04.06.2025
Справа № 635/14212/24
Провадження по справі № 2/635/1502/2025
04 червня 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Березовської І.В.,
секретар судового засідання - Панас О.С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»,
представник позивача - Пархомчук Сергій Валерійович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором №48658 від 13 вересня 2021 року у розмірі 9800,00 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі 2422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 48658 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; дата надання кредиту: 13 вересня 2021 року; строк кредиту: 14 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або 912,5 % річних.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25 червня 2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9800 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 гривень; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7800,00 гривень.
Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.
На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі онлайн» від 20 травня 2024 року, відповідно до якої 13 вересня 2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
Умовами п. 6.1 Договору Цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов'язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків.
На адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 48658 від 13 вересня 2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
17 лютого 2025 року на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» - адвоката Пархомчука С.В., в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 гривень.
На обґрунтування заяви зазначає, зокрема, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 12922,40 гривень, які складаються з витрат на судовий збір (2422,40 гривень) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10500,00 гривень. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 635/14212/24 в суді першої інстанції становить 10500,00 гривень, що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 17 лютого 2025 року та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 17 лютого 2025 року.
Представник позивача Пархомчук С.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідачів - ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
13 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір № 48658 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання електронного підпису AV3112; рахунок позичальника: № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.1. Договору, товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору, кредит надається строком на 14 днів, тобто до 26 вересня 2021 року. Строк дії договору 14 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.
Відповідно до п. 1.3. Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Згідно п. 2.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.3. Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі онлайн» від 21 травня 2024 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Сайт торговця: aviracredit.com.ua; тип транзакції: видача. Дані транзакції: номер транзакції - 33153-82415-67574; сума - 2000,00 гривень; дата та час проведення: 13 вересня 2021 року о 18:32:05; номер платіжної картки № НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки Privat Bank.
17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №48658 від 13 вересня 2021 року, загальна сума заборгованості 9800,00 гривень.
Випискою з особового рахунку за Кредитним договором №48658 встановлено, що станом на 25 червня 2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9800,00 гривень, яка складається з наступного: 2000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7800,00 гривень - прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи кредитний договір укладений між відповідачем та первісним кредитором в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, з матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту №48658 містить електронний підпис відповідача із одноразовим ідентифікатором, який було надано позичальнику для підписання договору.
У вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту.
Умови Договору про надання фінансового кредиту є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Враховуючи викладене, договір про надання фінансового кредиту між сторонами є укладеним та позичальник ознайомлений з його умовами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає задоволенню.
Згідно платіжної інструкції №3 2867 від 13 листопада 2024 року при пред'явленні позову до суду через систему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10500,00 гривень.
Матеріали справи свідчать про те, що інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» представляв адвокат Пархомчук С.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, а також довіреності від 29 грудня 2023 року.
Як вбачається з акту про отримання правової допомоги від 17 лютого 2025 року, Пархомчуком С.В. надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» наступні послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №48658 від 13 вересня 2021 року протягом 1 години вартістю 2000,00 гривень, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики протягом 2,5 годин вартістю 5000,00 гривень, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи протягом 1,5 години вартістю 3000,00 гривень, канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартістю 500,00 гривень, загалом вартістю 10500,00 гривень.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як це унормовано вимогами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
За правилами ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статей 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,.
Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного змісту висновків щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов'язку доведення неспівмірності витрат.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі №910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.
При вирішенні питання щодо суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд керується таким.
Так, за наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у повному обсязі. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у повному обсязі у розмірі 10500,00 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №48658 від 13 вересня 2021 року у розмірі 9800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правничу допомогу у розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) гривень.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 09 червня 2025 року.
Суддя І.В. Березовська