Справа № 991/4722/25
Провадження № 1-кс/991/4776/25
27 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
детектива - ОСОБА_3 ,
представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (далі - НАБУ, детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор), про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000088 від 20.06.2024 (далі - кп № 52024000000000088),
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_5 про арешт майна.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 52024000000000088 за фактом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК.
3.Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» (директором якого є ОСОБА_7 ) та всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди від ТОВ «Сітігазсервіс», надали згоду на укладення значного господарського зобов'язання, внаслідок чого між ТОВ «Сітігазсервіс» та ДП «Укркомунобслуговування» було укладено ряд договорів, внаслідок укладення яких Держава Україна в особі Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) втратила можливість здійснювати функції з управління об'єктом державної власності - цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 (далі - ЦМК), та здійснювати право користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013), внаслідок чого було завдано тяжкі наслідки Державі Україна в особі Мінінфраструктури.
4.Детектив покликався на те, що 02.11.2022 до Мінрегіону надійшло звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 № 408, яким повідомлено про передачу йому цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» (ЦМК), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі № 910/11827/21), та винесено на розгляд Мінрегіону питання про надання згоди на укладення значного господарського зобов'язання із ТОВ «Сітігазсервіс», а саме: інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки державної форми власності по АДРЕСА_2. На цій земельній ділянці розміщено вищевказаний ЦМК.
5.Наказом Мінрегіону від 03.11.2022 № 203 «Про деякі питання розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 № 408» за підписом Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_8 , утворено робочу групу щодо розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» та надання згоди на укладення значного господарського зобов'язання або відмови. Водночас детектив акцентував на тому, що заяву про звільнення з посади Міністра ОСОБА_8 подав до Верховної Ради України 02.11.2022, яку схвалено у день підписання зазначеного наказу, тобто 03.11.2022.
6.11.11.2022 за результатами розгляду такого звернення, робочою групою ухвалено рішення, оформлене протоколом № 3 засідання робочої групи щодо розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 № 408, яким надано згоду на укладення значного господарського зобов'язання із ТОВ «Сітігазсервіс», а саме: інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки державної форми власності по АДРЕСА_2, за умов: (1) приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проєктів наданих договорів, а також правового статусу земельної ділянки по АДРЕСА_2; (2) отримання підприємством за результатом реалізації цього інвестиційного проєкту нерухомого майна вартістю, не нижчою за вартість земельної ділянки та нерухомості відповідно до незалежних експертних оцінок, а також отримання нерухомого майна пропорційно черговості введення в експлуатацію черг будівництва та інших умов.
7.Водночас детектив покликався на те, що Положенням про Мінрегіон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 850), ухвалення таких рішень не віднесено до повноважень робочої групи, натомість здійснення функції з управління об'єктами державної власності належить до виключних повноважень Міністра.
8.Окрім того, ДП «Укркомунобслуговування» було поінформовано про ухвалене рішення листом Мінрегіону від 16.11.1022 № 7/21/12297-22 за підписом державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_16 . У подальшому, листом Мінрегіону від 01.12.2022 № 7/21/12963-22, за результатами розгляду листа від 24.11.2022 № 355, ДП «Укркомунобслуговування» повідомлено про те, що Мінрегіоном взято до уваги приведення проєктів договорів, які планується укласти з ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до вимог земельного та містобудівного законодавства, зі зміною правового статусу земельної ділянки та повторно поінформовано про надання згоди на укладення значного господарського зобов'язання.
9.Тому, на переконання детектива, згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов'язання із ТОВ «Сітігазсервіс» надано у вкрай стислі строки посадовими особами Мінрегіону - членами робочої групи, які, відповідно до норм законодавства, не уповноважені на ухвалення такого рішення.
10.З огляду на це, детектив вважав, що у діях службових осіб Мінрегіону є ознаки можливого вчинення зловживання своїм службовим становищем, оскільки робоча група могла лише сформувати рекомендації щодо існування підстав для надання підприємству згоди або відмови в укладенні значного господарського зобов'язання, натомість ухвалила самостійне рішення, що суперечить вимогам законодавства та встановленому порядку для ухвалення та оформлення таких рішень.
