Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5950/25
Провадження № 1-кп/758/1337/25
10.06.2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у м. Києва кримінальне провадження № 12025100070000009 від 03.01.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калюжне Лебединського району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_1, працюючого інженером з комплексного обслуговування ТОВ «Фозі Фуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, -
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, обставини, встановлені судом
До Подільського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100070000009 від 03.01.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Висунуте обвинувачення ОСОБА_6 суд вважає доведеним та відповідно до якого останній вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжено.
Так, ОСОБА_6 26.12.2024 близько 20:00 години, повертаючись додому з роботи до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що у Подільському районі м.Києва, проходив повз магазин «Фуд Маркет», розташований за адресою: м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, буд. 32-В, що у Подільському районі м.Києва. В цей час він почув мелодію дзвінка мобільного телефону, озирнувшись навкруги, ОСОБА_6 побачив мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 забрав даний мобільний телефон собі.
Прийшовши додому шляхом підбору пароля, 27.12.2024 о 03:00 год. ночі, розблокував екран мобільного телефону. Побачивши застосунок мобільного банкінгу банку «ПУМБ» у останнього виник злочинний умисел на заволодіння грошових коштів з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 , підібрав пароль до застосунку банку «ПУМБ» та шляхом перерахунку грошових коштів за допомогою застосунку банку «ПУМБ», перерахував на банківську карту «Монобанк» № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 2 250,0 грн., на банківську карту банку «ПУМБ» № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 40 000,0 грн. та через платіжну систему «EasyPay» згідно кредитного договору від 18.12.2024 № 7407323 між ОСОБА_6 та ТОВ «Алекскредит» перерахував грошові кошти в сумі 9 914,83 грн.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_5 спричинена майнова шкода на загальну суму 52164,83 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, 27.12.2024 о 03:38 год., ОСОБА_6 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , що у Подільському районі м.Києва. В цей час у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел спрямований на підробку документів на переказ та їх використання.
Реалізуючи злочинний умисел, маючи доступ до мобільного телефону потерпілого, шляхом підбору паролю до мобільного банкінгу банку «ПУМБ», без дозволу власника, ОСОБА_6 , використовуючи алгоритми додатку, сформував платіжне доручення в електронному виді від імені ОСОБА_5 про перерахунок з його банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 , з номером банківського рахунку НОМЕР_5 на банківську картку АТ «Універсал банк monobank» № НОМЕР_2 , з номером банківського рахунку НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_7 , грошових коштів в сумі 2250 грн., чим підробив документ на переказ грошових коштів - платіжне доручення в електронному вигляді, шляхом внесення, при його формуванні, недостовірної інформації про здійснення платежу від імені ОСОБА_5 ..
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , у вищевказаному місці та часі, перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 , шляхом введення відповідної суми та реквізитів платежу, тобто пред'явив до банку в електронному вигляді електронне платіжне доручення для перерахунку чужих грошей, тим самим використав вказане підроблене електронне платіжне доручення шляхом підтвердження операції в мобільному додатку.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив підробку документів на переказ та їх використання, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України.
Крім цього, 27.12.2024 о 04:04 год., ОСОБА_6 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , що у Подільському районі м.Києва. В цей час у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел спрямований на повторну підробку документів на переказ та їх використання.
Реалізуючи злочинний умисел, маючи доступ до мобільного телефону потерпілого, використовуючи раніше відомий йому пароль до мобільного банкінгу банку «ПУМБ», без дозволу власника, ОСОБА_6 , використовуючи алгоритми додатку, сформував платіжне доручення в електронному виді від імені ОСОБА_5 про перерахунок з його банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 , з номером банківського рахунку НОМЕР_5 за допомогою платіжної системи «EasyPay» згідно кредитного договору від 18.12.2024 № 7407323 між ОСОБА_6 та ТОВ «Алекскредит» грошових коштів в сумі 9914,83 грн., чим підробив документ на переказ грошових коштів - платіжне доручення в електронному вигляді, шляхом внесення, при його формуванні, недостовірної інформації про здійснення платежу від імені ОСОБА_5 ..
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , у вищевказаному місці та часі, за допомогою платіжної системи «EasyPay» згідно кредитного договору від 18.12.2024 № 7407323 між ОСОБА_6 та ТОВ «Алекскредит», шляхом введення відповідної суми та реквізитів платежу, тобто пред'явив до банку в електронному вигляді електронне платіжне доручення для перерахунку чужих грошей, тим самим використав вказане підроблене електронне платіжне доручення шляхом підтвердження операції в мобільному додатку.
Крім цього, 27.12.2024 о 10:47 год., ОСОБА_6 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , що у Подільському районі м.Києва. В цей час у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел спрямований на повторну підробку документів на переказ та їх використання.
Реалізуючи злочинний умисел, маючи доступ до мобільного телефону потерпілого, використовуючи раніше відомий йому пароль до мобільного банкінгу банку «ПУМБ», без дозволу власника, ОСОБА_6 , використовуючи алгоритми додатку, сформував платіжне доручення в електронному виді від імені ОСОБА_5 про перерахунок з його банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 , з номером банківського рахунку НОМЕР_5 на банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 , з номером банківського рахунку НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_8 , грошових коштів в сумі 40 000 грн., чим підробив документ на переказ грошових коштів - платіжне доручення в електронному вигляді, шляхом внесення, при його формуванні, недостовірної інформації про здійснення платежу від імені ОСОБА_5 ..
