Справа № 523/1160/25
Провадження №2-др/523/53/25
"03" червня 2025 р.
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря - Дзюба Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі заяву ОСОБА_1 , яка подана представником адвокатом Білозор Олесею Олександрівною про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрати за надання професійної правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за догово ром позики, -
Підстави поданої заяви.
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Білозор Олесею Олександрівною про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрати за надання професійної правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на наступні обставини.
Так 13 травня 2025 року рішенням Пересипського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики були залишені без задоволення.
Між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Правова корпорація» було укладено договір про надання правової допомоги № 21/02-25 від 21.02.2025 р., за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту та здійснювати захист Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а саме здійснювати представництво інтересів Клієнта при підготовці до розгляду, розгляді судової справи № 523/1160/25.
Згідно з п. 4.1 Договору про надання правової допомоги від 21.02.2025 року за послуги, що надаються Адвокатським об'єднанням у відповідності до цього договору, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі, що буде визначений Актом про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 Акту про надання правової допомоги від 15.05.2025 року вартість послуг Адвокатського об'єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи №523/1160/25 , судом першої інстанції становить 20 000 (двадцять) грн., 00 коп., які підлягають оплаті протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання сторонам Акту про надання правової допомоги .
Частиною 1 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. На виконання зазначеної вимоги процесуального закону Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначив, що до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які Відповідач очікує понести, належить вартість правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі 20 000 грн. 00 коп., та зазначив про це під час надання пояснень по суті справи.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у справі №523/1160/25, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
Позиція позивача.
Представник позивача - адвокат Тищенко С.Ю. подав заперечення проти поданої заяви, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні заяви з наступних підстав.
1. Не доведено факту понесення відповідачем реальних витрат. З наданих матеріалів випливає, що гонорар не сплачено, а лише "підлягає сплаті" протягом 30 банківських днів. Відсутні належні докази реального перерахування коштів або зобов'язання сплатити саме в заявленому розмірі. Витрати, які не були фактично понесені, не можуть бути стягнуті (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
2. Гонорар є явно завищеним та не відповідає характеру справи. Справа була стандартною позовною вимогою про стягнення боргу за договором позики без складної доказової бази або значного обсягу правової роботи. Розмір 20 000 грн не є співмірним обсягу наданих послуг, що суперечить практиці Верховного Суду щодо співмірності та розумності судових витрат.
3. Відсутній погоджений сторонами розмір гонорару. Відповідно до п. 4.1 договору, гонорар "визначається Актом". Акт складено лише 15.05.2025, тобто після завершення розгляду справи та винесення рішення. Це свідчить про його декларативний характер, а не реальне зобов'язання сторін.
4. Відповідачем не надано підтверджень того, що зазначений розмір витрат був передбачений у попередньому розрахунку. Орієнтовний розрахунок витрат відповідача, наданий у відзиві, не може вважатися достатньою підставою для їх стягнення без підтвердження фактичної сплати та відповідності обсягу роботи.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що рішенням суду від 13.05.2025р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишено без задоволення. Повний текст рішення складено 16.05.2025р..
В судовому засіданні інтереси відповідача ОСОБА_3 представляла - адвокат Білозор О.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 21/02-25 від 21.02.2025 р. та ордеру №1478769 від 21.02.2025р..
Між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Правова корпорація» було укладено договір про надання правової допомоги № 21/02-25 від 21.02.2025 р., за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту та здійснювати захист Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а саме здійснювати представництво інтересів Клієнта при підготовці до розгляду, розгляді судової справи № 523/1160/25.
Згідно з п. 4.1 Договору про надання правової допомоги від 21.02.2025 року за послуги, що надаються Адвокатським об'єднанням у відповідності до цього договору, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі, що буде визначений Актом про надання правової допомоги.
Частиною 1 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
На виконання зазначеної вимоги процесуального закону Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначив, що до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які Відповідач очікує понести, належить вартість правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі 20 000 грн. 00 коп., та зазначив про це під час надання пояснень по суті справи.
Окрім того, в процесі розгляду справи представник відповідача пояснила, що після ухвалення рішення буде подана заява про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги.
19.05.2025р. до суду надійшла заява від адвоката Білозор О.О. про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п. 4 Акту про надання правової допомоги від 15.05.2025 року вартість послуг Адвокатського об'єднання при підготовці до розгляду та розгляді судової справи №523/1160/25 , судом першої інстанції становить 20 000 (двадцять) грн., 00 коп., які підлягають оплаті протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання сторонам Акту про надання правової допомоги.
Правові підстави ухваленого рішення.
Відповідно до ч.1,3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Так, у постанові ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Необхідно також відзначити, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Відповідно до Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15 визначень, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Суд також звертає увагу на те, що дійсно представник відповідача не надав суду документи, які підтверджують, що здійснення оплати.
В той же час, суд вважає, що дана обставина не є підставою для відмови у стягненні судових витрат.
Так, у постанові ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Необхідно також відзначити, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
У Постанові ВП ВС від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
У той же час, з урахуванням принципів співмірності та розумності, суд вважає, що розмір витрат за надання професійної правничої допомоги підлягає стягненню з Позивача на користь Відповідача у розмірі 7000 гривень, що буде відповідати складності справи, обсягу наданих послуг.
Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268,270 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником адвокатом Білозор Олесею Олександрівною про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрати за надання професійної правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )
на користь
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000 гривень.
Повний текст рішення буде складено та підписано у п'ятиденний з дати проголошення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В.К. Кисельов
Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2025