11.Детектив зазначав, що це рішення робочої групи призвело до укладання підприємством з ТОВ «Сітігазсервіс»: договору № 09/12/2022-1 від 09.12.2022; договору № 09/12/2022-2 від 09.12.2022; договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.12.2022 та приймання-передачі ТОВ «Сітігазсервіс» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013) за актом до цього договору.
12.Унаслідок укладення цих договорів, зважаючи на умови, за яких Мінрегіоном надано ДП «Укркомунобслуговування» згоду на укладення значного господарського зобов'язання, детектив стверджував, що держава, в особі Мінінфраструктури, наразі позбавлена можливості: (1) здійснювати функції з управління об'єктом державної власності - ЦМК, розташованим за адресою: АДРЕСА_2; (2) здійснювати право користування та розпорядження земельною ділянкою державної форми власності під ЦМК, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013).
13.Отже, на переконання детектива, дії посадових осіб Мінрегіону спільно з керівництвом ДП «Укркомунобслуговування» надали ТОВ «Сітігазсервіс» право користуватися та розпоряджатися вищезгаданою земельною ділянкою, що порушує права та законні інтереси Мінінфраструктури, а також фактично позбавляє державу права володіння нею.
14.Водночас, ураховуючи, що Мінрегіоном надано згоду, за результатом якої ДП «Укркомунобслуговування» укладено договори на будівництво та фінансування такого будівництва, а також проєктування, реконструкцію та будівництво об'єкта реконструкції - ЦМК, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013) з метою отримання часток реконструйованого та/або побудованого майна, то укладення цих договорів мало би відбуватися у Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (далі - Порядок).
15.Відповідно до механізму, визначеного Порядком у ДП «Укркомунобслуговування» був обов'язок погодження укладення таких договорів з Мінрегіоном, до сфери управління якого підприємство належало, а також надання бізнес-плану та обґрунтування способу використання державного майна у межах укладення таких договорів з відповідними розрахунками.
16.Проте Мінергіон за результатами опрацювання цього звернення ДП «Укркомунобслуговування», за умов погодження укладення договору з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін'юстом, мав би підготувати відповідний проєкт рішення Кабінету Міністрів України.
17.Тому посадові особи ДП «Укркомунобслуговування» та Мінрегіону в порушення вказаних вище процесуальних норм, способу та порядку, розуміючи протиправність рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, вчинили спільні умисні дії, спрямовані на укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договору № 09/12/2022-1 від 09.12.2022; договору № 09/12/2022-2 від 09.12.2022; договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.12.2022, в результаті чого державу, в особі Мінінфраструктури позбавлено права володіння та розпорядження ЦМК та земельною ділянкою.
18.Детектив зазначав, що це підтверджується зокрема і тим, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013) передана ТОВ «Сітігазсервіс» за актом приймання-передачі до Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.12.2022 з метою отримання підприємством у подальшому нерухомого майна вартістю не нижче вартості земельної ділянки.
19.Тому за наслідками надання посадовими особами Мінрегіону згоди та укладення ДП «Укркомунобслуговування» договорів на таких умовах, фактично надано дозвіл ТОВ «Сітігазсервіс» на «викуп» земельної ділянки у держави, а тобто позбавлення держави права володіти нею, розпоряджатися та користуватися у подальшому.
20.Отже, оскільки на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013) розташований ЦМК, який є державною власністю, порушення питання ДП «Укркомунобслуговування» та ухвалення рішення Мінрегіоном щодо згоди на укладання значного господарського зобов'язання за умови отримання підприємством нерухомого майна вартістю, не нижче вартості земельної ділянки суперечить правам та інтересам держави.
21.Детектив зазначав, що згідно із договором № 09/12/2022-2 від 09.12.2022, укладеним між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», ринкова вартість комплексу будівель та споруд, які за ним передаються, загальною площею 50 857,6 кв.м, огородження 1 666,7 п.м, становить 115 124 000 грн, ринкова вартість земельної ділянки, площею 11,1502 га, кадастровий номер 8000000000:91:179:0013, становить 142 712 000 грн.
22.Відповідно до протоколу робочої групи № 3 та дозволу Мінрегіону від 16.11.1022 № 7/21/12297-22 рекомендовано надати дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладення договору з ТОВ «Сітігазсервсіс» за умови приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства, а також правового статусу земельної ділянки.
23.На переконання детектива, директор ДП «Укркомунообслуговування» ОСОБА_10 уклала з ТОВ «Сітігазсервіс» договори без виконання зазначених умов, що свідчить про її зацікавленість в їх укладенні.
24.З огляду на це, детектив стверджував, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, та до його вчинення можуть бути причетні службові особи Мінрегіону та ТОВ «Сітігазсервіс».
25.Окрім цього, за результатами проведених слідчих дій установлено, що за вчинення дій, щодо надання згоди, службовими особами Мінрегіону, ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов'язання із ТОВ «Сітігазсервіс» у вкрай стислі строки, та з порушенням визначеного законом порядку, відповідно до якого робоча група могла лише сформувати рекомендації стосовно наявності підстав для надання підприємству згоди або відмови в укладенні значного господарського зобов'язання, а натомість ухвалила самостійне рішення, що суперечить вимогам законодавства, внаслідок якого ТОВ «Сітігазсервіс» отримало право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013) для здійснення забудови, а також вчинення інших дій щодо сприяння діяльності групи підприємств «КСМ Груп», могло бути отримано неправомірно вигоду у вигляді житлових та нежитлових приміщень, які є власністю «КСМ Груп».
26.З огляду на це, детектив вважав, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, - одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.
27.20.05.2025 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 20.05.2025 у справі № 991/4088/25 проведений обшук будинку за адресою: АДРЕСА_1 , котрий перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 .
28.Під час обшуку детективами виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 11 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з обліковим записом ОСОБА_11 , в якому виявлено фото листування (датоване 05.10.2024) з абонентом « ОСОБА_12 » та яке стосується майна, розташованого по АДРЕСА_2, а також фото відзиву (датоване 16.05.2024) за підписом в.о. ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» ОСОБА_13 у господарській справі № 910/2503/24 щодо визнання позовних вимог у справі про визнання недійсними договорів, укладених між ДП УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» та ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» 09.12.2022.
29.Водночас станом на 16.05.2024 ОСОБА_10 вже тривалий час не працювала у ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» та не мала стосунку до написання процесуальних документів у судових справах, учасником яких є зазначене державне підприємство.
30.Тому детектив вважав, що вилучений у ОСОБА_10 мобільний телефон може зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є речовим доказом.
31.Зазначений мобільний телефон та наявна у ньому інформація самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них, за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, установлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
32.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, детектив просив накласти арешт на вилучене майно.
Позиція учасників у судовому засіданні
33.У судовому засіданні детектив ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому.
34.Представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що це клопотання подане детективом, який не наділений правом звернення до слідчого судді із таким клопотанням, оскільки ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому клопотання мав подати виключно прокурор. Окрім цього, детективом не надано доказів скерування постанови про призначення експертизи до виконання, що свідчить про її формальний характер та винесення лише з метою створення підстав для арешту майна. Також адвокат зазначав, що у провадженні детективів НАБУ перебувало ще одне кримінальне провадження, де ОСОБА_10 наразі має статус обвинуваченої та розгляд якого здійснює ВАКС. Під час досудового розслідування у тому кримінальному провадженні детективами у листопаді 2023 року також проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 , під час якого вилучено її мобільний телефон. Надалі детективами скопійовано усю інформацію із мобільного телефона, яка наразі є частиною матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Тобто детективи наразі володіють копією мобільного телефона ОСОБА_10 , котра була здійснена станом на листопад 2023 року та охоплює період, котрий є предметом досудового розслідування - 2022 рік. Тому підстави для арешту мобільного телефона, котрий вилучений 20.05.2025, відсутні, оскільки він хоч і є іншим пристроєм, проте на нього завантажено обліковий запис та усю інформацію із облікового запису, котрий був і на попередньому мобільному телефоні. З огляду на це, адвокат вважав, що мобільний телефон Iphone 11 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , не має ознак речового доказу. Відшукання на цьому мобільному телефоні інформації із господарської справи пояснюється тим, що такі відомості пов'язані із предметом доказування у кримінальному провадженні, де ОСОБА_10 є обвинуваченою, а тому ці відомості вона могла отримати від учасників кримінального провадження, котрі також є учасниками господарської справи.
Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
35.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52024000000000088. До ЄРДР внесені відомості за фактами того, що: (1) службові особи Міністерства розвитку громад та територій України, зловживання своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», з метою одержання ним неправомірної вигоди та всупереч інтересам служби, надали згоду на укладення значного господарського зобов'язання, внаслідок чого між ТОВ «Сітігазсервіс» та ДП «Укркомунобслуговування» було укладено ряд договорів, за результатом укладення яких, Держава України, в особі Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури, втратила можливість здійснювати функції з управління об'єктом державної власності - цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: АДРЕСА_2, здійснювати право користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:91:179:0013), внаслідок чого було завдано тяжкі наслідки Державі Україна, в особі Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури; (2) службова особа, яка займала особливо відповідальне становище, отримала неправомірну вигоду від фактичного власника товариства з обмеженою відповідальністю за вчинення дій в інтересах такого товариства(а.п. 15, 16).
36.07.05.2025 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/4088/25, якою надав дозвіл на проведення обшуку будинку з прибудинковими спорудами (гаражем, господарськими будівлями, тощо), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , котрий перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 (а.п. 17-23).
37.20.05.2025 на підставі зазначеної вище ухвали детективами НАБУ проведений обшук, за результатами якого складений протокол, додатком до якого є опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей (а.п. 24-29).
38.Згідно із протоколом обшуку від 20.05.2025 і описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей, під час обшуку відшукано та вилучено мобільний телефон Iphone 11 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
39.Постановою детектива від 20.05.2025 цей мобільний телефон визнано речовим доказом у кп № 52024000000000088 (а.п. 41-48).
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
40.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
41.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).
42.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
43.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).
44.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
45.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
46.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
47.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
48.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
49.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
50.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
51.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
52.Згідно із ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
53.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
54.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
55.Оскільки у клопотанні детектив просив накласти арешт на мобільний телефон з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна.
56.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
57.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв'язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов'язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефона та з метою його експертного дослідження.
58.Відповідно для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та у подальшому зобов'язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.
59.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
60.Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
61.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об'єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:
(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;
(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
62.Вилучений мобільний телефон не був знаряддям або об'єктом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не є набутим кримінально протиправним шляхом, а тому сам по собі не має ознак речового доказу.
63.Водночас у постанові про визнання цього об'єкта речовим доказом детектив покликався на те, що у ньому виявлено фото листування (датоване 05.10.2024) з абонентом « ОСОБА_12 » та яке стосується майна, розташованого по АДРЕСА_2, а також фото відзиву (датоване 16.05.2024) за підписом в.о. ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» ОСОБА_13 у господарській справі № 910/2503/24 щодо визнання позовних вимог у справі про визнання недійсними договорів, укладених між ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» та ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» 09.12.2022.
64.Ці ж обставини зазначені у протоколі обшуку від 20.05.2025 та стали підставою для вилучення мобільного телефона.
65.22-23.05.2025 детективом за участю спеціаліста ОСОБА_14 проведено огляд Iphone 11 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , під час якого здійснено спробу скопіювати наявну на ньому інформацію, проте скопійовано не всі доступні файли із пам'яті мобільного телефона.
66.З огляду на це, постановою детектива від 26.05.2025 призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій з метою копіювання відомостей із мобільного телефона Iphone 11 Pro Max IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
67.За версією органу досудового розслідування, саме ОСОБА_10 від імені ДП «Укркомунобслуговування» та в порушення процесуальних норм, способу та порядку, розуміючи протиправність рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, уклала між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договір № 09/12/2022-1 від 09.12.2022; договір № 09/12/2022-2 від 09.12.2022; договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 09.12.2022, в результаті чого державу в особі Мінінфраструктури позбавлено права володіння та розпорядження ЦМК та земельною ділянкою.
68.Тому слідчий суддя погоджується із детективом у тому, що відшукання у мобільному телефоні фото листування (датоване 05.10.2024) з абонентом « ОСОБА_12 », яке стосується майна, розташованого по АДРЕСА_2, а також фото відзиву (датоване 16.05.2024) за підписом в.о. ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» ОСОБА_13 у господарській справі № 910/2503/24 щодо визнання позовних вимог у справі про визнання недійсними вищезгаданих договорів, укладених між ДП УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» та ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС», може свідчити про існування у мобільному телефоні й інших відомостей щодо укладення цих договорів, що безумовно має значення для досудового розслідування, проте аналіз таких відомостей не можливий без їх копіювання, тобто проведення експертного дослідження.
69.Окрім цього, слідчий суддя також погоджується із доводами адвоката про те, що відшукані відомості могли бути набуті ОСОБА_10 у законний спосіб з метою їх використання під час захисту від обвинувачення в іншому кримінальному провадженні, що є логічним з огляду на предмет спору у господарській справі, проте це не спростовує доводи щодо ймовірного існування на мобільному телефоні інших відомостей, що стосуються цього кримінального провадження, зокрема процедури укладення спірних договорів та пов'язаних із цим процесів, котрі об'єктивно можуть мати значення для досудового розслідування, зокрема для підтвердження чи спростування факту протиправності дій ОСОБА_10 щодо укладення договорів.
70.З огляду на це, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи адвоката щодо невідповідності вилученого мобільного телефона ознакам, визначеним у ст. 98 КПК.
71.Окрім цього, слідчий суддя відхиляє доводи адвоката про те, що у цьому кримінальному провадженні є копія інформації із попередньо вилученого у ОСОБА_10 мобільного телефона, яка є ідентичною інформації із цього мобільного телефона, оскільки: (1) матеріали клопотання не містять доказів того, що в обох мобільних телефонах був здійснений вхід в один і той самий акаунт iCloud; (2) копія інформації із попереднього телефона ОСОБА_10 сформована станом на листопад 2023 року, що свідчить про можливість завантаження ОСОБА_10 після цього на мобільний телефон інших відомостей, які хоч і завантажені після ймовірного вчинення кримінального правопорушення, проте можуть мати значення для досудового розслідування, як, до прикладу, відшукана інформація за 2024 рік.
72.Отже, під час розгляду клопотання установлено, що на вилученому у ОСОБА_10 мобільному телефоні відшукано інформацію (листування, фотозображення), яка може мати значення для кримінального провадження та яке не можливо у повному обсязі скопіювати, у зв'язку із чим призначене експертне дослідження.
73.Та обставина, що детективом не надано доказів направлення постанови до виконання, з огляду на дату її винесення - 26.05.2025, не свідчить про її формальний характер або будь-які зловживання детектива.
74.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
75.З огляду на те, що на мобільному телефоні містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що установлюються під час кримінального провадження, водночас їх копіювання не можливе без проведення відповідної експертизи, то з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.
76.Окрім цього, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи представника власника майна про неуповноваженого суб'єкта звернення із цим клопотанням, оскільки вимоги до клопотання про арешт майна та особи, яка може звернутися із ним, закріплені спеціальною нормою - ст. 171 КПК, згідно із якою із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
77.Водночас ст. 64-2 КПК визначає правовий статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, а ч. 2 цієї статі визначає момент, з якого фізична або юридична особа набуває статусу третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт, проте не регулює питання арешту майна, ба більше, вимоги до уповноваженої особи на звернення з клопотанням.
78.Оскільки клопотання про арешт майна ОСОБА_10 погоджено прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , то органом досудового розслідування дотримано вимоги, передбачені ст. 171 КПК.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
79.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
80.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на мобільний телефон, котрий належить ОСОБА_10 , з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
81.Такий арешт пов'язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
82.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
83.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - мобільного телефона, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, а також матиме строковий характер - до проведення експертного дослідження та копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
84.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000088 від 22.02.2024 задовольнити.
Накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучене 20.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_10 , а саме на мобільний телефон iPhone 11 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15