Справа № 753/8776/25 Слідчий суддя в першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4358/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
3 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 9 травня 2025 року в справі за скаргою ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 9 лютого 2024 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020105020000139 від 11 липня 2020 року,
1 травня 2025 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , подав скаргу на повідомлення про підозру від 9 лютого 2024 року у кримінальному провадженні № 12020105020000139 від 11 липня 2020 року.
В обґрунтування скарги зазначав, що повідомлення про підозру складено з порушенням пунктів 4-5 частини першої статті 277 КПК України.
Слідчим зазначено, що ОСОБА_8 підозрюється за частиною п'ятою статті 27 КК України, а саме за приховування кримінального правопорушення, в той час як частина п'ята статті 27 КК України передбачає такі види пособників: сприяння вчиненню кримінального правопорушення іншим співучасникам та заздалегідь обіцяне сприяння приховуванню кримінального правопорушення.
Окремо зазначив, що повідомлення про підозру містить взаємовиключний опис обставин кримінального правопорушення щодо членства ОСОБА_9 в СТ «Дніпро», а саме, що вона була членом СТ, та одночасно, що таке членство є завідомо неправдивим. Вказане свідчить про те, що повідомлення про підозру не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення. Також повідомлення про підозру містить взаємовиключний опис обставин щодо часу та місця згоди ОСОБА_8 на отримання від ОСОБА_9 як подарунку частки садового будинку. Серед іншого вказав про відсутність у повідомленні про підозру даних про обізнаність ОСОБА_8 з тим, що садовий будинок є чужим майном для ОСОБА_9 . Вказане свідчить про необґрунтованість підозри, а тому така має бути скасована.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 9 травня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисник ОСОБА_6 .
Відмовляючи в задоволенні скарги слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи сторони захисту щодо її необґрунтованості не знайшли свого підтвердження, а враховуючи надані стороною обвинувачення пояснення, слідчий суддя дійшов висновку про достатність даних для доведення причетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 КК України, тому й підозра, про яку повідомлено ОСОБА_8 не є необґрунтованою.
Слідчий суддя зазначив, що не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 21 травня 2025 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницької районного суду міста Києва від 9 травня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 , в межа кримінального провадження № 12020105020000139 від 11 липня 2020 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ухвала Дарницької районного суду міста Києва від 9 травня 2025 року є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчий суддя не надала оцінки повідомленню про підозру ОСОБА_8 . Повідомлення про підозру не містить формулювання про те вчинення якого діяння ОСОБА_8 йому інкримінується.
Вказував, що слідчим було підтверджено, що ним не було встановлено коли ОСОБА_8 надав згоду на отримання подарунку.
Вважає, що повідомлення про підозру не містить опису злочинної поведінки так, як це передбачено кримінальним законом.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_6 який діє в інтересах ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 , заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2024 за № 12024100020001185, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
9 лютого 2024 року слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у пособництві, тобто сприянні у приховуванні кримінального правопорушення, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
У повідомленні про підозру зазначено, що 22 квітня 1994 року між ОСОБА_9 та громадянином Республіки Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_12 зареєстровано шлюб, після реєстрації якого кожен із подружжя обрали собі прізвище ОСОБА_13 .
У подальшому, за невстановлених слідством обставин у невстановлений слідством час ОСОБА_9 стала членом садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 256810010020039), отримавши у користування земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (СТ «Дніпро»).
Під час шлюбу, 04 липня 2005 року, ОСОБА_9 набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (СТ «Дніпро»), кадастровий номер 8000000000:90:621:0002, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ № 125482, виданим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 04.07.2005 на підставі рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №408/1818.
26 травня 2011 року між ОСОБА_14 і ОСОБА_9 укладено договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до якого подружжя визначило, що єдиним об'єктом права спільної сумісної власності є квартира АДРЕСА_1 . За цим договором, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_15 та зареєстрованим в реєстрі за № 248, ОСОБА_14 уступив на користь ОСОБА_9 єдине набуте у шлюбі майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Крім того, цього ж дня, 26 травня 2011 року, приватним нотаріусом ОСОБА_15 посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 245, договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_14 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:621:0002.
Згідно п.п. 3.2. вищевказаного договору дарування земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:621:0002) від 26.05.2011, Дарувальник свідчить, що відчужувана земельна ділянка нікому іншому не продана, не подарована, не передана в іпотеку, не здана в оренду (найом), не є предметом сервітуту, суперфіцию, під забороною не перебуває, на земельній ділянці немає зареєстрованої в органах технічної інвентаризації забудови. Судового спору щодо земельної ділянки немає. Відсутність заборони на земельну ділянку підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру заборон виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 станом на 26 травня 2011 року.
Зазначений договір дарування земельної ділянки було зареєстровано у виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 10.10.2011 за № 10-7-10826. Таким чином право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_14 .
12 липня 2011 року шлюб між ОСОБА_14 і ОСОБА_9 розірвано. Після розірвання шлюбу дружина залишила собі прізвище ОСОБА_13 , а чоловік повернувся на прізвище ОСОБА_16 .
30 серпня 2014 року між громадянином Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_17 та ОСОБА_18 було зареєстровано шлюб, після реєстрації якого кожен із подружжя обрали собі прізвище ОСОБА_16 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_17 помер.
За життя ОСОБА_12 не встиг у встановленому законом порядку оформити право власності на збудований садовий дачний будинок загальною площею 349,6 м2, розташований на земельній ділянці площею 0,12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (СТ «Дніпро»), кадастровий номер 8000000000:90:621:0002.
Так, за невстановлених слідством обставин, у невстановлений слідством час, ОСОБА_9 , достеменно знаючи та усвідомлюючи, що службові особи об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) не вправі підписувати та видавати будь-які документи від імені та/або замість садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), звернулась до Голови правління об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_19 для видачі довідки про її членство в садівничому товаристві «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), яка посвідчує певні обставини і події, які здатні спричинити наслідки правового характеру.
ОСОБА_19 , перебуваючи в період часу з 20 жовтня 1997 року по 28 травня 2017 року на посаді голови правління об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28.05.2017, будучи службовою особою вказаного об'єднання товариств, використовуючи печатку та кутовий штамп об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), достеменно знаючи та усвідомлюючи, що учасниками об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) є лише юридичні особи приватного права, в тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи приватного права, при цьому садові товариства, що входять до складу об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), в тому числі садівниче товариство «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), зберігають за собою повну організаційно-правову самостійність, права юридичної особи та у своїй діяльності керуються власними статутами, Конституцією і законами України, а також достеменно знаючи і усвідомлюючи, що об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) не має повноважень щодо прийому власників земельних ділянок в члени садівничих товариств, які є учасниками об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), в тому числі в члени садівничого товариства «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), на надрукованому бланку склав та власноручно підписав від свого імені і за себе, а також від імені і за головного бухгалтера об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_20 , завідомо неправдивий офіційний документ - довідку № 125 від 04.10.2006.
Довідка № 125 від 04.10.2006 є офіційним документом, оскільки засвідчувала певні обставини і події, які здатні спричинити наслідки правового характеру - здійснення, в тому числі на її підставі, державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Отже, ОСОБА_19 не маючи на те статутних і законодавчих повноважень склав завідомо неправдивий офіційний документ - довідку № 125 від 04.10.2006.
Крім того, ОСОБА_19 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів, вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04.10.2006, складеної від імені об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013), завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 є членом СТ «Дніпро» та власником садового будинку АДРЕСА_3 і в повному обсязі сплатила суму пайового внеску за вказаний будинок. При цьому, у вказаній довідці не було зазначено площу зазначеного будинку, суму пайового внеску та дату його сплати.
Крім того, ОСОБА_19 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів, вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04.10.2006 завідомо неправдиві відомості, а саме, що будинок АДРЕСА_3 було введено в експлуатацію у 1990 році.
ОСОБА_19 , не маючи на те повноважень, підстав та підтверджуючих документів вніс до офіційного документу - довідки № 125 від 04.10.2006 завідомо неправдиві відомості.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 753/4818/23 було задоволено клопотання захисника ОСОБА_21 про закриття кримінального провадження №12023100020001111 від 15.03.2023 та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_19 у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 366 КК України.
