Справа № 456/2572/25
Провадження № 3/456/1116/2025
05.06.2025 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р. Т. , розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого кулеметника 3 відділення 3 стрілецького взводу стрілецької роти з охорони об'єкта №522 4-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
встановив:
09 травня 2025 року о 15 год. 00 хв., солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в особливий період, перебував на території дислокації підрозділу військової частини, в нетверезому стані, в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з?явився.
Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі та пояснення по суті порушення.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши протоколи про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-20 КУпАП адміністративним правопорушенням є розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем військової служби та проходить військову службу на території військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Верховною Радою України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію».
Враховуючи зазначене, на даний час в Україні діє особливий період.
09.05.2025 ОСОБА_1 , перебував на території військової частини за місцем проходження військової служби в нетверезому стані.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії НГУ А3002-0471 про вчинення адміністративного правопорушення від 10.05.2025; висновком щодо результатів медичного огляду особи, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №63 від 09.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду більше 2,00‰, військовим квитком ОСОБА_1 . Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 , на території військової частини в нетверезому стані (алкогольне сп'яніння) в умовах особливого періоду, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 3 ст. 173-20 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 40-1, 172-20, 280, 283, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити, ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя: Р. Т. Шрамко