10 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3963/24 пров. № А/857/20779/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (суддя- Ксензюк А.Я., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/3963/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-
10 квітня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Фуд Лоджистікс» звернулося до суду з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Волинська митниця оскаржила його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 21.10.2021 між ТзОВ «Фреш Фуд Лоджистікс» (покупець) та Iceland Pelagic EHF (продавець) було укладено контракт №IS 21/10, за умовами якого продавець продає, а покупець купує елементи м'яса, напівтуші, на кістці та без кістки, а також рибу і рибну продукцію тому числі у замороженому вигляді, далі іменовані товар, із підприємств, що знаходяться у Євросоюзі, що зазначені в специфікаціях.
Для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларант позивача подав дві митні декларації, а саме: 09 жовтня 2023 року МД №23UA205140083215U6 щодо «1.Філе оселедця атлантичного (з риби родини Clupea Harengus) у вигляді з'єднаних по хребту половинок 4-8шт/кг (метелик), морожений в блоках, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування - 10 350,00 кг; 2. Риба аргентина (роду Argentina Silus) свіжоморожена, без голови, патрана, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, розмірний ряд 200+ - 2016,00 кг; 3. Риба морожена - скумбрія атлантична (родини Scomber Scombrus), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, ціла 500г+ - 7000,00 кг». Фактурна вартість імпортованого товару становить 37 621,20 доларів США (еквівалентно 1 376 285 грн); 21 жовтня 2023 року МД №23UA205140087924U7 щодо «1. Філе оселедця атлантичного (з риби родини Clupea Harengus) у вигляді з'єднаних по хребту половинок 4-8шт/кг (метелик), морожений в блоках, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування - 8490,00кг; 2. Риба аргентина (роду Argentina Silus) свіжоморожена, без голови, патрана, без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, розмірний ряд 200+ - 2016,00 кг; 3. Риба морожена - скумбрія атлантична (родини Scomber Scombrus), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування, ціла 500г+ - 7000,00 кг; 4. Риба роду Clupea Harengus - оселедець заморожений (атлантичний), без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової обробки, без консервування 350г+ цілий - 2100,00 кг». Фактурна вартість імпортованого товару становить 36 700,50 доларів США (еквівалентно 1 343 671,30 грн);
Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» було подано ряд документів, перелічених у гр. 44 митних декларацій.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: заявки на перевезення №245 від 02.10.2023 та №263 від 16.10.2023 зазначені в довідках про витрати на транспортування вантажу; договір (контракт) про перевезення; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; виписку з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав:
декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2C0995 від 06.10.2023;
договір на перевезення №021001 від 02.10.2023 з перевізником ФОП ОСОБА_1 ; доповнення №42/1 від 27.09.2023 до специфікації №42 від 26.09.2023;
заявку на перевезення №245 від 02.10.2023;
заяву про надання додаткових пояснень та документів №108 від 11.10.2023;
декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023;
декларацію країни відправлення №23LTLC0100EK2E0633 від 19.10.2023;
договір на перевезення №290701 від 29.07.2023;
заявку на перевезення №263 від 16.10.2023;
прайс-лист б/н від 16.10.2023;
лист відправника №16/1 від 16.10.2023;
заяву про надання додаткових пояснень та документів №114 від 24.10.2023.
В подальшому, Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023.
У графі 33 оскаржуваного рішення UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 зазначено, що митна вартість товару №3, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: в декларації країни відправлення №21LTC0100EK2BB181 від 04.10.2023 числове значення вартості товару становить 13735,75 Євро, проте в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 вартість товару становить 37621,20 Дол.США. Тобто декларація країни відправлення подана лише на 2-й і 3-й товар, відповідно 1-й товар відсутній; також в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 передбачена попередня оплата за товар, проте до митного оформлення банківський платіжний документ не подано; відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 04.10.2023 транспортні витрати до кордону України становлять 78,40 грн/км, а транспортні витрати по території України - 93,33 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості; прайс-лист б/н від 04.10.2023 наданий для ТзОВ «Фреш Фуд Лоджістик» на товар що імпортується. Проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців. Крім того, інвойс передує даті видачі прайс-листа.
Після розгляду наданих додаткових документів, встановлено наступне: відповідно до наданих декларацій країни відправлень №21LTC0100EK2BB181 від 04.10.2023 та №23LTLC0100EK2C0995 від 06.10.2023 загальна вартість товару становить 35153,43 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 27.09.2023 - 37621,20 Дол.США; відповідно до СМR б/н від 06.10.2023 перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_2 , проте довідка б/н від 04.10.2023, рахунок №54 від 04.10.2023 та договір на перевезення №021001 від 02.10.2023 надані ФОП ОСОБА_1 . Документи, які підтверджують зв'язок між цими перевізниками відсутні; - доповнення №42/1 від 27.09.2023 до специфікації №42 від 26.09.2023 ймовірно підписано шляхом електронного зв'язку після повідомлення митниці, про що свідчать копії печатки продавця; лист №108 від 11.10.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ «Фреш Фуд Лоджистікс» щодо поданих до митного оформлення документів. Декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом №108 від 11.10.2023.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, рівень митної вартості на товар №3 становить 2,4 дол. США за кг - за МД від 14.10.2023 №UА205050/2023/52778.
