Cправа № 127/16590/14-к
Провадження № 1-кс/127/6442/25
Іменем України
28 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
заявників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 від розгляду кримінальної справи №127/16590/14-к за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 від розгляду кримінальної справи №127/16590/14-к за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Дану заяву про відвід адвокат ОСОБА_6 мотивував тим, що, на його думку, суддя ОСОБА_8 особисто заінтересована в результатах зазначеної вище справи, зокрема, в обвинувальному ухилі під час судового розгляду, у прикритті порушень Конституції та законів України, що були допущені слідчими та прокурорами під час досудового розслідування у зазначеній справі, і заінтересована у засудженні ОСОБА_5 . Заявник зазначає про наявність низки передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України інших обставин, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_8 , зокрема:
1. Суддя ОСОБА_8 була помічена ще у 2012 році у співучасті в організованій злочинній діяльності із угрупуванням місцевих олігархів, можновладців, корумпованих органів місцевої влади та місцевого самоврядування, правоохоронців і суддів, помічена у винесенні завідомо неправосудних, політично і корупційно мотивованих судових рішень, особливо щодо активістів Революції Гідності. Зокрема, у явно злочинно «замовленій» кримінальній справі №212/12892/2012 і 1/127/215/13 за сфальсифікованим обвинуваченням громадського активіста ОСОБА_9 суддя ОСОБА_8 допустила у 2012-2013 роках низку порушень вимог Конституції та законів України, прав і свобод невинного в інкримінованому йому злочині ОСОБА_9 .
Отже, по даній справі 127/16590/14-к виникли обставини, що свідчать про неможливість судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 брати участь у кримінальному провадженні з точки зору вимог забезпечення неупередженого судочинства, законності, повноти, всебічності та об'єктивності розгляду справ та завдань кримінального судочинства, зокрема забезпечення охорони прав, свобод людини і громадянина, та законних інтересів громадян.
2. Суддя ОСОБА_8 була організатором і сама приймала участь у незаконних переслідуваннях адвоката ОСОБА_6 . Зокрема, зловживаючи суддівською владою, порушуючи присягу та обов'язки судді разом з іншими суддями, що мають упереджене ставлення до ОСОБА_6 , була одним із авторів скарг на нього, адресованих до КДКА Вінницької області та Вищої КДКА України. Окрім того, вона була співавтором заяви про вчинення кримінального правопорушення адвокатом ОСОБА_6 , на підставі якої 26.06.2014 року було внесено відомості до ЄРДР за №12014020000000160 за ознаками ч.1 ст.376 КК України, у якому вона визнана потерпілою.
3. З червня 2014 року судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заявляли собі самовідводи у всіх справах, у яких приймав участь адвокат ОСОБА_6 із тих підстав, що вони визнані потерпілими у зазначеному вище кримінальному провадженні.
4. Ухвали суддів Вінницького міського суду Вінницької області про задоволення відводів та самовідводів судді ОСОБА_8 фактично є актами преюдиційного характеру.
5. Адвокат ОСОБА_6 зазначає, що він вимушено погоджується на задоволення даного відводу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.75 КПК України, хоча вважає, що описані вище обставини та підстави повинні кваліфікуватись п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
6. ОСОБА_6 заявляє, що не може та не має підстав довіряти судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , оскільки внаслідок постійних зловживань суддівською владою з її боку, свавілля і беззаконня, яке вона вчиняє відносно неугодних їй людей, вважає її патологічно упередженою, самозакоханою, злою і несправедливою особою. Так нею було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності одного з активістів Вінницького Майдану ОСОБА_12 за ст.173 КУпАП у справі №127/13849/15-п, в якій вона незаконно відмовилась розглядати заяву адвоката ОСОБА_6 про її відвід.
7. Відвід одночасно заявляється також відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Наявність чи існування сумніву як філософської, логічної чи морально-психологічної, а не правової категорії, не може встановлюватись ухвалою чи рішенням суду. Наявність сумніву саме у учасників розгляду справи, а не у судді, усвідомлюється, самовизначається і потім проголошується у вигляді заяви про відвід особою, яка бере участь у справі. Право на сумнів у неупередженості судді деклароване п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
8. Між активістом Революції Гідності правозахисником ОСОБА_6 та суддею ОСОБА_8 склались багаторічні антагоністичні, неприємні та навіть ворожі стосунки, що може і буде заважати нормальному здійсненню кримінального судочинства вказаним суддею у судовому провадженні за №127/16590/14-к.
