Справа № 716/454/25
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук Р.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
10 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельника Станіслава Руслановича на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельника Станіслава Руслановича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
в березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до Поліцейського 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельника Станіслава Руслановича, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2025 року позов задоволено.
Скасовано постанову серії ЕНА № 4206438 від 06 березня 2025 року, винесену поліцейським 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецькій області Мельником Станіславом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 березня 2025 року поліцейським 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельником С.Р, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА за №4206438 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 06 березня 2025 року о 09 год. 07 хв. у c. Тарашани по вул.Поштова, водій, керував транспортним засобом «Acura MDX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР (а.с.7).
Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, вважає постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, оскільки відповідачами не доведено протилежне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Згідно з положеннями пункту 2.3.в ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Стосовно долученого апелянтом відеозапису, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 березня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі. Однак, відповідачу - Поліцейському 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельнику Станіславу Руслановичу не була направлення ухвала про відкриття провадження у справі. А тому, є слушними доводи апелянта, що він був позбавлений можливості надіслати відзив на позовну заяву з відеозаписом події.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідним дослідити долучений до апеляційної скарги відеозапис.
Так, згідно відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3в ПДР України.
Водночас, під час складання постанови позивачем заявлялось клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомлення із доказами у справі, представлення ним своїх доказів, а також надання йому можливості скористатися правовою допомогою. Вказане клопотання було відхилено інспектором патрульної поліції.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно Розділу ІІІ п.9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Положеннями частин 2,4 ст.258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративний правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
З зазначеного вище слідує, що у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Колегія суддів зауважує, що у постанові від 26.05.2020 у справі №640/16220/16-а Верховний Суд зазначив, що ненадання водію можливості реалізувати право на отримання правової допомоги є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №522/22180/16-а, від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а.
Колегія суддів зауважує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про недотримання посадовою особою відповідача процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, в свою чергу, відповідачем не спростовано доводи позивача в частині недотримання процедури розгляду справи, згідно з Інструкцією 1395 та КУпАП, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Разом з тим, досліджені матеріали адміністративної справи вказують на вчинення позивачем правопорушення.
Ці обставини не дають можливості, скасувавши постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
За встановлених обставин справи саме таким чином і мав діяти суд першої інстанції.
З цих підстав, виходячи із згаданих повноважень, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування спірної постанови з направленням справи на новий розгляд уповноваженим органом.
Новий розгляд справи сприятиме відновленню порушених прав позивача під час попереднього розгляду справи щодо нього. З іншого боку відповідач матиме можливість усунути ті недоліки своїй попередніх дій, які згадувалися судом раніше.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що також має наслідком його скасування.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати прийнявши нову постанову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Поліцейського 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецької області Мельника Станіслава Руслановича задовольнити частково.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 27 березня 2025 року скасувати.
Прийняти нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4206438 від 06 березня 2025 року, винесену поліцейським 2 взводу 4 роти УПП в Чернівецькій області Мельником Станіславом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 5 ст. 121 КУпАП направити до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на новий розгляд.
В решті позову - відмовити
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.