Справа № 524/13798/24 Номер провадження 11-кп/814/1197/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
02 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора захисникаОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 січня 2025 року,
Цією ухвалою щодо ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гладковичі Овруцького району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, засудженого вироком Овруцького районного Житомирської області від 28 липня 2023 року за ч.1 ст.361 та ст.105, ч.1 ст.200 та ст.99, ч.2 ст.200 та ст.99, ч.4 ст.185 та ст.69, ч.1 та ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі,
суд частково задовольнив клопотання начальника Державної установи «Кременчуцька виховна колонія», звільнив його від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10 січня 2022 року.
Крім того, суд виключив з вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року вказівку про застосування ч.1 ст.71 КК України та вважав засудженим ОСОБА_9 цим вироком за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 цього Кодексу на 2 роки позбавлення волі.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у задоволенні клопотання начальника виховної колонії про декриміналізацію епізодів крадіжок (ч.4 ст.185 КК України) від 17 травня 2022 року за вирокомОвруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року та від 11 жовтня 2022 року за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28 липня 2023 року і постановити нову ухвалу, якою виключити вказані посилання з мотивувальних частин вироків.
Наголошує, що для ОСОБА_9 це матиме значення при вирішенні в майбутньому питання щодо можливості застосування пільг, передбачених ст.81 та ст.82 КК України, з огляду на зменшення обсягу протиправних діянь, за які він засуджений.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення захисника, який погодився з доводами прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що передбачено п.4 ч.1 ст.409 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.413 цього Кодексу неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання.
З матеріалів провадження видно, що ОСОБА_9 раніше засуджувався 10 січня 2022 року Овруцьким районним судом Житомирської області (з урахуванням ухвали Житомирського апеляційного суду від 20 червня 2022 року) за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.75, ст.104 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року ОСОБА_9 засуджений за ч.4 ст.185, ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного Житомирської області від 10 січня 2022 року та призначене покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28 липня 2023 року ОСОБА_9 визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст.361 та ст.105, ч.1 ст.200 та ст.99, ч.2 ст.200 та ст.99, ч.4 ст.185 та ст.69, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вирокомОвруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року, ОСОБА_9 призначене остаточне покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Під час відбування ОСОБА_9 покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28 липня 2023 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з цим начальник виправної колонії звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке судом частково задоволено, звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10 січня 2022 року, а також виключено з вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року вказівку про застосування ч.1 ст.71 КК України.
При цьому суд постановив вважати засудженим ОСОБА_9 вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року за ч.4 ст.185, ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Водночас, місцевий суд залишив поза увагою, що ОСОБА_9 відбуває покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28 липня 2023 року, яким йому призначене остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України з урахуванням вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року.
Частина 2 ст.74 КК України встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує злочинність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання.
Якщо покарання особі призначене за сукупністю злочинів або сукупністю вирків і один із вчинених нею злочинів декриміналізовано - вона звільняється від покарання, призначеного окремо за декриміналізований злочин, після чого суд повинен заново визначити остаточне покарання без урахування того, від якого особу було звільнено.
Враховуючи, що суд взагалі не визначив остаточного покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28 липня 2023 року після звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання за попереднім вироком, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскаржуване рішення необхідно скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Доводи прокурора пронеобхідність виключення з мотивувальної частини вироків, які враховані останнім за часом вироком, посилання на засудження ОСОБА_9 за окремими епізодами крадіжок, є непереконливими, оскільки таке виключення не впливає на кваліфікацію його дій, а тому не тягне наслідком звільнення від покарання.
Під час нового розгляду суду належить провести розгляд провадження, виконавши вимоги кримінального та кримінального процесуального законів, і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення з дотриманням прав сторін.
Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 412, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 січня 2025 року щодо ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4