Окрім того, 27.05.2025 заявником ОСОБА_6 на адресу суду було направлено доповнення до його заяви про відвід, які, як ним зазначено, збільшують вмотивованість і обґрунтованість даної заяви. Отже, згідно отриманих судом доповнень:
9. Під час судового засідання 05.04.2025, розпочатого за відсутності адвокатів зі сторони захисту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тобто без забезпечення правової допомоги ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_4 в присутності судді ОСОБА_8 почав висловлювати безпідставні недолугі звинувачення в бік ОСОБА_5 . При цьому головуючий суддя ОСОБА_8 на це не зважала, оскільки має упереджене ставленя до ОСОБА_5 .
10. Про упереджене та заздалегідь сформоване розуміння даної кримінальної справи свідчить запит, зроблений суддею ОСОБА_8 , про надання медичним закладом інформації щодо всіх листків непрацездатності, що надавались свого часу ОСОБА_5 .
11. В одному із судових засідань суддею було заявлено про недовіру отримання підсудною ОСОБА_5 одного із листків непрацездатності. Підсудній у звязку з цим були поставлені такі запитання, які принижують гідність та свідчать про упередженість судді до підсудної.
12. Під час судового засідання 05.04.2025 року суддя ОСОБА_8 самоусунулась від виконання свого обов'язку щодо захисту прав учасників судового засідання та недопущення приниження їх гідності, проігнорувавши образливі висловлювання ОСОБА_4 щодо захисника ОСОБА_6 , скориставшись відсутністю останнього. Таким чином суддя вчергове підтримала незаконну позицію та виказала своє упереджене ставлення до сторони захисту.
13. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 було підписано 2014 року прокурором Бережним, а в подальшому за клопотанням підсудної про роз'яснення суті обвинувачення 03.07.2023 року обвинувальний акт було змінено після пропозиції судді ОСОБА_13 .
Неодноразові клопотання щодо роз'яснення судом суті обвинувачення, сформульованого прокурором у новому обвинувальному акті від 03.07.2023, зміненому лише за формою, однак не по суті обвинувачення, не дали позитивного результату. Так від прокурора ОСОБА_3 було отримано лише одне пояснення про те, що освіта підсудної дає змогу зрозуміти суть зміненого обвинувального акту.
14. Про упереджене ставлення судді ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та прихильне ставлення до позивача ОСОБА_4 , підтриманого прокуратурою, свідчить факт надання інформації ОСОБА_4 своїм сусідам по загальному домоволодінню про свою безперечну перемогу у судовому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.358 КК України. З метою доказу своєї впевненості у перемозі в даній справі ОСОБА_4 запросив до чергового судового засідання свою сусідку ОСОБА_14 , яка перед засіданням пояснила ОСОБА_5 , що вона має зустрітися із суддею та переконатися в правдивості доводів ОСОБА_4 , поставивши відповідні запитання судді ОСОБА_13 .
15. 08.11.2024 ОСОБА_4 через канцелярію суду було подано клопотання про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідка директора КП «ВМБТІ» ОСОБА_15 . Незважаючи на те, що дане клопотання не було поставлено на розгляд у судовому засіданні, а із його змістом не були ознайомлені всі учасники процесу, воно було прийняте суддею та підшито у п'ятий том даної кримінальної справи, що викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_8 .
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена своєчасно та належним чином, письмових пояснень щодо заявленого їй відводу не надала.
Відповідно до частини третьої статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Зі змісту даної норми слідує, що неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також судді якому заявлено відвід, не є перешкодою для розгляду заяви.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_5 заяву підтримали в повному обсязі за викладених у ній обставин та просили її задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 підтримав заяву за викладених у ній обставин та просив її задовольнити.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_4 заперечив проти задоволення заяви.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_8 та матеріали кримінальної справи № №127/16590/14-к слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом 04.04.2018 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження №12012010390000424 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України, яке після задоволення заяви про самовідвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_10 автоматизованою системою було розподілено судді ОСОБА_8 .
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 від 07 червня 2018 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 призначено підготовче судове засідання 18.06.2018 року.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 від 13.07.2018 року дане кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 18.07.2018 року.
З матеріалів справи слідує, що впродовж усього судового розгляду даного кримінального провадження захист прав та інтересів обвинуваченої ОСОБА_5 здійснювався адвокатом ОСОБА_7 .
Також за майже сім років перебування справи в провадженні судді ОСОБА_8 судом проведено численну кількість судових засідань, однак карантинні обмеження, запровадження в Україні воєнного стану та ряд інших обставин не дали можливості суду завершити розгляд даного кримінального провадження.
Однак 25 листопада 2024 року обвинуваченою ОСОБА_5 укладено договір №04/24 про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_6 .
Як вбачається із матеріалів справи №127/16590/14-к, адвокат ОСОБА_6 був вперше присутній у судовому засіданні щодо розгляду даної справи 25 листопада 2024 року, про що свідчить відповідний журнал судового засідання. Відповідно до зазначеного журналу, у судовому засіданні, яке відбулось 25.11.2024 адвокат ОСОБА_6 зазначив, що відводи складу суду відсутні, одразу після чого підсудна ОСОБА_5 заявила клопотання про відкладення розгляду справи.
Після зазначеного вище журналу судового засідання від 25.11.2024 у матеріалах кримінальної справи №127/16590/14-к за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1, 4 ст. 358 КК України наявні численні заяви обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисників про відкладення розгляду даної справи, а також довідки, складені секретарем судового засідання про відсутність фіксування судових засідань технічними засобами у зв'язку із неявкою учасників судового розгляду.
Єдине судове засідання, починаючи з 25.11.2024 року, у якому були присутні всі учасники розгляду кримінальної справи №127/16590/14-к і яке фіксувалось технічними засобами, відбулось 15 травня 2025 року о 14 год. 37 хв., під час якого адвокатом ОСОБА_6 було заявлено відвід судді ОСОБА_8 від розгляду даної справи.
Згідно з ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Проте, при розгляді заяви про відвід жодної з перелічених у ч.1 ст.75 КПК України обставин судом не встановлено.
Обґрунтовуючи заяву про відвід заявником зазначено, що суддя ОСОБА_8 заінтересована в результатах зазначеного провадження і є наявність інших обставин, які викликають сумнів у її об'єктивності та неупередженості, а тому вона не повинна і не може надалі приймати участь у кримінальному провадженні.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження заінтересованості судді ОСОБА_8 у результатах даного кримінального провадження до заяви про відвід не додано, а тому такі твердження не можуть братися до уваги слідчим суддею.
Відповідно до змісту заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_8 та наданих згодом доповнень до неї, а також згідно наданих заявником у судовому засіданні пояснень, відвід аргументовано тим, що:
1. Суддя ОСОБА_8 була помічена ще у 2012 році у співучасті в організованій злочинній діяльності із угрупуванням місцевих олігархів, можновладців, корумпованих органів місцевої влади та місцевого самоврядування, правоохоронців і суддів, помічена у винесенні завідомо неправосудних, політично і корупційно мотивованих судових рішень, особливо щодо активістів Революції Гідності. Зокрема, у явно злочинно «замовленій» кримінальній справі №212/12892/2012 і 1/127/215/13 за сфальсифікованим обвинуваченням громадського активіста ОСОБА_9 суддя ОСОБА_8 допустила у 2012-2013 роках низку порушень вимог Конституції та законів України, прав і свобод невинного в інкримінованому йому злочині ОСОБА_9 .
Такі доводи заявника судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки адвокатом не надано жодних доказів на підтвердження будь-якої незаконної діяльності судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 .
Незгода ж сторони із рішеннями судді у даній чи в інших справах, скасування судових рішень судами вищих інстанцій не свідчать про упередженість судді та не можуть бути підставами для відводу судді. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу (самовідводу) судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Такі ж роз'яснення наводяться Пленумом Верховного Суду України в пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року,
2. Суддя ОСОБА_8 була організатором і сама приймала участь у незаконних переслідуваннях адвоката ОСОБА_6 . Зокрема, зловживаючи суддівською владою, порушуючи присягу та обов'язки судді разом з іншими суддями, що мають упереджене ставлення до ОСОБА_6 , була одним із авторів скарг на нього, адресованих до КДКА Вінницької області та Вищої КДКА України. Окрім того, вона була співавтором заяви про вчинення кримінального правопорушення адвокатом ОСОБА_6 , на підставі якої 26.06.2014 року було внесено відомості до ЄРДР за №12014020000000160 за ознаками ч.1 ст.376 КК України, у якому вона визнана потерпілою.
