справа № 991/4415/25
провадження №11-сс/991/399/25
09 червня 2025 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
представника громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року про відмову в задоволенні скарги,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» (далі - ГО) ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 09 травня 2025 року.
Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані відсутністю бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , оскільки викладені заявником скарги обставини не містять фактичних відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник ГО звернувся з апеляційною скаргою, за якою просить суд скасувати ухвалу слідчого судді від 15 травня 2025 року, зобов'язати уповноважених осіб НАБУ негайно внести відомості до ЄРДР за заявою ГО від 09 травня 2025 року та надати витяг з ЄРДР з пам'яткою про права потерпілого.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ГО посилається на помилковість висновку слідчого судді про те, що заява не містить ознак корупційних правопорушень, підслідність яких передбачена ч.3 ст.216 КПК, оскільки, як вважає особа, державні службові особи департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) беззаперечно вчинили кримінальні правопорушення відносно територіальної громади м.Києва, передбачені ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.210, ч.2 ст.364 КК, спричинили шкоди бюджету м.Києва на суму понад 10 млн. грн. та підлягають негайному притягненню до кримінальної відповідальності.
Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у зв'язку з необізнаністю особи із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.
Позиції учасників судового провадження.
Представник громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_5 в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Пропущений із поважних причин строк апеляційного оскарження має бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення (ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК).
Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК (постанова ОП ККС ВС від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Необізнаність з мотивами, викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення свідчить про наявність обставини, яка об'єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання особи та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Надаючи оцінку доводам та вимогам апеляційної скарги суд зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що 09 травня 2025 року головою ГО ОСОБА_6 до НАБУ подано заяву за вих. №09-1/05-25, у якій заявник вказував на те, що при проведенні ярмарок у всіх районах мі.Києва схеми розміщення об'єктів торгівлі не відповідають дійсному розташуванню торгівельних місць, оскільки їх кількість занижена майже вдвічі, і кошти з них протиправно привласнюються службовими особами департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які збираючи готівку за торговельні місця на ярмарках, завищують оплату за них удвічі порівняно з офіційною ціною, завдяки чому бюджет м.Києва втрачає мільйони гривень щомісяця протягом багатьох років, а загальні збитки бюджету міста становлять понад 10 млн. грн. на рік, а тому у діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.210, ч.2 ст.239, ч.2 ст.364 КК.
Оскільки відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою.
Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя вважав, щозаява про вчинення кримінального правопорушення від 09 травня 2025 року, окрім суб'єктів кримінальних правопорушень та статей КК, за якими, на думку заявника, слід кваліфікувати зазначені дії, не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що суб'єкти вчинили підсудні ВАКС кримінальні правопорушення а викладені у заяві про кримінальне правопорушення обставини є лише припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних фактів, що прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Таким чином, заявником не обґрунтовано, що викладені в заяві обставини потребують перевірки засобами кримінального процесу.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 15 травня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено,що викладені у заяві відомості є припущеннями, які не засновані на фактичних даних, проте самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено відсутність підстав для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст.214 КПК та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою голови ГО ОСОБА_6 від 09 травня 2025 року.
Таким чином, відомості за вказаною заявою не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
Клопотання представника Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2025 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3