Справа № 761/35114/24
Провадження № 2-а/761/310/2025
10 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Герасько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Левицької Т.В. від участі у розгляді цивільної справи № 761/35114/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови Серія ЕНА № 3088389 від 20.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.
Позивачем 09 червня 2025 року подано до суду заяву про відвід головуючого судді Левицької Т.В. від розгляду даної справи.
В обґрунтування поданої заяви про відвід, позивач зазначив, що під час розгляду справи про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП суддею Левицькою Т.В. допущено дії, що викликають обґрунтований сумнів у її неупередженості, оскільки суддя фактично перебрала на себе функції обвинувачення, вийшла за межі наданих їй законом повноважень. Вказує, що суддею постановлено ухвалу від 26.05.2025 року, якою витребувано у Департаменту поліції відеозапис з бодікамери інспектора поліції Опалька Т.Г. з приводу обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Натомість вказує, що останній не подавав жодного клопотання про витребування вказаного відеозапису, а твердження в ухвалі суду про те, що позивач просив витребувати вказаний доказ, є неправдивим.
Вважає, що вказані дії судді суперечать вимогам ч. 1 ст. 2 КАС України, зазначивши, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а не допомога цьому суб'єкту у збиранні доказів. Крім того, зазначає про тривале затягування розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, у сторони позивача виникли сумніви щодо неупередженості головуючого у справі, у зв'язку з чим просить відвести головуючого суддю Левицьку Т.В.
Статтею 36 КАС України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 КАС України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012р. у справі №5-15п12).
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Доводи заяви позивача про відвід головуючого судді Левицької Т.В. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді, що, у відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України, не може бути підставою для відводу судді.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необгрунтованою.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України заява про відвід підлягає передачі іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для її подальшого вирішення.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Левицької Т.В. від участі у розгляді цивільної справи № 761/35114/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови Серія ЕНА № 3088389 від 20.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: