Справа №463/5094/25
Провадження №1-кс/463/5095/25
слідчого судді
10 червня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 19.05.2025,
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин від 19.05.2025.
Скаргу мотивує тим, що, 19.05.2025 адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подано до Державного бюро розслідувань заяву про кримінальне правопорушення, вчинене працівниками правоохоронних органів, а саме прокурорами Волинської обласної прокуратури та Бюро економічної безпеки, що полягає в перевищенні службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які виходять за межі наданих їм прав та повноважень. Станом на час подачі скарги відомості не внесенні до ЄРДР. Зазначена бездіяльність уповноваженої особиТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, на думку скаржника суперечить положенням ч.1 ст.214 КПК України, яка закріплює обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей. Враховуючи наведене вважає, що органом досудового розслідування порушено вимоги ст.214 КПК України. Тому просить зобов'язати посадову особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові внести відомості до ЄРДР за заявою про злочин.
Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 02.06.2025 визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Ухвалою слідчої судді від 02.06.2025 відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду на 05.06.2024. 05.06.2025 у зв'язку із ненаданням запитуваної інформаці по справі розгляд справи відкладено на 10.06.2025.
ОСОБА_3 у судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив таку задовольнити.
Представник ТУ ДБР у місті Львові в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд скарги без його участі не надіслав. Проте посадовою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 скеровано письмові заперечення щодо поданої скарги, у яких підтвердив те, що на адресу ТУ ДБР у м. Львові надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 19.05.2025, яка розглянута, за результатами розгляду відмовлено у задоволенні його заяви. Разом з тим, таку заяву скеровано до Волинської обласної прокуратури для визначення підслідності кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідча суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2025 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 214 КПК України направив до ТУ ДБР у місті Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
На час розгляду скарги відомості за його заявою до ЄРДР не внесено. З наданих суду письмових заперечень слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 слідує, що така розглянута та за результатами розгляду заявнику надано відповідь. Окрім цього слідчий зазначив, що в заяві про злочин не зазначенні конкретного кримінального правопорушення, а тому така не є повідомленням про злочин. Вказане повідомлення скеровано для розгляду до Волинської прокуратури.
При дослідженні змісту заяви слідчою суддею встановлено, що у ній адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, а саме прокурорами Волинської обласної прокуратури та Бюро економічної безпеки. Однак такі нічим не обгрунтовані, а зводяться до не згоди з діями останніх при проведенні досудового рослідування в межах кримінального провадження №72024031050000007.
Слідчою суддею при наданні оцінки заяві скаржника про вчинення кримінального правопорушення, встановлено, що у такій наводяться виключно власні його міркування та припущення щодо вчинення злочину вказаними у заяві особами, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними, а тому зазначене не може бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування, та доводи заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 не співпадають із фактами, спрямовані виключно із незгодою дій слідчих та прокуроів при проведенні досудового слідства.
Беручи до уваги викладене, слідча суддя вважає, що заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 не містить інформації про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим така не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та не породжує передбачені ч.1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
За вищенаведених обставин слідча суддя дійшла висновку, що невнесення уповноваженою особою ТУ ДБР у місті Львові до ЄРДР відомостей, викладених у заяві скаржника, відповідає положенням ч. 1 ст. 214 КПК України, ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України та п. 2 Розділу ІІ Положення, оскільки така заява не містить об'єктивних даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення зазначеного у повідомленні особою кримінально-караного діяння, а за такого підстави для задоволення скарги відсутні.
Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 303-307, 369-372 КПК України, слідча суддя
постановила:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 00 хв. 11 червня 2025 року
Слідча суддя ОСОБА_1