Рішення від 10.06.2025 по справі 759/9449/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9449/25

пр. № 2/759/4812/25

10 червня 2025 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд

УСТАНОВИВ:

У травні 2025року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Сулик Р.А. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони зареєстрували шлюб 25.05.2001року, який розірваний рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.07.2020року та від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем було досягнуто письмової домовленості щодо здійснення батьківських обов'язків та фінансової участі відповідача у вихованні дитини, а саме був підписаний та завірений нотаріально Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення додаткових витрат на утримання дитини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.05.2020.

Відповідно до цієї домовленості, відповідач зобов'язувався солідарно з позивачем сплачувати кошти у розмірі 50% витрат на утримання дитини та брати участь у додаткових витратах пов'язаних із навчанням, лікуванням та розвитком дитини.

Однак, починаючи з 03.07.2020 року, відповідач систематично порушує дану домовленість, не виконує належним чином свої обов'язки щодо участі у додаткових витратах не надає фінансової підтримки дитині.

Адвокатом позивача було надіслано адвокатський запит № 38772/6 від 10.04.2025 до Головного управління ДПС у м. Києві щодо отримання інформації про доходи відповідача, а саме: про надання копій податкових декларацій про доходи за період 2023-2024 років ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Однак, листом Головного управління ДПС у м. Києві від 16.04.2025 було відмовлено в наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що податкова інформація є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом згідно зі ст. 21 Закону України "Про інформацію".

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньї доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 31960,00 щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

08.05.2025року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та зобов"язано Державну податкову службу України ГУДПС у м. Києві(04116, м. Київ, в. Шолуденка, 33/19) надати належним чином завірені копії податкових декларацій про доходи за період 2023-2024 ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

27.05.2025 ухвалою суду було відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 , адвокату Конюшко Д.Б. у переході слухання справи із спрощенного провадження в загальне.

27.05.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Конюшка Д.Б. надійшов відзив по справі, згідно якого зазначено, що на початку 2020 року спільна дитина ОСОБА_4 проживала у матері Позивача. Відповідач щодня відвозив дитину до школи та забирав. Оплачував ліцей, харчування та гуртки, що підтверджуються квитанціями з банку, та перепискою з класним керівником. Під час карантину та на літніх канікулах перебувала у батьків Відповідача та повністю утримувалась Відповідачем.

У серпні 2020 року Відповідач повністю підготував дитину до школи. Витрати підтверджуються випискою з банку.

З вересня по листопад дитина жила з матір'ю Позивачем, батько щодня відвозив дитину в школу та забирав. Купляв продукти, та оплачував ліцей. Кожні вихідні дитина була у батька.

З 07.11.2020 року до кінця серпня 2021 року, дитина повністю жила у батька. Батько виконував всі батьківські обов'язки. Дитина була повністю на його забезпечені. Що підтверджуються фото, відео матеріалами, та виписками з банку. За рекомендацією вчительки, водив до логопеду. Батько розвивав дитину, організовував спільне проведення часу: кіно, зоопарк, розважальні центи, торгівельні центри.

Серпень 2021 року Відповідач підготував дитину до школи. Підтверджено чеком та перепискою з матір'ю дитини.

Починаючи з вересня 2021 року та до повномасштабного вторгнення рф. Проживала переважно з матір'ю. На вихідних, під час хвороби дитини, та в період відрядження матері, дитина проживала у батька. У період хвороби дитини, батько самостійно організовував візит до лікаря, оплачував медичні послуги та ліки, а також стоматологічні послуги - що підтверджуються записом до лікаря. Батько постійно комунікував з матір'ю, з приводу , догляду здоров'я та навчання дитини, що підтверджується перепискою в Вайбері.

Фактичне проживання дитини є змішаним. Дитина перебуває як з матір'ю, так і з батьком. Це підтверджується регулярним перебуванням дитини з Відповідачем у нього вдома, що може бути підтверджено свідками, перепискою, фото- та відеофіксацією. У такій ситуації утримання дитини здійснюється обома батьками спільно.

Батько фактично утримує дитину та забезпечує її потреби. Батько забезпечує дитину всім необхідним: придбає одяг, продукти, оплачує лікування, гуртки, техніку, дитячі товари тощо. Його участь не є формальною чи епізодичною - вона системна, стабільна і підтверджується фінансовими документами. Таким чином, він вже виконує обов'язок по утриманню дитини, і стягнення з нього аліментів буде подвійним тягарем.

Позов про стягнення аліментів є передчасним і спрямованим на безпідставне покладення фінансового навантаження лише на одного з батьків.

21.05.2020 року між Позивачем та Відповідачем було укладено нотаріально посвідчений Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення додаткових витрат на утримання дитини .

Відповідно до розділу 1 п.1.3. вказаного вище Договору місце проживання Дитини Батьки не визначили, Батько і Мати мають рівні права безперешкодного спілкування та проживання з Дитиною.

Без визначення місця проживання дитини суд не може встановити, з ким вона фактично живе, а отже - хто несе основний тягар її утримання. У даному випадку Позивач не довела, що саме вона несе основний обов'язок з утримання дитини, що є необхідною умовою для стягнення аліментів.

Позивач не надала доказів фактичного проживання спільної дитини з нею, а отже враховуючи вищенаведене, Позивач не є фактично основним утримувачем дитини. Без цього позов про аліменти є юридично та фактично передчасним, а тому просить суд залишити позов без задоволення.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25.05.2001року, який розірваний рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.07.2020року та від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем було досягнуто письмової домовленості щодо здійснення батьківських обов'язків та фінансової участі відповідача у вихованні дитини, а саме був підписаний та завірений нотаріально Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення додаткових витрат на утримання дитини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.05.2020.

Судом втановлено, що відповідно до цієї домовленості, відповідач зобов'язувався солідарно з позивачем сплачувати кошти у розмірі 50% витрат на утримання дитини та брати участь у додаткових витратах пов'язаних із навчанням, лікуванням та розвитком дитини.

Судом встановлено, що відповідно до підписаного сторонами нотаріального Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення додаткових витрат на утримання дитини від 21.05.2020 року місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено з Позивачем, а згідно наданих доказів до матеріалів справи відповідач сумлінно здійснює свій обов'язок з утримання спільної дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.

За наведеного у позивачки виникає право як на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; якщо домовленість відсутня, то кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положення ст.181 СК України відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 цього Кодексу. При цьому аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно з положеннями частини 1 статті 182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тому мінімальний розмір аліментів, що має стягуватися на одну дитину - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, враховуючи обов'язок батька утримувати свою дитину до її повноліття, передбачений ст.180 СК України та вимоги ст.182 СК України, оцінюючи матеріальний стан сторін, їх сімейний стан (відповідач мешкає окремо від дитини, позивачка мешкає разом із дитиною, яка потребує догляду, опіки, тощо), та враховуючи, що відповідних доказів на обґрунтування стягнення розміру аліментів саме в розмірі 31960,00грн. на дитину позивачкою не надано, суд прийшов до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 112, 114, 180, 181, 183, 191, 192 СК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 133, 141, 206, 228, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з 06.05.2025року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20грн.

Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М.Шум

Попередній документ
128013150
Наступний документ
128013152
Інформація про рішення:
№ рішення: 128013151
№ справи: 759/9449/25
Дата рішення: 10.06.2025
Дата публікації: 13.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (09.09.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 06.05.2025
Предмет позову: про стягнення аліментів
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШУМ ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ШУМ ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Загорулько Ростислав Борисович
позивач:
Загорулько Тетяна Володимирівна
представник відповідача:
Конюшко Денис Борисович
представник позивача:
Сулик Роман Андрійович