У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023 зазначено, що митна вартість товарів №2,3,4, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: супровідний документ Т1 № 23LTLU900000126E08 від 19.10.2023 містить інформацію щодо транзитної операції. Декларацію країни відправлення не подано до митного оформлення; відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 18.10.2023 транспортні витрати до кордону України становлять 91,73 грн/км, а транспортні витрати по території України - 93,33 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Після розгляду наданих додаткових документів, встановлено наступне: відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023 вартість товару №3 (скумбрія) становить 13735,75 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 14700 Дол.США; відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2DE551 від 18.10.2023 вартість товару №4 (оселедець) становить 2723,32 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 2914,50 Дол.США; відповідно до наданої декларації країни відправлення №23LTLC0100EK2E0633 від 18.10.2023 вартість товару №2 (аргентина) становить 2919,83 Євро, що не відповідає ціні зазначеній в інвойсі №SR030012 від 16.10.2023 - 3124,80 Дол.США; прайс-лист б/н від 16.10.2023 наданий продавцем для ТзОВ «Фреш Фуд Лоджістик» на товар що імпортується. Проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців. Крім того, інвойс передує даті видачі прайс-листа. Крім того, слід зазначити, розмірний ряд 200+ та кінцевий термін споживання 04/2023 товару зазначений в гр.31 МД по товару №2 (аргентина) не відповідає інформації зазначеній в сертифікаті відповідності і якості від 18.10.2023 - розмірний ряд 200-100г, а термін кінцевого споживання 07/08 2025. Також, кінцевий термін споживання 07/2023 товару зазначений в гр.31 МД по товару №4 (оселедець) не відповідає інформації зазначеній в сертифікаті відповідності і якості від 18.10.2023 - 09/2023. Лист №114 від 24.10.2023 є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ "ФРЕШ ФУД ЛОДЖИСТІКС" щодо поданих до митного оформлення документів. Декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом №114 від 24.10.2023.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, рівень митної вартості на товар №2 - 1,75 дол. США за кг - за МД від 17.10.2023 №UА101020/2023/39880 та МД від 30.08.2023 №209170/2023/69661; №3- 2,40 дол. США за кг - за МД від 28.08.2023 №209160/2023/9624; №4- 1,61 дол. США за кг - за МД від 03.10.2023 №100190/2023/563372.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини другої статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною п'ятою статті 54 МК України врегульовано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
Згідно частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною четвертою статті 53 МК України врегульовано, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції вірно вказав, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Частиною другою статті 58 МК України врегульовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Стосовно наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: за МД №23UA205140083215U6 декларантом позивача було подано: договір (контракт) № IS 21/10 від 21.10.2021, специфікацію №42 від 26.09.2023, доповнення до специфікації №42/1, інвойс від 27.09.2023 №SR030012, сертифікат відповідності і якості від 27.09.2023, пакувальний лист від 27.09.2023 № SR030012, сертифікат походження №IS-057653-1 від 27.09.2023, міжнародний ветеринарний сертифікат від 02.10.2023 №LT0323844/L2-20741, міжнародний ветеринарний сертифікат від 05.10.2023 №LT0335219/L2-20881, довідка про вартість перевезення від 04.10.2023.
Додатково надано на електронне повідомлення митниці: копію декларації країни відправлення від 04.10.2023 №21LTC0100EK2BB181, копію декларації країни відправлення від 06.10.2023 №23LTLC0100EK2C0995, копію прайс-листа від 25.09.2023, копію замовлення заявки №245 від02.10.2023, копію договору перевезення вантажів у міському та міжнародному сполучені №021001 від 02.10.2023.
За МД №23UA205140087924U7 декларантом позивача було подано: договір (контракт) № IS 21/10 від 21.10.2021, специфікацію №45 від 16.10.2023, інвойс від 16.10.2023 №SR030276, сертифікат відповідності і якості від 18.10.2023, пакувальний лист від 16.10.2023 №SR030276, сертифікат походження №IS-058133-1 від 16.10.2023, міжнародні ветеринарні сертифікати від 18.10.2023 №LT0330573/L2-21921, №LT0335410/L2-21973 та №LT0336126/L2-21972, супровідний документ №23LTLU900000126E08.
Додатково надано на електронне повідомлення митниці: заявку №263 від 16.10.2023, договір перевезення вантажів у міському та міжнародному сполучені №290701 від 29.07.2020 та прайс-лист від 16.10.2023.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Стосовно тверджень митного органу про те, що в інвойсі від 27.09.2023, передбачена 100% передоплата за товар, проте банківський платіжний документ відсутній, суд зазначає наступне.
Згідно умов доповнення № 42/1 до Специфікації №42 від 26.09.2023 р. до контракту №IS 21/10 від 21.10.2021, сторони домовились змінити п. 9 та викласти в наступній редакції «9. Умови оплати: Оплата здійснюється з відтермінуванням платежу 21 день з дати виставлення рахунку». Відповідно у Позивача не могло бути платіжного документу, який підтверджує здійснення оплати аз поставлений товар.
Стосовно перевезення товару суд зазначає, що в заяві вих. №108 від 11.10.2023 позивачем зазначалось, що при ввезенні товару на митну територію України Позивачем було укладено договір перевезення №021001 від 02.10.2023 р. з ФОП ОСОБА_1 та до митного оформлення долучались і довідка про транспортні витрати, і договір-заявка на перевезення (ФОП ОСОБА_2 є експедитором, а ФОП ОСОБА_1 перевізником) Понесені витрати є співмірними із напрямком руху від завантаження товару з м. Клайпеда до м. Луцьк. Усі витрати включені до митної вартості товару (копія заявки на перевезення №245 від 02.10.2023 р. долучалась до Заяви №108).
Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеним. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, вказав, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів зазначає, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
У спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16 зазначив, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Таким чином, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000627/2 від 11.10.2023 та №UA205140/2023/000648/2 від 24.10.2023 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України.
З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно задоволено позов.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №140/3963/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга