Справа № 947/466/25
Провадження № 2/947/1135/25
13.05.2025 року Київський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого - судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,-
Заходами електронного суду, з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 №501425080 у розмірі 39828,03 гривень до Київського районного суду м.Одеси звернуся АТ «Сенс Банк».
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю невиконаних кредитних зобов'язань з боку відповідача перед банком, що зумовило звернення позивача до суду з дійсним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.
Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Зазначену ухвалу разом з позовом та додатками до нього надіслано відповідачу за місцем реєстрації його місця мешкання, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Представником позивача до судового засідання надано заяву про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача та заочного розгляду справи. В заяві підтримано позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.Від відповідача відзив на позов не надходив.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.02.2022 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір ( угода про надання споживчого кредиту) № 501425080 ( акцепт пропозиції на укдаення угоди про надання споживчого кредиту), а саме 01.02.2022 року між сторонами у справі укладено кредитний договір у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного ідентифікатора (що підтверджується довідкою про ідентифікацію відповідача, що долучена до позовної заяви). Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним дим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61- 16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61- 18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
Так згідно умов вказаного договору, сума кредиту становить 40000 гривень, строк кредитування становить 18 місяців з 40% процентною ставкою, тип ставки фіксований.
Так банком виконано умови кредитного договору та надано у користування позичальнику кредитні кошти, а відповідач в сою чергу не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів у розмірах та у строки передбачені кредитним договором.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за угодою про надання споживчого кредиту № 501425080, становить 39828,03 грн., з яких 29029,82 грн-заборгованість по тілу кредиту, 10798,21 грн. заборгованість по відсоткам.
Заборгованість підтверджена наданим відповідним розрахунком, що міститься в матеріалах справи.
Виписка по рахунку клієнта є Тим документом, який підтверджує факт видачі коштіе клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим, доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.
До такого правового висновку дійшов Верховний суд у постановах: від 30.11.2022 №214/6975/15-ц; від 25.11.2022 №1512/2-214/11; від 21.09.2022 №381/1647/21; від 01.08.22 №369/11694/15-ц; від 06.07.2022 №128/2269/20; від 01.06.2022 №172/35/16; від 31.05.2022 №194/329/15-4; від 25.05.2022 №219/7527/16; від 25.05.2022 №645/59/16-4; від 20.05.2022 №336/4796/18; від 09.02.2022 №161/5648/20; від 02.02.22 №205/7751/16-4.
Долучений банком до позову розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду.
На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повного виконання ним кредитного зобов'язання.
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.
Також відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту.
Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, що підтверджено постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 р. у справі №382/327/18.
Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК Україниборжник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ч. 1ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Сенс Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору №501425080 від 01.02.22 становить 39828.03 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Сенс Банк».
Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273, 280-289,354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №501425080 від 01.02.2022 у розмірі 39828,03 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім грн.. 03 коп.) гривень, з яких 29029,82 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10798,21 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 23.05.25
Суддя: В. О. Луняченко