Справа № 554/8730/24 Номер провадження 11-сс/814/34/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2024 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_8 від 26.02.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62022170010000182 від 21.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що слідчим під час ухвалення постанови про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню за №62022170010000182 від 21.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 372 КК України, було належним чином та в повному обсязі проведено дії, направлені на перевірку обставин справи та встановлення можливої причетності слідчого до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, надано належну оцінку всім доказам і встановленим обставинам та об'єктивно зроблено висновок про закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 п. 2 ст.284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
Вказує, що слідчим суддею було порушено його права, у зв'язку з ненаданням матеріалів провадження для ознайомлення та порушено право на захист, постановивши ухвалу про відмову в наданні йому захисника.
Крім того зазначає, що слідчий суддя прийняла рішення не дослідивши та не перевіривши доводи, викладені в скарзі та не дослідивши матеріали справи.
Позиції інших учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін. ОСОБА_7 , будучи повідомленим належним чином про місце та дату апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився та не повідомив про поважність причин своєїй неявки, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Мотиви суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як вбачається із судових матеріалів та матеріалів кримінального провадження № 62022170010000182, внесеного до ЄРДР 21.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.06.2022 за заявою ОСОБА_7 від 16.02.2022, дане кримінальне провадження 26.02.2024 закрито постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях заступника начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України. З чим ОСОБА_7 не погодився та звернувся до слідчого судді зі скаргою.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до матеріалів закритого кримінального провадження, приводом звернення ОСОБА_7 із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що на думку заявника заступник начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 штучно створив докази його винуватості під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020170230000411 від 02.10.2020, зокрема протокол затримання, протокол допиту свідків, незаконний обшук, незаконний слідчий експеримент, тощо, а також незаконно проводив досудове розслідування із порушення прав людини і громадянина стосовно ОСОБА_7 .
Згідно з постановою слідчого від 26.02.2024 мотивом для закриття кримінального провадження № 62022170010000182 стало те, що в ході здійснення досудового розслідування було встановлено відсутність в діях начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України, а також зазначено, що із заяви ОСОБА_7 вбачається незгода із прийнятими рішеннями слідчого в межах кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
На думку колегії суддів, наведені положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження слідчим дотримані, а викладені у скарзі ОСОБА_7 доводи належним чином перевірені слідчим суддею, який дійшов правильного висновку про обґрунтованість постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Також слід звернути увагу, що ані скарга до слідчого судді, ані апеляційна скарга ОСОБА_7 не містять належним чином обґрунтованих доводів на користь того, що слідчим проведено неповне та необ'єктивне розслідування, а постанова прийнята передчасно без відповідного вмотивування.
Так, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій на встановлення обставин кримінального провадження та проаналізовано отримані докази, що на думку колегії суддів свідчить про всебічне, повне і неупереджене дослідження слідчим обставин кримінального провадження, внесеного за ч. 1 ст. 372 КК України.
В ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який підтвердив викладені в його заяві доводи.
Допитаний в якості свідка старший слідчий ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 вказав, що в період з 07.07.2020 по 06.01.2021 проходив службу на посаді заступника начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області.
В період часу з 02.10.2020 по 23.11.2020 ним здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170230000408, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Обвинувальний акт відносно вказаної особи, після погодження прокурором, скеровано до суду.
Кримінальне провадження № 12020170230000411 від 02.10.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України, в процесі проведення досудового розслідування об'єднано із кримінальним провадженням № 12020170230000408.
Так, 02.10.2020 об 18 год. 50 хв., в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, затриманий ОСОБА_7 . Під час його особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки Нокіа 105SS2019 Black, ІМЕ1: НОМЕР_1 із сім-картою яка має номерні позначення НОМЕР_2 , якими він заволодів під час вчинення грабежу, а також дві сім-карти оператора зв'язку, які мають маркувальні позначення 740400611391 та позначення Azercell; договір №03320820 від 13.09.2020 про реалізацію предмета застави: ланцюга та хрестика; договір №03320884 від 01.10.2020 про реалізацію предмета застави; мобільного телефону марки Samsung galaxy серійний номер НОМЕР_3 . На вказані речі та документи накладено арешт.