Однак, по-перше, заявником не надано жодних доказів на підтвердження зазначених у даному пункті обставин. Разом з тим, сама по собі наявність таких обставин, як звернення судді до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а також звернення судді зі скаргою про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, як і звернення адвоката зі скаргою про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, не свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді інших справ.
Пункти 3 та 4 стосовно того, що з червня 2014 року судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заявляли собі самовідводи у всіх справах, у яких приймав участь адвокат ОСОБА_6 із тих підстав, що вони визнані потерпілими у кримінальному провадженні №12014020000000160 за ознаками ч.1 ст.376 КК України, а також що ухвали суддів Вінницького міського суду Вінницької області про задоволення відводів та самовідводів судді ОСОБА_8 фактично є актами преюдиційного характеру.
Твердження адвоката ОСОБА_6 є помилковими, оскільки чинні положення КПК не містять норм, які б вказували на преюдиційність рішень суддів при розгляді та вирішенні заяв про відвід судді у інших справах.
Так відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.08.2020 у справі 700/361/17 «У кримінальному процесуальному праві преюдиції, як загальні положення (правила, факти), в силу яких суд, який здійснює оцінку доказів, вправі вважати встановленими обставини, що мають значення для вирішення кримінальної справи, як такі, що не потребують повторного чи додаткового дослідження, оскільки факт розцінюється суддею як безспірний (встановлений компетентним органом і такий, що спрощує оцінку даних), є допустимими для застосування виключно у випадках, прямо передбачених у КПК. Відповідно до ст. 90 цього Кодексу таким, що має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, є рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, ст. 90 КПК вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів».
Мотивація ж суддів Вінницького міського суду Вінницької області при заявленні ними самовідводів від участі в справах, в яких приймав участь адвокат ОСОБА_6 не має відношення до розгляду даної заяви та судом до уваги братись не може.
5. Адвокат ОСОБА_6 зазначає, що він вимушено погоджується на задоволення даного відводу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.75 КПК України, хоча вважає, що описані вище обставини та підстави повинні кваліфікуватись п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
На переконання суду, подібними заявами адвокат констатує своє суб'єктивне переконання і впевненість у тому, що судом буде винесено передбачуване та з точки зору заявника невірно мотивоване рішення у даній справі, на яке він мусить «вимушено погодитись», в чому суд вбачає неповагу з боку учасника розгляду справи, вважає недоречним та неприпустимим.
Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу адвоката на те, що у відповідності до норм ст.48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання та здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
6. ОСОБА_6 заявляє, що не може та не має підстав довіряти судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 , оскільки внаслідок постійних зловживань суддівською владою з її боку, свавілля і беззаконня, яке вона вчиняє відносно неугодних їй людей, вважає її патологічно упередженою, самозакоханою, злою і несправедливою особою. Так нею було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності одного з активістів Вінницького Майдану ОСОБА_12 за ст.173 КУпАП у справі №127/13849/15-п, в якій вона незаконно відмовилась розглядати заяву адвоката ОСОБА_6 про її відвід.
В даному випадку варто повторитись про те, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода з ними сторони не може бути підставою для відводу судді.
7. Відвід одночасно заявляється також відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Наявність чи існування сумніву як філософської, логічної чи морально-психологічної, а не правової категорії, не може встановлюватись ухвалою чи рішенням суду. Наявність сумніву саме у учасників розгляду справи, а не у судді, усвідомлюється, самовизначається і потім проголошується у вигляді заяви про відвід особою, яка бере участь у справі. Право на сумнів у неупередженості судді деклароване п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
В цьому контексті варто зазначити, що справа №127/16590/14-к перебуває в провадженні судді ОСОБА_8 майже сім років, і впродовж цього часу у жодного з учасників розгляду справи не виникало сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_8 , натомість про наявність таких сумнівів заявив адвокат ОСОБА_6 , при чому ці сумніви, як вбачається зі змісту його заяви та наданих пояснень, базуються не на конкретних обставинах даної справи, а є суб'єктивним ставленням адвоката до судді, що не може покладатися в основу рішення про відвід судді.
8. Між активістом Революції Гідності правозахисником ОСОБА_6 та суддею ОСОБА_8 склались багаторічні антагоністичні, неприємні та навіть ворожі стосунки, що може і буде заважати нормальному здійсненню кримінального судочинства вказаним суддею у судовому провадженні за №127/16590/14-к.
Наявність неприязних стосунків у адвоката з суддею не можуть свідчити про упередженість судді та її заінтересованість у результатах даного кримінального провадження. Переконання ж адвоката стосовно роботи судді не можуть слугувати підставою для відводу судді.
На доводи, про які заявник ОСОБА_6 зазначає у пунктах 9-12 заяви про відвід суд вважає за необхідне вкотре повторитись, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, а переконання адвоката щодо упередженого ставлення до обвинуваченої суд вважає його суб'єктивною думкою.
13. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 було підписано 2014 року прокурором Бережним, а в подальшому за клопотанням підсудної про роз'яснення суті обвинувачення 03.07.2023 року обвинувальний акт було змінено після пропозиції судді ОСОБА_13 .
Неодноразові клопотання щодо роз'яснення судом суті обвинувачення, сформульованого прокурором у новому обвинувальному акті від 03.07.2023, зміненому лише за формою, однак не по суті обвинувачення, не дали позитивного результату. Так від прокурора ОСОБА_3 було отримано лише одне пояснення про те, що освіта підсудної дає змогу зрозуміти суть зміненого обвинувального акту.
В даному випадку адвокат ОСОБА_6 сам констатує факт належного реагування судді ОСОБА_8 на клопотання та заяви підсудної ОСОБА_5 . Зміна ж суті обвинувачення, а тим паче зобов'язання сторони обвинувачення вчинити такі дії не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
14. Про упереджене ставлення судді ОСОБА_8 до ОСОБА_5 та прихильне ставлення до позивача ОСОБА_4 , підтриманого прокуратурою, свідчить факт надання інформації ОСОБА_4 своїм сусідам по загальному домоволодінню про свою безперечну перемогу у судовому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.358 КК України. З метою доказу своєї впевненості у перемозі в даній справі ОСОБА_4 запросив до чергового судового засідання свою сусідку ОСОБА_14 , яка перед засіданням пояснила ОСОБА_5 , що вона має зустрітися із суддею та переконатися в правдивості доводів ОСОБА_4 , поставивши відповідні запитання судді ОСОБА_13 .
Такі твердження заявника судом до уваги братися не можуть, оскільки особисті переконання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, чи будь-яких інших осіб, їх припущення чи домисли не можуть свідчити про наявність обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні.
15. 08.11.2024 ОСОБА_4 через канцелярію суду було подано клопотання про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідка директора КП «ВМБТІ» ОСОБА_15 . Незважаючи на те, що дане клопотання не було поставлено на розгляд у судовому засіданні, а із його змістом не були ознайомлені всі учасники процесу, воно було прийняте суддею та підшито у п'ятий том даної кримінальної справи, що викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_8 .
Як неодноразово слідчим суддею зазначалося вище, такі переконання адвоката є його суб'єктивним баченням роботи судді ОСОБА_8 , які не можуть слугувати підставою її відводу, а вирішення процесуальних питань в ході розгляду справи, в тому числі задоволення або ж відмова у задоволенні заяв, клопотань, скарг учасників провадження, скасування судових рішень апеляційним судом, а також незгода сторони з процесуальними рішеннями судді у даній чи в інших справах, не свідчить про упередженість судді та не може бути підставою для його відводу.
Отже, проаналізувавши вказані вище обставини, слідчий суддя вважає, що наведені у заяві адвоката ОСОБА_6 доводи, які, на його думку, унеможливлюють об'єктивний та неупереджений розгляд кримінальної справи суддею ОСОБА_8 , не знаходять свого підтвердження. Матеріали даної заяви не містять жодних доказів наявності обставин, передбачених ст. 75 КПК України, які б виключали участь судді в кримінальному провадженні, даний відвід ґрунтується лише на суб'єктивних переконаннях заявника.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 від розгляду кримінальної справи №127/16590/14-к за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1,4 ст. 358 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_16