про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 678/419/25
10 червня 2025 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
відповідно до рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм ст.295 КАС України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте 07.05.2025 у відкритому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Апеляційну скаргу відповідачем подано до суду засобами поштового зв'язку 29.05.2025 з клопотанням поновити пропущений строк, оскільки рішення суду першої інстанції надійшло 19.05.2025, на підтвердження чого надано копію оскаржуваного рішення з вхідним штампом.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У даному випадку апелянт, обґрунтовуючи підстави подання апеляційної скарги поза строками, встановленими ст. 295 КАС України, відзначає, що оскаржуване рішення фактично було одержано відповідачем лише 19 травня 2025 року, що підтверджується датою їхньої реєстрації вхідної кореспонденції.
На підтвердження зазначених обставин апелянтом долучено копію оскаржуваного рішення з вхідним штампом щодо надходження документу 19.05.2025.
Слід зазначити, що належними доказами на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення є оригінал поштового конверту із відміткою дати відправки оскаржуваного рішення судом, довідки відділення поштового зв'язку або документального підтвердження судом першої інстанції стосовно дати направлення та отримання скаржником оскаржуваного судового рішення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 554/7661/17.
Враховуючи ненадання належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються причини пропуску процесуального строку, наведені причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою відзначені апелянтом не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі.
Крім того, скаржником, всупереч приписам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, не надано документ про сплату судового збору.
Водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, розглянувши яке, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, а також відсутність будь-яких доказів щодо неможливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою немайнового позову до суду становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, яку оприлюднено 28.04.2020, відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та сформулювала позицію про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 3028,00 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції слід сплатити судовий збір у розмірі 908,40 (3028*0,2*150%).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Сьомого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України, за наступними реквізитами :
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску ІНФОРМАЦІЯ_2 строку на апеляційне оскарження рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
3. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку надавши відповідні докази, а також надати документ про сплату судового збору.
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шидловський В.Б.