10.06.2025
Справа №489/375/25
Провадження №2/489/1196/25
10 червня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав
встановив.
Позивачка, через свою представницю - адвокатку Козленко Т.В., звернулася до суду з позовом, яким просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи вимоги тим, що сторони перебували в зареєстровану шлюбі з 04.11.2010. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.04.2012. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту припинення шлюбних відносин, дитина проживає разом з матір'ю. З грудня 2023, у звязку з війною, вона з дитиною виїхали за кордон до Болгарії, де фактично проживають по теперішній час. На підставі рішення суду, з відповідача на користь позивачки на утримання дитини стягуються аліменти у розмірі частки від усіх видів його заробітку щомісячно. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.12.2024 становить 31873,29 грн. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі у житті сина свідомо не приймає. Відповідач не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Позивачка неодноразово в усній формі зверталася до відповідача з проханням прийняти участь в утримання спільного сина, однак, всі звернення відповідачем залишено без задоволення. Всі питання щодо виховання дитини, позивачкою вирішуються самостійно без участі та підтримки відповідача. Дитина знаходиться на повному отриманні позивачки.
Ухвалою суду від 21.01.2025, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12.06.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 12.02.2025, витребувано докази.
Ухвалою суду від 12.03.2025, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представниці позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Від представниці третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 листопада 2010, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.04.2012.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Представниця позивачки в позові зазначає, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі у житті сина свідомо не приймає. Всі питання щодо виховання дитини, позивачкою вирішуються самостійно без участі та підтримки відповідача. Дитина знаходиться на повному отриманні позивачки. Все це свідчить про тривале та систематичне невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків.
Норми права та мотиви їх застосування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача, та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.12.2024 за вих. № 33, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються на підставі виконавчого листа № 2/489/688/18 від 19.03.2018 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму. Станом на 01.12.2024 заборгованість становить 31873,29 грн.
Згідно довідки Миколаївської гімназії № 20 Миколаївської міської ради Миколаївської області від 30.12.2024 за вих № 395/12-у, ОСОБА_3 є учнем 7-Б класу. Мати дитини постійно спілкується з педагогами, які навчають сина, на постійному зв'язку з класним керівником, цікавиться шкільним життям дитини. Батько, ОСОБА_2 , контакту зі школою не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Педагоги та адміністрація школи ніколи не бачили його. Дитина про рідного батька не згадує і не розповідає.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що з 2015 року по теперішній час батька дитини ОСОБА_2 не бачили, цікавості про життя дитини він не проявляє. Спроб налагодити стосунки з дитиною останній не проявляв. Дитина про батька не згадує та не розповідає.
З письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_2 жодного разу не з'являвся, не виходив на контакт, не цікавився успіхами сина, не відвідував змагання. Всі організаційні питання вирішує виключно мати ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.04.2025 за вих. № 10306/02.02.01-22/04/14/25, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не вдалося поспілкуватися з батьком дитини та взяти у нього пояснення.
Від представниці позивачки надійшли заперечення на висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, відповідно до яких просить не брати до уваги вказаний висновок. Зазначає, що відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не бере участі у вихованні сина, не підтримує з ним жодного зв'язку.
Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням дитини та ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не виявляє до сина будь-якої батьківської уваги та турботи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує та не бажає виконувати своїх батьківських обов'язків відносно ОСОБА_3 , а тому є підстави для позбавлення його батьківських прав.
Висновок органу опіки не є єдиним доказом при вирішенні спору, а оцінюється судом у сукупності з іншими наданими сторонами доказами. Суд бере до уваги, що при складанні висновку про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина, орган опіки керувався лише тим, що останній на зв'язок не виходив і не було можливості відібрати його пояснення. Тоді як ОСОБА_1 надала відомості про заборгованість по аліментам, висновок психолога щодо ставлення дитини до батька, відомості з навчального закладу, тощо. В той же час відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, доказів на спростування доводів позивачки, відомостей щодо створення перешкод у спілкуванні з дитиною. Тощо.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, та зважаючи на те, що позивачкою доведено належними та достатніми доказами що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому, суд наголошує на тому, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду про поновлення батьківських прав (ВС постанова 459/3411/18).
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Миколаївської міської ради, Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 1.
Повний текст судового рішення складено «10» червня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева