Справа № 462/2245/25
11 червня 2025 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що з 12 вересня 2004 року вони перебувають у шлюбі з відповідачем. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважає неможливим.
Відповідача належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено примірник позову разом з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак конверт було повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відзиву до суду надано не було. В той же час, представником позивачки було ознайомлено з матеріалами справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява від 28 квітня 2025 року.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції шлюбі з 05 серпня 2017 року. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом беззаперечно встановлено, що сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечать інтересам як позивача, так і відповідача.
Крім того, задовольняючи позов суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, розлад носить стійкий і тривалий характер, збереження сім'ї неможливе, дальніше перебування у шлюбі недоцільне і веде до загострення взаємовідносин, шлюб існує формально, а тому його слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 / та ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 / зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 12 вересня 2004 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 / дев'ятсот шістдесят вісім / гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.І. Ліуш