Житомирський апеляційний суд
Справа №761/36548/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/269/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні апеляційного суду в м.Житомирі судове провадження №761/36548/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 12 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу, зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 12.09.2024 р. та розпочати досудове розслідування. Вважає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України. Зазначає, що поза увагою слідчого судді залишився той факт, що його заява про кримінальне правопорушення від 12.09.2024 неправомірно була скерована до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, та слідчий суддя не врахував зміст його заяви про кримінальне правопорушення від 12.09.2024 року. Посилається на те, що розгляд його скарги було проведено без його участі, копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 12.11.2024 року він отримав 16.11.2024 року, а апеляційну скаргу подав 25.11.2024 року через перебої з енергопостачанням у м. Києві з 18.11.2024 року по 22.11.2024 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження пропущеним з поважних причин.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 12 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на те, що заява ОСОБА_5 від 12.09.2024 року, яку останній скерував на електронну адресу Державного бюро розслідувань, не містить відомостей, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення у розумінні ст.11 КК України, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Уповноважені особи Державного бюро розслідувань під час розгляду вказаної заяви ОСОБА_5 від 12.09.2024 року діяли в межах своїх повноважень, а тому підстав для визнання їх бездіяльності не має.
Апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який пропущений з поважних причин, оскільки розгляд його скарги було проведено без участі останнього, копію оскаржуваної ухвали від 12.11.2024 року ОСОБА_5 отримав 16.11.2024 року, а апеляційну скаргу через перебої з енергопостачання у м.Києві з 18.11.2024 року по 22.11.2024 року подав 25.11.2024 року.
В судове засідання апеляційного суду прокурор, представник ДБР та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, не з'явилися. ОСОБА_5 просив апеляційний розгляд провести у його відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві про кримінальні правопорушення від 12.09.2024 року, поданої на електронну адресу Державного бюро розслідувань, ОСОБА_5 просив внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.384 КК України, вчинене на його думку під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення Київським апеляційним судом , що виявилося у штучному створенні доказів обвинувачення судом в поєднанні з показами потерпілого.
Вказана заява ОСОБА_5 була розглянута Державним бюро розслідувань в межах компетенції та листом заступника керівника відділу ГСУ ДБР ОСОБА_6 від 17.09.2024 була направлена до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, для організації розгляду в межах чинного законодавства (а.п.6), що спростовує доводи апелянта про бездіяльність уповноважених осіб ДБР.
Окрім того, слідчий суддя встановив, що вказана заява ОСОБА_5 за своїм змістом не містить відомостей, які б свідчили про вчинення злочину певними особами Київського апеляційного суду в розумінні вимог ст.11 КК України, а зводиться лише до фактичної незгоди з рішеннями постановленими судами першої та апеляційної інстанції в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому вважав, що підстав для внесення її до ЄРДР не має.
Також, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 власноручно зазначив, що Київський апеляційний суд не поклав в основу постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП долучені до матеріалів справи три знімки, які він вважає штучно створеними доказами.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_5 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність складу злочину та підтверджують реальні конкретні події кримінального правопорушення, тобто відсутні вагомі обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тому підстав вважати відомості такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не має.
Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не враховано зміст його заяви про кримінальне правопорушення від 12.09.2024 року, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки слідчим суддею надано оцінку змісту вказаної заяви та зазначено, що вона не містить об'єктивних даних, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення.
Вказання ОСОБА_5 про те, що його заява неправомірно була скерована до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління. ТУ ДБР, розташоване у м. Києві поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 12 листопада 2024, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: