Справа №127/14286/25
Провадження №1-кп/127/527/25
10 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
інших учасників судового процесу: потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2025 за № 12025020010000481,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
09.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з їхнім примиренням.
Потерпілий у судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задовольнити. При цьому, потерпілий зазначив, що він дійсно примирився з обвинуваченим та не має до останнього жодних претензій матеріального або морального характеру.
Обвинувачений та його захисник клопотання потерпілого підтримали та просили його задовольнити. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому зрозумілі.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечував. Разом з тим, просив приєднати до матеріалів справи відомості щодо речових доказів, накладеного у кримінальному провадженні арешту, запобіжного заходу, а також щодо вартості проведених під час досудового розслідування кримінального провадження судових експертиз.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов до такого висновку.
З частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Частиною четвертою статті 286 КПК регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як суд зазначив вище, обвинувачений проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою не заперечував, зауваживши, що розуміє, що таке звільнення є звільненням з нереабілітуючих підстав.
Зі змісту статті 46 КК випливає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з обвинувальним актом 08.03.2025 близько 16:35 год. водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки BMW моделі «4301», д.н. НОМЕР_1 , рухаючись разом із пасажиром - ОСОБА_6 , по проїзній частині вулиці Київської у місті Вінниці, зі сторони площі Героїв Чорнобиля, в районі будинку № 4, перед початком виконання маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі автомобілю марки «СКС», моделі «TR4-CA», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався у зустрічному напрямку по проїзній частині вулиці Київської, в результаті чого, з необережності, що виразилось у кримінально протиправній самовпевненості, допустив зіткнення з останнім.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажир автомобіля марки BMW - ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді: «закритий поперечний перелом голівки правої променевої кістки без зміщення», який належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки не являлось небезпечним для життя в момент заподіяння, а за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Крім того, у цій дорожній ситуації водій автомобіля марки «СКС», моделі «TR4-CA», д.н. НОМЕР_3 , - ОСОБА_8 не мав технічної можливості попередити ДТП; у діях водія автомобіля марки «BMW», д.н. НОМЕР_1 , - ОСОБА_5 убачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), які з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з подією ДТП.
Враховуючи вищевикладене, в ПДР, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Отже, порушення вимог пункту 10.1 ПДР ОСОБА_5 знаходяться у причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 286 КК за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. ОСОБА_5 проти такої кваліфікації його дій не заперечував.
Отже в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин з необережності. З наданих суду матеріалів випливає, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення вперше, з потерпілим примирився, та останній претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. При цьому проти звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 46 КК, ОСОБА_5 не заперечував.
З огляду на викладене, суд вважає, що правові підстави, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, визначені частиною восьмою статті 284 КПК, в судовому засіданні встановлені не були, а отже, клопотання необхідно задовольнити.
Вирішуючи питання щодо застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що до ОСОБА_5 під час досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Оскільки за результатом судового розгляду суд дійшов до переконання про доцільність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим, суд вважає за доцільне застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід скасувати.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.
Разом з тим, згідно з наданою стороною обвинувачення копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025 на речові докази у кримінальному провадженні накладено арешт, який згідно з приписами частини четвертої статті 174 КПК доцільно скасувати.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), згідно з якою КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
А тому, суд дійшов до переконання, що згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати необхідно покласти на обвинуваченого.
Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 Кримінального кодексу України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2025 за № 12025020010000481, - закрити.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання, - скасувати.
Речові докази:
- автомобілі марок BMW, д.н. НОМЕР_1 , та «СКС», моделі «TR4-CA», д.н. НОМЕР_2 , які поміщений на майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів (вулиця Г. Арабея, 17, місто Вінниця), - повернути власнику або іншому законному володільцю;
- DVD-диск з відеозаписом, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений на речові докази на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 (сорок) копійок витрат на залучення експертів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: