печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17405/25-к
пр. 1-кс-16618/25
30 травня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100060000596 від 04.04.2025,
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, із забороною користування та розпорядженням таким майном, що належить ОСОБА_5 , а саме: кепка чорного кольору з написом «EA7 Emperio Armani», ключ від замка запалювання автомобіля KIA Sportage, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зв'язка з семи ключів, кросівки чорного кольору з написом «Dolce gabana», спортивні штани з біркою «Goldi made in Ukraine», вилучених у ОСОБА_5 04.04.2025 під час проведення обшуку автомобіля марки KIA Sportage, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , автомобіль марки KIA Sportage, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція сторін кримінального провадження
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
Представник власників майна, адвокат ОСОБА_7 , також подав заяву про розгляд клопотання без його участі. У задоволенні клопотання просив відмовити.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Правове обґрунтування
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12025100060000596, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого,
ч. 2 ст. 194 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна - автомобіля Mercedes-Benz GLS-580 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом його підпалу.
04.04.2025, приблизно о 05 годині 32 хвилин, ОСОБА_5 прибув до підземного паркінгу в приміщенні ЖК «Central Park» за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Джона Маккейна, 7, де на паркомісці № 190 був припаркований автомобіль марки Mercedes-Benz GLS-580 реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь підготовлений ним горючий матеріал, який приніс із собою, облив ним вказаний транспортний засіб та за допомогою стороннього малокалорійного джерела запалювання здійснив їх підпал, після чого залишив місце події.
Внаслідок підпалу, вчиненого ОСОБА_5 , автомобіль марки Mercedes-Benz GLS-580 реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнав значних термічних пошкоджень, чим заподіяно ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 6 702 519 грн.
04.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Злочин, вчинений ОСОБА_5 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк на строк від трьох до десяти років.
04.04.2025 під час обшуку автомобіля KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що перебував у користуванні ОСОБА_5 , вилучено кепку чорного кольору з написом «EA7 Emperio Armani», ключ від замка запалювання автомобіля KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зв'язку з семи ключів, кросівки чорного кольору з написом «Dolce gabana», спортивні штани з біркою «Goldi made in Ukraine» та атомобіль KIA Sportage, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 04.04.2025 вказані вище предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100060000596 від 04.04.2025.
Клопотання про арешт майна надіслано до суду засобами поштового зв'язку 05.04.2025, рекомендований лист № 0101049173408, тобто у строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Мотиви слідчого судді
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно, а саме: кепка чорного кольору з написом «EA7 Emperio Armani», кросівки чорного кольору з написом «Dolce gabana», спортивні штани з біркою «Goldi made in Ukraine» відповідають ознакам речових доказів, оскільки підозрюваний був одягнений в ці речі в день вчинення злочину, що відображено в матеріалах клопотання, а тому одяг може містити на собі сліди від запальної речовини. В цій частині клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту та автомобіль та ключі від нього, оскільки їх власником є третя особа, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому, в силу ст. 64-2 КПК України, слідчий не уповноважений звертатися до суду із клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 64-2, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025100060000596 від 04.04.2025 на майно з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною користування та розпорядженням таким майном, що належить ОСОБА_5 , а саме: кепка чорного кольору з написом «EA7 Emperio Armani», кросівки чорного кольору з написом «Dolce gabana», спортивні штани з біркою «Goldi made in Ukraine», що були вилучені в ОСОБА_5 04.04.2025 під час проведення невідкладного обшуку автомобіля KIA Sportage, н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1