справа № 488/1023/25 провадження №2/489/2012/25
Іменем України
10 червня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У березні 2025 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до Корабельного районного суду міста Миколаєва, ухвалою якого від 25.03.2025 справу передано за підсудністю до Ленінського (на теперішній час - Інгульський) районного суду міста Миколаєва, з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 42148,83 грн. та понесені судові витрати, які складаються із 3028,00 грн. судового збору та 9200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 15.05.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2030491631, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 31675,00 грн. на споживчі потреби з фіксованою ставкою 40,0 % річних.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості складає 42148,83 грн., яка складається із 21741,19 грн. заборгованості за тілом кредиту та 20407,64 грн. по процентам.
21.06.2024 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2030491631 від 15.05.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачем.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань позивач просить стягнути наведену заборгованість з відповідача.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.
Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 15.05.2020 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № 2030491631, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 31675,00 грн. з кінцевим строком повернення до 15.05.2025 згідно графіку платежів та зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 40,0 % річних.
До укладення кредитного договору відповідач ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту.
Надання Банком кредиту відповідачу ОСОБА_1 та часткове погашення заборгованості підтверджується випискою по особовим рахункам за період з 15.05.2020 по 21.06.2024.
Згідно розрахунку позивача станом на 21.06.2024 заборгованість відповідача по кредитному договору складає 42148,83 грн., з яких 21741,19 грн. по тілу кредита та 20407,64 грн. по процентам.
Набуття права вимоги заборгованості до відповідача позивач підтвердив договором факторингу № 21/06/24 від 21.06.2024, укладеним між клієнтом АТ «ОТП Банк» та фактором ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», та витягом з Реєстру боржників № 1 від 21.06.2024 до вказаного договору, відповідно до якого на дату набуття ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги заборгованість боржника ОСОБА_1 по кредитному договору № 2030491631 від15.05.2020 складала 42148,83 грн., з якої 21741,19 грн. по тілу кредита та 20407,64 грн. по процентам.
Доказів погашення вказаної заборгованості на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Враховуючи наведене та долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази у повній мірі підтверджують укладення відповідачем. кредитного договору, отримання в кредит грошових коштів та неналежне виконання взятих грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджена розрахунком позивача, який нічим не спростовано.
У зв'язку із цим, оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення в розмірі 42148,83 грн., заявленому позивачем.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в розмір 3028,00 грн.
При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір № 03-07/24 від 03.07.2024 про надання правничої допомоги, акт приймання - передачі наданих послуг від 15.07.2024 (згідно якого вартість надання первинної консультації складає 1000,00 грн. за півгодини, правовий аналіз документів 4000,00 грн. за дві години, підготовка та подання позовної заяви 4200,00 грн. за 2,1 години), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого 18.09.2020 адвокату Литвиненко О.І., платіжна інструкція № 4939 від 01.10.2024 на суму 9200,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та однотипною для представника позивача, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), а також ціну позову та вимоги співмірності і розумності, суд вважає достатнім розміром відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2030491631 від 15.05.2020 в розмірі 42148,83 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 44 коп.), а також судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, вул. Соломянська,2;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ..
Повний текст судового рішення складено 10.06.2025.
Суддя І.В.Коваленко