Зазначену підроблену довідку № 125 від 04.10.2006 ОСОБА_19 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, не будучи обізнаним про подальші злочинні наміри ОСОБА_9 , але не пізніше 30.06.2020, передав ОСОБА_9 , яка достеменно усвідомлювала та розуміла, що вказана довідка видана неуповноваженою особою та до неї внесено завідомо неправдиві відомості.
Після чого, ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим нерухомим майном шляхом обману (шахрайство) та одержання прав на чуже нерухоме майно шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, достеменно знаючи, що після укладення 26 травня 2011 року договору дарування своєму колишньому чоловіку ОСОБА_14 земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий № 8000000000:90:621:0002, площею 0,12 га, вона втратила членство в садівничому товаристві «ДНІПРО» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25681001), а також не маючи права на набуття права власності на не введений та не зареєстрований у встановленому законом порядку садовий дачний будинок загальною площею 349,6 кв. м., що розташований на вказаній земельній ділянці та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_9 , 30 червня 2020 року близько 17:00 години, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 , де здійснює свою діяльність приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_22 , з метою реєстрації за собою права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звернулась до державного реєстратора ОСОБА_22 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу), яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 , із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яку було зареєстровано о 17:03:59 годині.
При цьому, до вказаної заяви ОСОБА_9 в тому числі додала завідомо підроблений офіційний документ - довідку № 125 від 04.10.2006 видану Головою правління об'єднання садівничих товариств масиву «САДИ НИЖНІ-2» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22922013) ОСОБА_19
30 червня 2020 року за результатом розгляду заяви ОСОБА_9 приватним нотаріусом ОСОБА_22 , яка не була обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 , прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та внесено запис про право власності за ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 внаслідок реєстрації права власності на нерухоме майно заволоділа чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах шляхом обману (шахрайство), а саме заволоділа садовим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 10 846 000 гривень 00 копійок.
У подальшому, ОСОБА_8 , будучи знайомим із ОСОБА_9 та обізнаним про те, що право власності на садовий будинок за адресою АДРЕСА_2 не був зареєстрований на ОСОБА_14 за життя останнього, у період з 30 червня 2020 року по 09 липня 2020 року, точний час досудовим розслідування не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці дізнався, що право власності на зазначений будинок за собою незаконно зареєструвала ОСОБА_9 .
У подальшому, ОСОБА_23 , переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 липня 2020 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою сприяння приховуванню кримінального правопорушення, яке мало бути спрямоване на ускладнення оформлення права власності на будинок на законних власників, погодився на отримання від ОСОБА_9 у якості подарунку будинку за адресою АДРЕСА_2 .
Так, 09 липня 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи узгоджено, прибули до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_24 , яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_5 , де ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 набула право власності на вказаний будинок незаконно, надав копії персональних документів та погодився на укладання договору дарування, відповідно до якого ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_8 будинку за адресою АДРЕСА_2 ., загальною вартістю 10 846 000 гривень 00 копійок, тим самим сприявши ОСОБА_9 у приховуванні кримінального правопорушення, чим завдано збитків на вказану суму.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у пособництві, тобто у сприянні приховування кримінального правопорушення, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України (чинна до 11.08.2023).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 9.02.2024 за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 .
Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно частини 1 якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Колегія суддів відхиляє доводи, якими захисник обґрунтовує скаргу, а саме, що викладені в повідомленні про підозру відомості не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.
Однак як встановлено слідчим суддею при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_8 - 9.02.2024 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_8 був причетний до вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею встановлено, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити правопорушення про яке йому було повідомлено.
Колегія суддів вважає, що в ході розгляду скарги, всупереч доводам апелянта, встановлено, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_8 від 9.02.2024 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_8 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Доводи сторони захисту про те, що повідомлена підозра ОСОБА_8 від 9.02.2024 не містить виклад обставин та обґрунтування з зазначенням протиправних дій, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності останнього до вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто не відповідність повідомлення про підозру, вимогам ст. 277 КПК України
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 9 травня 2025 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3