09 червня 2025 рокуСправа № 140/7617/24 пров. № А/857/29292/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2024 року (суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк) -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі - ГУПФ) в якому просила:
визнати протиправними дій ГУПФ щодо переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ) без урахування довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.06.2024 за №150/1.16/2-24 виданої Управлінням соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (далі - Довідка);
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону №889-VІІІ з визначення розміру пенсії відповідно до наданої із заявою Довідки, з дати звернення за перерахунком (18.06.2024).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що ГУПФ не є належним відповідачем у справі, оскільки у спірних правовідносинах воно не брало жодної участі щодо прийняття рішення про переведення позивача на пенсію згідно Закону №889-VІІІ, а тому відсутні фактичні підстави для покладення на нього обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав доказів правомірності дій щодо не взяття до уваги Довідки, а факт порушення прав позивача знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ-1) та отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
18.06.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУПФ-1 про перехід на пенсію за віком згідно Закону №889-VІІІ. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУПФ-2).
За результатами розгляду заяви ГУПФ-2 прийнято рішення від 24.06.2024 №032650003586, за яким позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ, однак з урахуванням іншої довідки від 03.06.2024 №151/1.16/2-24.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС)
Згідно з частиною другою статті 9 цього ж Кодексу суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 990/114/23 цей Суд відзначив, що КАС не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість з'ясування належності відповідачів, їх заміна у разі необхідності та встановлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи.
Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 у справі № 280/3088/19.
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина сьома статті 48 КАС).
З аналізу статті 48 КАС слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 460/2903/20 та від 27 квітня 2023 року у справі № 260/5932/21.
Так, як уже встановлено вище, ГУПФ в апеляційній скарзі звернуло увагу на те, що воно не є належним відповідачем у цій справі, оскільки жодних рішень за заявою позивачки від 18.06.2024 про перехід на інший вид пенсії з урахуванням Довідки не приймало.
Зважаючи на такі доводи, судом апеляційної інстанції для належної їх оцінки залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ГУПФ-1, як орган, на пенсійному обліку в якого перебуває позивач, і відповідно з наданих пояснень ГУПФ-1 встановлено, що заява позивача від 18.06.2024 за принципом екстериторіальності розглядалась ГУПФ-2, яким і прийнято відповідне рішення по цій заяві.
ГУПФ-2 залучено апеляційним судом до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача і відповідно ГУПФ-2 надало всі підтверджуючі документи та пояснення щодо прийнятого ним рішення за результатами розгляду заяви від 18.06.2024.
З огляду на вказане, належним відповідачем, який мав відповідати за позовною вимогою про перерахунок пенсії на підставі Довідки є ГУПФ-2, яке судом першої інстанції, внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи, не залучено до участі у справі як співвідповідача чи другого відповідача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУПФ у цій частині задоволенню не підлягали.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову задоволення позову, з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич