум нарахувань за червень 2023 року та без врахування нарахувань за липень 2023 року (відпустка позивача). За червень 2023 року (бюджет) нараховано позивачу: 7394,32 (оклад) + 2218,30 (вислуга років - 30 відсотків) + 369,72 (надбавка за престижність - 5 відсотків). 9982,34 грн.: 21 роб. день = 475, 35 грн. середньоденний заробіток. 475, 35 грн.* 17 роб. днів прогулу = 8080,95 грн. По спецфонду нараховано: 672,21 (оклад) + 201,66 (вислуга років - 30 відсотків) + 33,61 (надбавка за престижність - 5 відсотків) = 907,48 грн. 907,48 грн.: 21 роб. день = 43,21 грн. середньоденний заробіток. 43,21 грн.* 17 роб. днів прогулу = 734,57 грн. Відтак, позивачу підлягало до виплати 9183 грн. 70 коп.
Разом із тим, розмір виплаченої заробітної плати позивача за період серпень 2023 року - вересень 2023 року становить 6005 грн. 68 коп. Відтак, слід стягнути з відповідача Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» кошти за вимушений прогул, які з урахуванням надбавок та після вирахування усіх податків і обов'язкових платежів складають суму 3178 гривень 02 коп., що є різницею між розрахованими виплатами за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 і фактично виплаченою позивачу заробітною платою.
Щодо позовних вимог до Національного університету «Львівська політехніка» суд зазначає, що такі задоволенню не підлягають. Згідно положення про Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» та досліджених в судовому засіданні матеріалів останній є окремою юридичною особою із власним кодом в ЄДРПОУ, має власні рахунки та фінансування. Окрім того, є розпорядником коштів коледжу та здійснює нарахування та виплату заробітної плати працівникам. Відтак, відсутні підстави для стягнення коштів за вимушений прогул з відповідача - Національний університет «Львівська політехніка». При цьому, врахуванню також підлягає те, що виплату заробітної плати позивачу здійснює саме Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка», а не НУ «Львівська політехніка».
Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, беручи до уваги, що позивач звільнена від сплати судного збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача - Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Окрім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , чи пов'язані ці витрати з розглядом справи , чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес .
Як вбачається із наданих позивачем копій квитанцій та чеків, у зв'язку із розглядом справи позивачем понесені витрати на загальну суму 673 грн. 80 коп., які включають в себе витрати на пересилання кореспонденції відповідачам, витрати на друк та копіювання. Вказані витрати належним чином підтвердженні, пов'язані із розглядом справи в суді, відтак, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка», Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» про стягнення коштів за вимушений прогул - задоволити частково.
Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» на користь ОСОБА_1 кошти за вимушений прогул, які з урахуванням надбавок та після вирахування усіх податків і обов'язкових платежів складають суму 3178 (три тисячі сто сімдесят вісім) гривень 02 коп.
Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» на користь ОСОБА_1 673 (шістсот сімдесят три) гривні 80 коп. судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29.05.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Національний університет «Львівська політехніка», код ЄДРПОУ - 02071010, м. Львів, вул. С. Бандери, 12.
Відповідач: Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», код ЄДРПОУ - 44444751, м. Львів, вул. В. Великого, 12.
Суддя Величко О.В.