Справа № 467/741/25
Провадження № 1-в/467/187/25
09.06.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області подання т.в.о. начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року відносно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарасівка Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , засудженого:
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі;
Т.в.о. начальника ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» звернувся до суду з поданням про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року відносно ОСОБА_4 .
Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, призначене вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, раніше був засуджений вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В мотивувальній частині вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року встановлено, що ОСОБА_4 03.04.2019 року вчинив крадіжку майна, вартістю 463,52 грн., що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на наведене, п. 13 ст. 537 КПК України, ч. 2, 3 ст. 74 КК України, начальник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» просить привести зазначений вирок у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В судовому засіданні прокурор проти задоволення подання не заперечував просив його задовольнити.
Засуджений та представник установи виконання покарання в судове засідання не з'явились, від засудженого надійшла заява, у якій він просив розглядати подання за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
З досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 , засуджений:
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі положень ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року, остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року, більш суворим за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі;
вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року, більш суворим за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати,
якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня 2016 року був встановлений у розмірі 1378,00 грн.
Згідно мотивувальної частини вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року, кримінальні правопорушення, правова кваліфікація яких відповідно до вироку за ч. 3 ст. 185 КК України, вчинені ОСОБА_4 18.03.2016 року, вартість викраденого майна становила 1260 грн., 23.03.2016 року, вартість викраденого майна становила 2200 грн., 25.03.2016 року, вартість викраденого майна становила 1150 грн., 29.03.2016 року, вартість викраденого майна становила 370 грн. Кримінальне правопорушення, правова кваліфікація якого відповідно до вироку за ч. 2 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 27.03.2016 року, вартість викраденого майна становила 1690 грн.
Вартість викраденого майна за епізодами 18.03.2016 року, 25.03.2016 року та 29.03.2016 року є меншою за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2016 року. Таким чином, станом на день розгляду подання ці правопорушення кваліфікуються як дрібне викрадення чужого майна і відносяться до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст. 51 КУпАП.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня 2019 року був встановлений у розмірі 1921,00 грн.
Згідно мотивувальної частини вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року, кримінальне правопорушення, правова кваліфікація якого відповідно до вироку за ч. 2 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 03.04.2019 року, вартість викраденого майна становила 463,52 грн., що є меншим за два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2019 року. Таким чином, станом на день розгляду подання це правопорушення кваліфікується як дрібне викрадення чужого майна і відноситься до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст. 51 КУпАП.
Згідно мотивувальної частини вироку Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року, кримінальне правопорушення, правова кваліфікація якого відповідно до вироку за ч. 3 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 16.08.2019 року, вартість викраденого майна становила 3358,20 грн., що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 01.01.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З цього приводу об'єднана палата ККС ВС у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року (справа№ 278/1566/21, провадження №51-2555кмо24) зробила висновок про те, що питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Закону № 3886-IX, вирішується судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
При цьому суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
Враховуючи часткову декриміналізацію діянь, вчинених засудженим, введену новим Законом, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Так як ОСОБА_4 вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року призначене покарання не окремо за кожним епізодом крадіжок, а за всіма епізодами з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України, і одна з вчинених ним крадіжок на день розгляду подання відповідає цій правовій кваліфікації, підстави для звільнення засудженого від покарання, призначеного за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку із декриміналізацією діяння за окремими епізодами за цим вироком відсутні.
Водночас, вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року ОСОБА_4 було звільнено від відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Таким чином, іспитовий строк, визначений ОСОБА_4 вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року сплинув 17.06.2019 року. Зважаючи, що суд звільняє ОСОБА_4 від покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння, яке було вчинене 03.04.2019 року в період іспитового строку, ОСОБА_4 має бути визнаний таким, що відбув покарання за вироком від 17.06.2016 року у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Керуючись ст. 5, 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Подання т.в.о. начальника Державної установи «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» задовольнити.
ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити від покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного йому вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 вважати таким, що відбув покарання, призначене вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.06.2016 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки у зв'язку із закінченням іспитового строку.
ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 вважати засудженим вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 12.05.2021 року, більш суворим за цим вироком, вважати, що остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя ОСОБА_1