Справа № 553/4024/22 Номер провадження 22-ц/814/2558/25Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
09 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко Олени Олександрівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 14 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства про стягнення упущеної вигоди,-
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача АТ «Полтаваобленерго» на його користь 99024, 92 грн. упущеної вигоди за період з 31.05.2021 року по 20.10.2022 року, а також просив вирішити питання судових витрат.
У листопаді 2022 року позивачем було заявлено клопотання про призначення електро-технічної та економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання: 1) який обсяг електричної енергії в період з 08 години 00 хвилин 31 травня 2021 року по 23 годину 59 хвилин 20 січня 2022 року могла б виробити та передати в мережу електропостачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» генеруюча сонячну енергію установка Бабика Д.Г. HUAWEI TEHNOLOGIES, що розташована в нежитловому будинку з житловою прибудовою за адресою: АДРЕСА_1 ?; 2) який розмір упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) поніс ОСОБА_1 внаслідок припинення Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснення відключення від електромережі нежитлової будівлі з житловою надбудовою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 08 години 00 хвилин 31 травня 2021 року по 23 годину 59 хвилин 20 січня 2022 року?
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 14.03.2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі електро-технічної та економічної експертизи.
Згідно висновку експерта № 17334/17335 від 10.07.2024 року за результатами проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи упущену вигоду, яку оцінив позивачу у розмірі 99023,75 грн, підтверджено.
У квітні 2025 року представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової електротехнічної та економічної експертизи на розгляд якої поставити наступні питання: 1) який обсяг електричної енергії в період з 08 години 00 хвилин 31 травня 2021 року по 23 годину 59 хвилин 20 січня 2022 року могла б виробити генеруюча сонячну енергію установка ОСОБА_1 HUAWEI TEHNOLOGIES, що розташована в нежитловому будинку з житловою прибудовою за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням сонячної інсоляції за даною адресою в означений період?; 2) який розмір упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) поніс ОСОБА_1 внаслідок припинення Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснення відключення від електромережі нежитлової будівлі з житловою надбудовою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 08 години 00 хвилин 31 травня 2021 року по 23 годину 59 хвилин 20 січня 2022 року після вирахування (віднімання) обсягу електричної енергії, яка використана позивачем ОСОБА_1 на власні побутові і підприємницькі потреби, від всього обсягу виробленої генеруючою сонячну енергію установкою ОСОБА_1 HUAWEI TEHNOLOGIES електричної енергії за означений період?
В обгрунтування даного клопотання представник відповідача посилався на те, що є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його необґрунтованістю, у зв'язку із чим наявні підстави для призначення повторної експертизи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2025 року Клопотання представника відповідача задоволено. Призначено у справі повторну електротехнічну та економічну експертизи.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О.О. подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу районного суду скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у даній справі вже було заявлено клопотання про призначення електротехнічної та економічної експертизи з яким представник відповідача був ознайомлений, проте не скористався своїм правом запропонувати свої питання вирішення зазначеної експертизи, а також в подальшому не оскаржив ухвалу про призначення даної експертизи.
Окрім того посилається на те, що на розгляд експертизи представником відповідача ставляться нові питання, а тому відсутні підстави для призначення повторної експертизи.
Також посилається на те, що під час розгляду справи були порушення норм ЦПК України з боку відповідача, що призвело до затягування судового процесу.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи сторони та інші учасники по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Задовольняючи клопотання про призначення повторної експертизи, районний суд погоджуючись з доводами відповідача , виходив з того, що наявні підстави для її призначення.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи. Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що остання вищевказаним вимогам законодавства не відповідає, оскільки суд в її мотивувальній чистині не оцінив жодну з наведених у законі підстав для її проведення та не навів обґрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення у цій справі саме повторної судової електротехнічної та економічної експертизи, за наявності у ній висновку первинної експертизи № № 17334/17335 від 10.07.2024 року
Відтак, відповідач не навів, а суд не оцінив підстав, які б породжували у нього обґрунтовані сумніви у правильності та обґрунтованості раніше здійсненого висновку експерта чи суперечності його іншим матеріалам справи, а також, всупереч положенням ч.1 ст. 104 ,ч.2 ст.113 ЦПК України, не зазначив обставин, які викликали б сумніви у правильності існуючого висновку електротехнічної та економічної експертизи.
Обґрунтованих мотивів стосовно повторного проведення у справі електротехнічної та економічної експертизи у зв'язку з істотним порушенням процесуальних норм, які регулюють порядок призначення і проведення судової експертизи, що була призначена та проведена в обраній сторонами експертній державній установі, оскаржувана ухвала не містить. Належні докази того, що висновок експерта є неповним, неясним, неправильним або недостатньо обґрунтованим відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про призначення повторної експертизи у справі є таким, що не відповідає закону.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд, не встановивши всіх обставини щодо експертизи, не дослідивши форму і зміст наявного висновку експерта, дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для призначення повторної судової електротехнічної та економічної експертизи.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Колегія суддів зауважує, що судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що предметом доказування у даній справи є розмір упущеної вигоди, внаслідок припинення АТ « Полтаваобленерго» надання послуг з розподілу електричної енергії та здійснення відключення від електромережі нежитлової будівлі з житловою надбудоваю за адресою позивача, суд першої інстанції в цілому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для з'ясування спірних питань у спосіб призначення експертизи по справі.
В той же час судом першої інстанції, не дивлячись на заперечення позивача щодо наявності підстав для призначення експертизи та її виду, дане питання розглянуто не повно та не всебічно.
Не надавши належної оцінки первинному висновку експерта, з врахуванням його пояснень у судовому засіданні, не врахувавши вимог закону, якими врегульовано підстави для призначення повторної експертизи місцевий суд погодився з доводами клопотання представника відповідача, не навівши своїх мотивів та мотивів на відхилення доводів представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).
В той же час, на суд, покладено обов'язок роз'яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій та сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд першої інстанції до виконання вказаних обов'язків, віднісся поверхово. На поверховість та формальність розгляду заяви представника відповідача також вказує зміст оскаржуваної ухвали, який не відповідає вимогам ст. ст. 118, 259-260 ЦПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, з направленням матеріалів справи для продовження розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права під час розгляду справи з боку відповідача, що призвело до затягування її розгляду, колегія суддів до уваги не бере, оскільки в даний час вирішується питання щодо правомірності призначення у справі повторної експертизи, а не перевіряється справа по суті.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко Олени Олександрівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 14 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства про стягнення упущеної вигоди - задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 14 квітня 2025 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Блищук Вікторії Тихонівни про призначення повторної електротехнічної і економічної експертизи - відмовити.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2025 року.
Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ Т.В. Одринська____________________ В.П. Пікуль