Справа №519/1137/22
1-кп/519/14/25
10.06.2025 року м.Південне
Південний міський суд Одеської області
у складі: головуючого - ОСОБА_1 , секретаря - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12022162200000163, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Краносілка Комінтернівського району Одеської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, розлученої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 05.11.2021 Южним міським судом Одеської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн, ухвалою Южного міського суду Одеської області 07.07.2022 замінено несплачену суму штрафу на громадські роботи строком 240 годин,
у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.389 КК України
05 листопада 2021 року згідно вироку Южного міського суду Одеської області, який набрав законної сили 07.12.2021 ОСОБА_6 визнано винною в скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання у виді штрафу розміром одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі подання начальника Одеського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_7 , призначений вироком Южного міського суду Одеської області від 28.09.2021 штраф у сумі 17000 гривень 00 копійок замінено на громадські роботи строком 240 годин.
На виконання ухвали Южного міського суду Одеської області, 06.09.2022 року засуджену ОСОБА_6 взято на облік в Одеському районному відділі №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
19 вересня 2022 року ОСОБА_6 під підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування призначеного їй покарання, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у разі порушення порядку та умов відбування покарання, про що остання надав підписку.
У подальшому, ОСОБА_6 направлено до КП «Екосервіс», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Южне, проспект Миру, будинок 20, квартира 92, для відбування призначеного йому покарання у вигляді громадських робіт, однак, остання отримавши направлення до КП «Екосервіс» для відпрацювання 240 годин громадських робіт не прибула.
Отже, ОСОБА_6 умисно, з метою ухилення від призначеного її покарання до КП «Екосервіс» не прибула, до відбування призначеного покарання до теперішнього часу не приступила, призначені судом 240 годин в повному обсязі не відпрацювала, без поважних на те причин та у такий спосіб ухилився від виконання призначеного їй, ухвалою Южного міського суду Одеської області, покарання.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.389 КК України, а саме: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Прокурор просив застосувати відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру.
Законний представник, обвинувачена та її захисник, не заперечували проти застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_6 підлягає застосуванню примусові заходи медичного характеру, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389-2 за ознаками: ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт, перебуваючи у стані, при якому вона не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, так як страждала і на даний час страждає хронічним психічним захворюванням, що позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Факт вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження №12022162200000163, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2022, у їх сукупності.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №300 від 04.09.2024 обвинувачена в період скоєння інкримінованого їй діяння страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми безперервного типу перебігу зі змішаним дефектом (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F20.04 за МКХ-10), у зв'язку з чим у період часу, який відноситься до інкриміновано їй протиправного діяння, вона не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, Також обвинувачена на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми безперервного типу перебігу зі змішаним дефектом (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F20.04 за МКХ-10), вона не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує тримання в психічному закладі у примусовому порядку, рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Згідно із ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно із ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такий примусовий захід медичного характеру, як надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ст.512 КПК України встановлено, що судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до положень ч.1-2 ст.513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст.94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого ОСОБА_6 у стані неосудності діяння, характер і тяжкість її захворювання, суд дійшов висновку, що до неї необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання їй амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Виходячи з положень п.15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.
Ураховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.362, 512-513 КПК України, суд
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя Південного міського суду
Одеської області ОСОБА_1