Справа № 761/20448/25
Провадження № 2-н/761/351/2025
06 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітрофлотський Сервіс» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, -
У травні 2025р. ТОВ «Повітрофлотський Сервіс» (далі по тексту - заявник) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 31 березня 2024р. по 08 травня 2025р. у розмірі 7795,70 грн.
Подану заяву обґрунтовано тим, що 19 липня 2019р. між заявником та ОСББ «Проспект Перемоги, 5-В» укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого, відповідно до п. 1 вказаного договору, «Управитель зобов'язується надавати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Перемоги, 5-В» послугу з управління багатоквартирни будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.».
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру для з'ясування місця реєстрації боржника ОСОБА_1 , відповідь на який надійшла до суду 27 травня 2025р. року за №1420411, з якої вбачається, що зареєстрованим місцем проживання останнього є адреса: АДРЕСА_2 .
Дослідивши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з огляду на наступне.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження
Частиною 3 цієї статті визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Разом із тим, слід зазначити, що Відповідно п. 13 до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011р. «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК в ред. 2005р.), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Як вбачається зі змісту заяви, на підтвердження заявлених вимог заявнком до суду надало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період з 31 березня 2024р. по 08 травня 2025р. та копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 19 липня 2019р., укладеного між ОСББ «Проспект Перемоги, 5-В» та ТОВ «Повітрофлотський сервіс».
При цьому, при подачі до суду даної заяви, копії відповідного договору, підписаного між ОСББ «Проспект Перемоги, 5-В» та боржником не додано.
Суд наголошує на тому, що ОСОБА_2 не є учасником договору від 19 липня 2019р. Не зважаючи, що відносини між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг є договірними, до заяви про видачу судового наказу заявником не було додано копії договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного із ОСОБА_2 , або іншого документу, який би був підписаний ним, з якого можна було встановити досягнення ними згоди щодо істотних умов такого договору.
Поряд із вищенаведеним, варто зазначити, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, що відповідає висновком викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018р. в справі №02/1315/14-ц, від 20 червня 2018р. в справі №757/10888/14-ц, від 26 вересня 2018р. в справі №750/12850/16-ц, однак, дані правові висновки щодо застосування відповідних норм права слід враховувати у цивільних справах позовного, а не наказного провадження.
Крім того, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Одночасно, з наявних в матеріалах справи документів слідує, що заявлені вимоги не є достеменно такими, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 з 15жовтня 2019р., однак згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі, останній зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , що в свою чергу, позбавляє суд можливості в рамках наказного провадження, встановити, що житлово - комунальні послуги фактично постачались та отримувались саме боржником ОСОБА_2 , як і процесуально неможливо в рамках наказного провадження здійснити дії щодо витребування відомостей у Міністерства соціальної політики, чи є боржник внутрішньо переміщеною особою із зазначенням його фактичного місця проживання.
При цьому, суд зауважує, що право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, на переконання суду, не дає вагомих безспірних підстав суду стягувати заборгованість за житлово - комунальні послуги саме в рамках наказного провадження, оскільки заявником не надано достатніх доказів того, що боржник є споживачем послуг за вказаною вище адресою, з огляду на те, що особа не зареєстрована у вказаній квартирі.
Вказані обставини свідчать про неможливість з'ясування в рамках наказного провадження факту наявності суб'єктивного зобов'язання боржника за вимогами заявника.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З огляду на викладене, з матеріалів заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у заявника безспірного права грошової вимоги, а саме права на стягнення заборгованості з боржника за надані житлово-комунальні послуги, з огляду на надані заявником докази, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Поряд із зазначеним, суд роз'яснює заявнику, що це не позбавляє його права звернутись до суду із вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Повітрофлотський Сервіс» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: