Справа № 947/5853/25
Провадження № 2/947/1799/25
13.05.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) до ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий) про відшкодування в порядку регресу, шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-
З позовом про стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 29206,30 гривень, в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, до Київського районного суду м.Одеси звернувся ПрАТ «СК «АРКС».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 27.02.25 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи.
З боку представника позивача до судового засідання надано заяву про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача, в якій позовні вимоги підтримано та не має заперечень щодо заочного розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, відомості про що місяться в матеріалах справи, відзиву на позов не надано.
Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях сторони розпорядилися на свій розсуд.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Як встановлено у судовому засіданні, 22.01.2023 року ОСОБА_1 , близько 12.50 годин керуючи транспортним засобом Jeep Cherokee д/н НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом за адресою: м.Одеса, вул. Бригадна,56,в порушення п.10.9 Правил дорожнього руху України, не врахувала дорожньої обстановки, не впевнилася в безпечності свого маневру, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб та допустила зіткнення з автомобілем Volswagen Tiguan д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який стояв позаду, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою судді Київського районного суду м.Одеси від 02.03.23 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.
Згідно з вимогами ст. 82 ч.4 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди зазначеним транспортним засобам було завдано механічних ушкоджень, а власникам вказаних автомобілей - матеріального збитку.
13.12.2022 між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «БАСФ Т.О.В.» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 81508Гак2юб, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Volswagen Tiguan д/н НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АRХ3563021 від 14.02.2023 року та умов Договору страхування № 81508Гак2юб від 13.12.2022, розмір страхового відшкодування склав 85 919,70 грн., яке Позивачем було сплачено на СТО, що підтверджується платіжною інструкцією № 951965 від 17.02.2023.
Відповідно до п. 25.13 Договору страхування № 81508Гак2юб від 13.12.2022 при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.
Розрахунок розміру виплаченого Позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 85 919,70 грн.-0,00 грн. = 85 919,70 грн.; 85 919,70 грн." вартість відновлювального ремонту ТЗ Volswagen Tiguan д/н НОМЕР_2 згідно рахунку-фактури № 2023001639/1 та калькуляції, акту виконаних робіт № 60132376; 0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Jeep Cherokee д/н НОМЕР_1 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» згідно полісу № ер/209473333, що підтверджується відповіддю від НПУ 3023023550854831 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу № ЕР/209473333).
Полісом № ЕР/209473333 встановлено ліміт відповідальності страхової компанії в розмірі 160 000,00 грн., франшиза в розмірі 0,00 грн.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на дату ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
06.04.2023 року Позивач звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» із Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 3297/18/ЦВ.
13.04.2023 року ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено на користь Позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 56 713,40 грн.
ПрАТ «СК «ВУСО» було розраховано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 0,44 та застосовано коефіцієнт фізичного зносу до вартості замінюваних матеріалів, зазначених в рахунку-фактурі № 2023001639/1, який підтверджує реально понесені витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля (зазначеної позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у справах № 910/3178/19, 910/17521/18, 910/469/19). Детальний розрахунок виплаченого страхового відшкодування наведений в листі ПрАТ «СК «ВУСО» вих. № 1870/2024/вих/ТС/2288407 від 25.04.2024 р..
За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 29 206,30 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті шість гривень 30 коп.).
85 919,70 грн. - 56 713,40 грн. =29 206,30 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На підставі п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати [страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність". Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року №4 при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої
Крім того в п. 72 вищезазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено «72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування».
У постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6- 69ІЦСІ5, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 201/1431/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17, від 20 березня 2019 року у справі № 199/6667/15-ц, зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) за договором майнового страхування транспортного засобу.
Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму».
Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 85 919,70 грн., а ПрАТ «СК «ВУСО» сплачено страхове відшкодування в розмірі 56 713,40 грн. отже ціна різниця становить 29 206,30 грн. ( 85 919,70 грн. - 56 713,40 грн. =29 206,30 грн.)
Суд враховує той факт, що з метою досудового врегулювання спору Позивачем 09.10.2024 року була направлена на адресу Відповідача простим листом претензія за вих. №СУ/011324/4- 3, яка залишилась відповідачем проігнорованою.
При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія « АРКС» є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи,у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
По справі в якості судових витрат позивачем заявлено оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн., оскільки позов задоволено в повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 1166,1187,1191 ЦК України, Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно- правової від повільності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259, 280-282,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) до ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий) про відшкодування в порядку регресу, шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070 м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк» м.Київ ) грошові кошти у розмірі 29206,30 (двадцять дев'ять тисяч двісті шість грн.. 30коп.) гривень в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070 м.Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк» м.Київ ), судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3028,00 гривень.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено судом 23.05.25.
Суддя: В. О. Луняченко