Справа № 456/1146/25
№ провадження 2/453/368/25
(заочне)
05 червня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.Є.,
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження в м. Сколе Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий цент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
24 березня 2025 року до Сколівського районного суду Львівської області надійшла справа (№456/1146/25) із Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Справу передано судді Ясінському Ю.Є. для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
21 лютого 2025 року ТзОВ «Споживчий центр» в особі представника - Шабатин Н.А. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з неї заборгованість за Кредитним договором № 06.07.2024 - 100000444 від 06 липня 2024 року у розмірі 14865 грн., та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 27 березня 2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами у справі 06 липня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) №06.07.2024 - 100000444. Відповідно до умов цього договору позичальнику надано кредит у розмірі - 5000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 06 липня 2024 року строком на 98 днів. Згідно пункту 3.1. цього договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до пункту 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. Відповідно до пункту 6.1 договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Своєю чергою відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14 865 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн., по процентам в розмірі 6 615 грн., неустойки 2500 грн., комісії 750 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.
Представник позивача Шабатин Н.А. в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомляась про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, при цьому, в позовній заяві просить розглянути справу у відсутності представника ТзОВ «Споживчий центр».
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подала.
Частиною 1 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, зі згоди представника позивача, обумовленої у прохальній частині позовної заяви, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що між сторонами у справі 06 липня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) № 06.07.2024 - 100000444. Відповідно до умов цього договору позичальнику надано кредит у розмірі - 5000 грн. строком на 98 днів.
Згідно пункту 3.1. цього договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2. цього договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пункту 4.1. цього договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Відповідно до пункту 6.1. цього договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до пункту 9.1. цього договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до п. 8 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 06.07.2024 - 100000444 (кредитної лінії), комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 750 грн. комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Пункт 8 цієї Відповіді встановлює, що неустойка: 50 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТзОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, надавши їй кредитні кошти, своєю чергою ОСОБА_1 зобов'язання перед ТзОВ "Споживчий центр" не виконала.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 5 000 грн підлягає задоволенню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 6615 грн - сума заборгованості за процентами, оскільки представником позивача надано суду довідку - розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 06.07.2024 - 100000444 від 06 липня 2024 року в якій зазначено, що «Проценти по кредиту нараховані за період з «22» квітня 2024 р. по «11» жовтня 2024 р. Однак договір між сторонами укладено 06 липня 2024 року, що позбавило можливість перевірити законність їх нарахування у заявленому розмірі. Також відсутня виписка по особистому кредитному рахунку позичальника, що є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості за відсотками.
Щодо вимоги ТзОВ «Споживчий центр» в частині стягнення з відповідача 2500 грн. неустойки не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки неустойка за даним кредитним договором нарахована в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь ТзОВ «Споживчий центр».
Одночасно слід відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 750 грн., оскільки, згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, вимоги кредитних договорів, які встановлюють щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, в даному випадку за надання та обслуговування кредиту, є нікчемними.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки позивач належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог у частині нарахованих відсотків та неустойки не надав, підстав для задоволення позову у цій частині не вбачається.
У силу приписів ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 799, 40 грн.
Керуючись ст. ст.2,7,10,81,141,263,265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 06.07.2024 - 100000444 від 06 липня 2024 року у розмірі 5000 (п'ять тисяч ) грн.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю.Є. Ясінський