Справа № 127/16183/25
Провадження № 2/127/3233/25
09 червня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_2 про визнання результатів конкурсу незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_2 про визнання результатів конкурсу незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позовна заява містить ряд вимог, серед яких чотири вимоги не оплачені судовим збором, а саме: три вимоги немайнового характеру:
Визнати незаконними та скасувати результати голосування Вченої ради ВНМУ від 24.04.2025 (Протокол № 9) щодо конкурсу на заміщення посади старшого викладача кафедри нормальної фізіології.
Визнати протиправним та скасувати наказ ректора Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова № 267к від 25.04.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв'язку із закінченням терміну строкового трудового договору згідно з п.2 cr.36 K3пП України.
Визнати незаконним та скасувати наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого викладача кафедри нормальної фізіології.
Відповідно до Закону України Про судовий збір від 22.05.2015 року № 484 -VIII, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, для фізичних осіб, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211, 20 грн.
Водночас в силу вимог частини 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява містить три вимоги, тобто судовий збір становить 3 633,60 грн.
Крім того, у позовній заяві міститься вимога, про стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000, 00 грн., яка не оплачена судовим збором.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.
Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року в справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. (Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік") та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 має здійснити сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн. 00 коп.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тим, що позивача було звільнено з роботи, він є єдиним годувальником сім'ї, має на утриманні неповнолітню дитину і на разі немає інших джерел доходу, що унеможливлює сплату судового збору.
Відповідно дост.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, у ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перераховано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може звільнити особу від сплати судового збору.
Отже, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
У ст.129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку із цим обставини, зазначені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою.
Відтак, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, а тому в задоволені заяви слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_2 про визнання результатів конкурсу незаконними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: