490/4289/25
нп 1-кс/490/2565/2025
09.06.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4289/25
про накладення арешту на майно
09 червня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором,про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22025230000000269 від 02.06.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: транспортний засіб KIA SORENTO 2199, (2013), сірий, № двиг. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , з метою його конфіскації як виду покарання.
Клопотання мотивує тим, що громадянка України ОСОБА_4 , відповідно до Указу Президента України №319/2009 від 13.09.2009 «Про призначення суддів» призначена на посаду судді місцевого загального суду Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим строком на п'ять років.
Незважаючи на це, у громадянки України ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах виник та сформувався стійкий злочинний намір, спрямований на зайняття посади в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території України.
Так, у 2014 році під час окупації рф частини території України, громадянка України ОСОБА_4 , будучи суддею Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів тимчасової окупації території України з боку рф, з власної ініціативи, добровільно вирішила особисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території Автономної Республіки Крим системи незаконних органів окупаційної судової влади.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 КУ» звільнено з посади судді Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.
У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел на зайняття посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території Херсонської області, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 27. 09.2023 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, працевлаштувалася до незаконно створеного окупаційною владою рф судового органу на посаду судді так званого «Арбітражного суду Херсонской области» де на даний час здійснює «правосуддя» від імені та в інтересах країни-окупанта.
Указом президента рф № 723 від 27.09.2023 «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов Российской Федерации», ОСОБА_4 , призначено на посаду судді так званого «Арбитражного суда Херсонской области».
У подальшому, будучи призначеною на посаду судді так званого «Арбитражного суда Херсонской области» ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні зазначеного незаконного судового органу, що розташований за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленків, буд. 66, приступила до виконання своїх безпосередніх обов'язків, де грубо й систематично порушувала вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, постановляючи судові рішення від імені російської федерації.
При цьому, своїми умисними діями з відправлення так званого «правосуддя», ОСОБА_4 , сприяла реалізації політики окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території Херсонської області.
А тому з метою вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, згідно санкції якої до майна підозрюваного може бути застосована конфіскація майна, в порядку вимог ст.131, п.3 ч.2 ст.170 КПК України звернулись до суду з відповідним клопотанням, яке просять задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також за відсутності власника майна, на підставі ч.2 ст.172 КПК України.
Враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, вважає за можливе розглянути подане клопотання у її відсутність та на підставі наявних матеріалів.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.172 КПК України вважаю можливим розглядати клопотання за відсутності власника майна, арешт на майно якого накладається.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи, вважаю, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025230000000269 від 02.06.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до відповіді ГСЦ МВС РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях ОСОБА_4 є власником транспортного засобу KIA SORENTO 2199, (2013), сірий, № двиг. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 .
Згідно з ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, серед іншого є арешт майна, який застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням виниклої в межах досудового розслідування кримінального провадження необхідності щодо вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, згідно санкціїякого до майна підозрюваного може бути застосована конфіскація майна, слідчий суддя вважає обґрунтованими покликання на виниклу необхідність у накладенні арешту на майно, та вважає, що таке клопотання слід задовольнити.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: транспортний засіб KIA SORENTO 2199, (2013), сірий, № двиг. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, з метою його конфіскації як виду покарання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом, відповідно до ст.174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1