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , у вищевказаному місці та часі, перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_8 , шляхом введення відповідної суми та реквізитів платежу, тобто пред'явив до банку в електронному вигляді електронне платіжне доручення для перерахунку чужих грошей, тим самим використав вказане підроблене електронне платіжне доручення шляхом підтвердження операції в мобільному додатку.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив підробку документів на переказ їх використання, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 200 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Так, свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, - обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю, беззаперечно.
Йому роз'яснено право мати захисника (адвоката) безкоштовно, - за рахунок коштів держави (через центр вторинної правової допомоги), проте, - обвинувачений зазначив, що свої законні права та інтереси в даному кримінальному провадженні буде захищати самостійно, а тому послуги захисника йому не потрібні.
Обвинувачений зазначив, що обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, - відповідають дійсності і ним не оспорюються. Злочини ним вчинено при обставинах, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює всю протиправність своїх дій, просить суд суворо його не карати, йому дуже соромно за вчинене кримінальне правопорушення. Додав, що частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду в розмірі 15 тис.грн.
Суд, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_6 , які були надані ним в добровільному порядку під час судового розгляду, з яких видно, що він повністю визнає себе винним в інкримінованих йому діях, - переконаний, що визнання вини обвинуваченим та відповідні його покази, - не є результатом якихось погроз з боку потерпілої сторони, чи третіх осіб, або погроз чи обіцянок працівників правоохоронних органів (слідчих, прокурорів), приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 є логічними, послідовними, та, зглядаючись на обставини справи, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, - достовірними та обґрунтованими, а тому вони є однією із підстав для притягнення обвинуваченого ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, органами досудового слідства зібрано і інші докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, однак, за клопотанням прокурора, - проти чого обвинувачений не заперечував, та в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, - суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів і судових витрат, обґрунтовуючи своє рішення наступним:
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_6 було роз'яснено судом в судовому засіданні, які йому зрозумілі.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів і судових витрат, дослідженням доказів, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 в судових дебатах підтвердив часткове відшкодування обвинуваченим заподіяної йому шкоди, погодився з позицією прокурора щодо призначення виду та міри покарання, на суворій мірі покарання не наполягав.
Матеріали кримінального провадження стосовно речових доказів
В матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 24.02.2025 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, згідно якої: мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, МЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , - визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві.
Згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (триманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12025100070000009 від 24.02.2025 року, речові докази у виді: мобільний телефон, який упаковано у спецпакет №ICR0097287.
Матеріали кримінального провадження, що стосується процесуальних витрат
В матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта №СЕ-19/111-25/9808-ТВ від 14.02.2025 року з додатками (скріншотами з ціновою інформацією з мережі Інтернет), відповідно до якого: ринкова вартість мобільного телефону «ОРРО» А17к3/64GB Gb, станом на 26.12.2024 року становить 2297,25 грн (дві тисячі двісті дев'яносто сім грн 25 коп.).
Згідно довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025100070000009, становить 1193,85 грн (одна тисяча сто дев'яносто три грн 58 коп.).
Матеріали кримінального провадження щодо заходів забезпечення кримінального провадження
В матеріалах кримінального провадження міститься ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.04.2025 року про арешт майна, справа № 758/2763/23, згідно якої накладено арешт на мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, МЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_5 .
Мотиви призначення покарання
Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, дані про особу винного.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Суд також приймає до уваги, що кримінальне правопорушення було вчинено під час правового режиму воєнного стану.
Суд також враховує обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання задовільно, на час розгляду справи працює офіційно інженером в ТОВ «Фозі Фуд», одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_1, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, матеріальний стан, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а саме повне визнання своєї вини, самозасудження злочинної поведінки та твердий намір обвинуваченого в подальшому дотримуватися бездоганної законослухняної поведінки.
Отже суд доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на мінімальний строк, в межах санкції ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України - у виді штрафу у мінімально передбаченому розмірі, та із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Разом з цим, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчинених в даному випадку злочинів не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, що пом'якшують покарання, і хоча ці обставини не є такими, які виправдовує обвинуваченого у вчиненні злочинів, але істотно знижують його суспільну небезпечність, враховуючи, що обвинувачений під час судового розгляду зобов'язався в подальшому дотримуватися бездоганної поведінки, що вказує на формування в нього позитивних установок, які додатково свідчать про можливість його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, тому на переконання суду можливе застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на максимальний строк та покладення на нього обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, МЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , який перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - передати власнику ОСОБА_5 .
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2025 року у справі № 758/2763/25 на мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, МЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , - підлягає скасуванню.
Судові витрати, відповідно до довідки про витрати на експертизу від 14.02.2025 року №СЕ-19/111-25/9808-ТВ, становлять 1 193, 85 грн., які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років,
- за ч. 1 ст. 200 КК України - у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень,
- за ч. 2 ст. 200 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень,
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, п.2. ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2025 року №758/2763/25.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «ОРРО», синього кольору, МЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , який перебуває в камері зберігання речових доказів Подільського УП ГУНП у м. Києві, - передати власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати, понесені на проведення Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизу від 14.02.2025 року № СЕ-19/111-25/9808-ТВ розмірі 1 193, 85 грн. (одна тисяча сто дев'яносто три грн. 85 коп.).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1