СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16503/24
пр. № 2/759/661/25
02 червня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
представника позивача по первісному позову та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3.
відповідача по первісному позову та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника відповідача по первісному позову та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме автомобіля ЗАЗ VIDA, номер кузову НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого 08.12.2016 року на ОСОБА_1 . Позивач просить визнати за відповідачкою особисте право власності на зазначений автомобіль та стягнути з неї на його користь 103 625,00 грн. як компенсацію його частки вартості автомобіля. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що автомобіль був придбаний у період шлюбу і є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_1 подала зустрічний позов, у якому просить стягнути зі ОСОБА_2 57 930 грн. компенсації вартості частини автомобіля Mercedes-benz, модель 420, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 . Вона посилається на те, що зазначений автомобіль був придбаний ОСОБА_2 під час шлюбу та відчужений ним без її згоди, а кошти від продажу не були розподілені в інтересах сім'ї.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі.
У судовому засіданні 30. 01.2025 року сторони ініціювали питання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки вказана справа потребує більш детального розгляду по суті та стороною відповідача заявлено зустрічний позов.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 30 січня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року закрито підготовче засідання у вказаній справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача по первісному позову та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача по первісному позову та представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги по первісному позову та заперечував щодо вимог заявлених у зустрічному позові.
Відповідач по первісному позову та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заперечували щодо первісного позову з підстав викладених у відзиві, посилаючись на те, що надані позивачем скріншоти як докази вартості автомобіля є неналежними та недопустимими, оскільки не відповідають вимогам ЦПК України щодо оформлення електронних доказів та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Автомобіль ЗАЗ VIDA не може вважатися спільною власністю подружжя, оскільки був придбаний за рахунок особистих кредитних коштів ОСОБА_1 та зобов'язання за кредитним договором виконувались виключно нею.
Підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом та просили їх задовольнити.
IV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено 04.08.2011 року.
Судом встановлено, що автомобіль ЗАЗ VIDA, номер кузову НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ,був зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 08.12.2016 року.
Позивач ОСОБА_2 на підтвердження вартості автомобіля надав скріншоти з мережі Інтернет. Інших доказів, зокрема висновку експерта-оцінювача, що відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ним не надано. Клопотань про призначення відповідної експертизи позивач не заявляв.
Відповідачка ОСОБА_1 , надала суду копії Кредитного договору № 630/09/2013/0004 від 25.09.2013 року, Договору купівлі-продажу автомобіля із використанням банківського кредиту № 214212-Y04143 від 30.08.2013 року, Додаткової угоди від 30.08.2013 року до нього, а також довідку з банку та квитанції про погашення кредитних зобов'язань, які підтверджують, що автомобіль ЗАЗ VIDA був придбаний за рахунок отриманих нею особисто кредитних коштів, і погашення кредиту здійснювалося нею самостійно.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 стверджує, що автомобіль Mercedes-benz, модель 420, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , був придбаний ОСОБА_2 під час шлюбу та відчужений ним без її згоди. На підтвердження вартості автомобіля вона посилається на веб-ресурси Auto.ria та Ukr.zone.
Однак, суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт придбання цього автомобіля ОСОБА_2 саме у період шлюбу. Також відсутні належні докази ринкової вартості даного автомобіля на момент його відчуження або на момент розгляду справи, оскільки роздруківки з веб-ресурсів не відповідають вимогам законодавства про оцінку майна та експертизу.
Відсутні також докази того, що кошти, отримані від продажу автомобіля, були використані ОСОБА_2 не в інтересах сім'ї або що вони не були розподілені між подружжям.
Стаття 57 СК України визначає майно, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя і не підлягає поділу (наприклад, майно, набуте до шлюбу; майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, або як відшкодування моральної шкоди тощо).
Стаття 60. СК України встановлює презумпцію, згідно з якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 61 СК України конкретизує, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком того, що виключене з цивільного обігу. Зазначає, що якщо один із подружжя уклав договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стаття 65 СК України визначає, що дружина і чоловік володіють, користуються розпоряджаються спільним майном за взаємною згодою. Важливим є положення ч. 4 цієї статті, яке вказує, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для обох, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Стаття 69 СК України закріплює право подружжя на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Щодо первісного позову ОСОБА_2 про поділ автомобіля ЗАЗ VIDA:
Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з наступних причин:
Позивачем ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували ринкову вартість автомобіля ЗАЗ VIDA на час розгляду справи. Надані скріншоти з мережі Інтернет не відповідають вимогам статей 77, 78, 100 ЦПК України щодо належності та допустимості електронних доказів, а також не є висновком експерта-оцінювача, що відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Позивач також не заявляв клопотань про призначення відповідної експертизи, ні при подачі позову, ні на стадії підготовчого провадження.
Відповідачка ОСОБА_1 у відзиві надала докази (Кредитний договір, Договір купівлі-продажу із використанням банківського кредиту, довідку з банку та квитанції), які свідчать про те, що автомобіль ЗАЗ VIDA був придбаний за її особисті кредитні кошти, і зобов'язання за цим кредитом виконувались виключно нею. Це спростовує презумпцію спільної сумісної власності подружжя, встановлену статтею 60 СК України. Позивач не надав доказів, що підтверджували б його участь у погашенні кредиту або що автомобіль був придбаний в інтересах сім'ї, а не в особистих інтересах відповідачки.
Суд також відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 з таких мотивів:
Позивачкою за зустрічним позовом не надано достатніх та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт придбання автомобіля Mercedes-benz ОСОБА_2 саме у період шлюбу. Хоча позивачка і посилається на адвокатські запити, відповіді на які не отримано, це не замінює необхідності надання суду належних доказів у відповідності до вимог ЦПК України.
Позивачкою не надано доказів придбання та належності на праві власності ОСОБА_2 автомобіля Mercedes-benz.
Аналогічно до первісного позову, надані позивачкою за зустрічним позовом роздруківки з веб-ресурсів Auto.ria та Ukr.zone не є належними та допустимими доказами ринкової вартості автомобіля Mercedes-benz, особливо для визначення розміру компенсації. Для встановлення дійсної ринкової вартості майна, що підлягає поділу, або компенсації за нього, необхідний висновок експерта-оцінювача, що відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги як первісного, так і зустрічного позовів є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 65, 69, 70, 71, 72 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 95, 100, 141, 175, 177, 178, 193, 194, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко