КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2226/25
Провадження № 2-н/488/809/25
Іменем України
09.06.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «БРИЗ ПРО» до ОСОБА_1 ,
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «БРИЗ ПРО», в особі представника - адвоката Недибалюк Олесі Григорівни звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління будинків з ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного.
Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Водночас, відповідно до ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність згідно з п. 42 Постанови ВССУ № 3 встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК, в порядку досудової підготовки судом було надіслано запити до реєстру територіальної громади міста Миколаєва, щодо місця реєстрації боржника.
Згідно отриманої відповіді №18.31-488152-2025 від 03.06.2025 року, боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної підсудності Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р., Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на викладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «БРИЗ ПРО» про стягнення заборгованості за послуги з управління будинків з ОСОБА_1 , у зв'язку з поданням заяви з порушенням правил підсудності, що дає підстави суду відмовити у видачі судового наказу, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та ст.ст. 161, 162, 164, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «БРИЗ ПРО» про стягнення заборгованості за послуги з управління будинків з ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Я.А. Чернявська