Так, за участі ОСОБА_7 під час проведення досудового розслідування проводилися різні слідчі та процесуальні дії, такі як затримання в порядку статті 208 КПК України; повідомлення про підозру; допит в якості підозрюваного; участь в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; ознайомлення із матеріалами досудового розслідування; вручення обвинувального акту, та інші.
Протягом проведення досудового розслідування скарги та клопотання, зі сторони ОСОБА_7 , про нібито притягнення його, як завідомо невинного, до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, в межах кримінального провадження не надходили. В матеріалах кримінального провадження будь-які письмові клопотання чи скарги ОСОБА_7 про незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності, відсутні.
З метою перевірки ОСОБА_7 до вчинення інших кримінальних правопорушень, під час проведення досудового розслідування оперативному підрозділу направлено доручення на перевірку причетності ОСОБА_7 до вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі і перевірки причетності до викрадення речей, які він здав до ломбарду, а саме мобільного телефону Samsung galaxy та ланцюга.
За результатами проведеної роботи, оперативним підрозділом встановлено, що мобільний телефон марки Samsung galaxy, серійний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_7 викрав у свого знайомого ОСОБА_10 , останній написав заяву до поліції про вчинення відносно нього злочину, а саме викрадення в нього мобільного телефону.
За даним фактом відомості внесені до ЄРДР за № 12020170230000411 від 02.10.2020, за ч. 1 ст. 185 КК України, яке в процесі проведення досудового розслідування прокурором об'єднано із КП № 12020170230000408, оскільки вказані кримінальні правопорушення були вчинені однією особою. ОСОБА_10 визнано та допитано в якості потерпілого. Також за участі ОСОБА_10 проведено впізнання викраденого в нього телефону, оскільки він не мав документів, які підтверджують належність йому вилученого із ломбарду телефону марки Samsung galaxy, в подальшому мобільний телефон передано йому на відповідальне зберігання до завершення проведення досудового розслідування та судового розгляду.
Із всіх слідчих дій, проведених за участі ОСОБА_10 , а саме: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, допиту в якості потерпілого, впізнання мобільного телефону, розписці про отримання мобільного телефону на відповідальне зберігання, ОСОБА_10 зазначав, що вказаний телефон належав саме йому.
Як стало відомо ОСОБА_9 під час ознайомлення із вироком Чорнухинського районного суду від 21.01.2021, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186 КК України засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 185 КК України виправдано. В описовій частині вироку зазначено, що під час допиту потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні останній повідомив, що телефон, який було викрадено, він подарував ОСОБА_11 і той ним користувався, а ОСОБА_11 допитати в судовому засіданні не вдалося, оскільки той знаходився за кордоном, а тому вказаний факт перевірити не вдалося.
Свідок ОСОБА_9 вважає, що вказаний допит ОСОБА_10 є поверхневим і суддею не з'ясовано основні дані, які мають значення для встановлення об'єктивних обставин, зокрема: з якою метою ОСОБА_7 зачинив ОСОБА_11 на балконі - на думку слідства це було вчинено з тією метою, щоб ОСОБА_12 чи інші особи не чинили спротиву під час вчинення злочину; коли саме він прохав ОСОБА_7 здати до ломбарду телефон і чи ця домовленість діяла на момент крадіжки телефону; чому потерпілий, будучи попереджений про кримінальну відповідальність, під час складання таких процесуальних документів, як прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, допиту в якості потерпілого та проведення впізнання мобільного телефону, надав неправдиві свідчення в чаcтині належності йому мобільного телефону, чому слідчому не повідомив, що телефон він передав у користування Рагіму, тощо.
Для слідства не мало б ніякої проблеми визнати на етапі проведення досудового розслідування потерпілим ОСОБА_11 та проводити із ним слідчі дії. Вважає, що некомпетентність судді призвела до вказаних наслідків та уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 372 КК України, відповідальність за вказаною нормою настає у разі притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою.
Обов'язковими елементами складу будь - якого кримінального правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є кримінальним правопорушенням.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України полягає лише у прямому умислі, бо суб'єкт діє завідомо, тобто усвідомлює очевидність притягнення до відповідальності саме невинного і бажає цього. Мотиви вчиненого можуть бути різними (помста, ревнощі, корисливість, кар'єризм) і на кваліфікацію злочину не впливають, але повинні враховуватися при призначенні покарання. Якщо притягнення невинного до кримінальної відповідальності було наслідком помилки особи, вчинене не містять складу злочину, передбаченого ст. 372 КК України, і за наявності відповідних ознак може бути кваліфіковане за ст. 367 КК України.
В даному випадку, слідчим не було встановлено, що заступник начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12020170230000408 діяв умисно, тобто усвідомлював очевидність притягнення до відповідальності саме невинного, оскільки на момент складання обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12020170230000408, у нього були достатні підстави та докази вважати, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Отже, в ході досудового розслідування не було встановлено в діях заступника начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 ані об'єктивної, ані суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 372 КК України.
Доводи ОСОБА_7 про те, що до нього застосовували фізичний та психологічний тиск, тривалий час незаконно утримували без ухвали слідчого судді після затримання, допустили інші процесуальні порушення, не відповідають його першочерговій заяві про вчинення кримінального правопорушення, яка стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР та відомості якої і розслідувалися в межах закритого кримінального провадження.
Більше того, як вбачається із вироку Чорнухинського районного суду Полтавської області від 21.01.2021, ОСОБА_7 вказані обставини суду не повідомляв, а підставою його виправдання за ч. 1 ст. 185 КК України фактично стало те, що стороною обвинувачення не було спростовано доводів ОСОБА_7 про те, що він не вилучав таємно мобільний телефон і не мав корисливого мотиву, а діяв у інтересах володільця майна за його згодою.
Однією із загальних засад судового процесу є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК).
Однак само лише виправдання ОСОБА_7 за вироком суду, не може свідчити про те, що заступник начальника СВ Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 діяв із умислом на притягнення до відповідальності саме невинного і бажав цього, оскільки як вбачається із вироку суду, органом досудового розслідування було зібрано обсяг доказів, який як вважалося буде достатнім для доведення вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Так потерпілий ОСОБА_10 стверджував, що ОСОБА_7 викрав мобільний телефон та здав до ломбарду. В той же час, ОСОБА_7 не заперечував, що спірний телефон він дійсно здав до ломбарду, однак зауважив, що діяв зі згоди власника. Судом було досліджено та надано оцінку й іншим доказам, які суд визнав непереконливими.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що розслідування у закритому кримінальному провадженні проведено неповно чи необ'єктивно, а рішення про його закриття винесено без відповідного обґрунтування. До того ж ОСОБА_7 не навів доводів, які б переконали у зворотному.
Безпідставними є ствердження апелянта про те, що йому, в порушення вимог закону, не було залучено захисника та відмовлено в задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Так слідчий суддя належним чином умотивував своє рішення про відмову в залученні захисника, посилаючись на положення ст.ст. 48, 49, 53 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим по даній справі, а є заявником.
При цьому йому було роз'яснено можливість самостійно звернутися до регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для залучення адвоката.
Щодо матеріалів досудового розслідування, то вони оглядалися слідчим суддею в судовому засіданні в присутності ОСОБА_7 , однак слідчий суддя не наділений правом надавати на ознайомлення зазначені матеріали учасникам процесу, оскільки це відноситься до повноважень слідчого, прокурора (ст.ст. 221, 290 КПК).
З огляду на це, рішення слідчого судді є законним та вмотивованим, а апеляційні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2024 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4