Справа № 699/332/25
Номер провадження № 1-кп/699/71/25
10.06.25 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією кримінальне провадження № 12025250380000040
за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корсуня-Шевченківського Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, раніше судимого, востаннє вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.11.2021 за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, яке повністю ним відбуте, 25.12.2024 звільненого з місць позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних, корисливих злочинів, зокрема, востаннє 2 листопада 2021 року Корсунь-Шевченківський районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, 25 грудня 2024 року звільнившись з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний, корисливий злочин пов'язаний з незаконним заволодінням чужим майном.
Так він, 28 січня 2025 року, близько 5 години, достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та який продовжено Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 на строк 90 діб, з метою вчинення крадіжки, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , де, шляхом зриву навісного замка, проник всередину господарського приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належну ОСОБА_5 бензопилу фірми «Stihl MS 180», виробництва Німеччини, с.н. 253684132, вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 3 216 гривень 67 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Окрім того, він же, 30 січня 2025 року, близько 6 години, достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та який продовжено Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 на строк 90 діб, з метою вчинення крадіжки, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , де, шляхом зриву навісного замка, проник всередину господарського приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_5 : болгарку з диском фірми «Hilti AG 230-S», вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 5 277 гривень 78 копійок; канцелярський ніж фірми «Роlах», вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 64 гривні 28 копійок; чотиригранну викрутку з полімерним руків'ям, вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 36 гривень 11 копійок; плоскогубці фірми «Berg», вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 145 гривень 17 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 5 523 гривні 34 копійки, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Обсяг доказів
Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, установлених в обвинувальному акті. Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
З'ясувавши думки учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів сторони обвинувачення (щодо реєстрації кримінального провадження, речових доказів, процесуальних витрат та характеризуючих обвинуваченого доказів), дослідженням досудової доповіді та з'ясування думки потерпілого щодо доцільного та домірного покарання.
2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини, а саме час, місце, спосіб, мотиви вчинення ним інкримінованих правопорушень. Зазначив, що викрадення здійснив через брак коштів, у зв'язку з тим, що після звільнення з місць позбавлення волі він не міг працевлаштуватися. Обвинувачений зазначив, що негативно ставиться до свого вчинку, у вчиненому кається та зробив для себе висновки на майбутнє щодо недопустимості такої поведінки в подальшому. Повідомив, що наразі проживає з тіткою у її будинку, працює на підробітках, припинив вживати наркотичні речовини. Просив не позбавляти його волі.
2.3. Позиція потерпілого ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив, що викрадене майно йому повернуте. На думку потерпілого виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе.
2.4. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що 30.01.2025 за повідомленням ОСОБА_5 було зареєстровано кримінальне провадження № 12025250380000040 за ч. 4 ст. 185 КК України про те, що 30.01.2025, близько 6 години, невідома особа, шляхом зриву навісного замка, проникла до господарської споруди домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , звідки викрала електроінструменти.
Під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025250380000040 було встановлено, що 28 січня 2025 року, близько 5 години, ОСОБА_4 , з метою вчинення крадіжки, проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , де, шляхом вільного доступу, проник всередину господарського приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належну ОСОБА_5 бензопилу фірми «Stihl MS 180», виробництва Німеччини, с.н. 253684132, вартістю, згідно з висновком товарознавчої експертизи № 300 від 31.01.2025, 3 216 гривень 67 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Відомості про цю подію 26.02.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250380000067 з визначеною правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та відразу ж розпочато досудове розслідування.
Постановою прокурора від 27.02.2025 кримінальні провадження №№ 12025250380000040 та 12025250380000067 об'єднано в одне провадження, якому присвоєно №12025250380000040.
З розписки потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що раніше викрадені у нього бензопилу, болгарку з диском, канцелярський ніж, викрутку та плоскогубці, пара черевиків та пара рукавиць є речовими доказами та передані йому на відповідальне зберігання.
2.5. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.
До матеріалів справи надано характеристику з місця проживання обвинуваченого, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , за місцем реєстрації характеризується нейтрально.
Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 24.04.2025 № 95 ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Черкаський районний сектор № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області на підставі ухвали суду склав досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку, зазначеного у досудовій доповіді, виявлено дуже високу імовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також високу ймовірність небезпеки для суспільства, що свідчить про неможливість виправлення особи без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
2.6. Висновки щодо доведеності винуватості.
Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
З огляду на викладене суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_4 вчинив два епізоди кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього кодексу, за кожен з яких її не було засуджено.
При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу.
Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо злочини, які утворюють повторність відповідають одному і тому ж складу злочину (наприклад крадіжки, поєднані з проникненням в житло), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатися в процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) покарання призначається у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції.
За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції покарання не призначається.
На теперішній час Верховний Суд від цих правових позицій не відступив.
Таким чином, визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, кваліфікованих за однією і тією ж нормою статті Особливої частини Кримінального Кодексу, слід призначити йому єдине покарання.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, його позицію щодо визнання винуватості, надання ним викривальних щодо себе показань як на стадії досудового розслідування так і в суді, слід дійти висновку про наявність такої пом'якшуючої обставини як активне сприяння розкриттю злочину.
Щодо щирого каяття слід зазначити таке. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 199/6365/19.
Під час судового розгляду суд не встановив наявності такої обставини, як щире каяття обвинуваченого.
У обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудового розслідування не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, бере до уваги наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд урахував, що обвинувачений після звільнення з місця позбавлення волі не мав місця постійного проживання та через свій досвід, статус засудженого та хронічне захворювання був обмежений у можливості працевлаштування, отже мав труднощі у забезпеченні своїх базових життєвих потреб.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції інкримінованого правопорушення у виді позбавлення волі строком п'ять років. На переконання суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з визначенням максимально можливого іспитового строку тривалістю три роки.
Суд дійшов висновку, що саме такий захід впливу на засудженого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено, потерпілий претензій до обвинуваченого не заявив.
Щодо обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у період з 01.02.2025 до 01.04.2025 у виді домашнього арешту у певний період доби. Попереднім ув'язненням такий запобіжний захід не вважається. Підстави для застосування запобіжного заходу на час ухвалення вироку відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складають 500,00 грн за проведення товарознавчої експертизи.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 3 (три) роки іспитового строку.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 покласти обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у виді витрат на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 500,00 (п'ятсот грн 00 коп) грн.
Речовий доказ: шапка типу «балаклава» та посвідчення, які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Речові докази: поясну сумку, яка передана в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_4 .
Речові докази: болгарку з диском фірми «Hilti AG 230-S»; канцелярський ніж фірми «Роlах»; чотиригранна викрутка з полімерним руків'ям; плоскогубці фірми «Berg»; пара черевиків з синтетичного та полімерного матеріалу; пара господарський рукавиць; бензопила фірми «Stihl MS 180», виробництва Німеччини, с.н. 253684132, які передано під розписку потерпілому ОСОБА_5 - залишити у володінні останнього.
Речовий доказ: оптичний носій інформації - лазерний компакт-диск з вмістом на ньому чотирьох відеозаписів з мобільного телефону, надані потерпілим ОСОБА_5 , які долучені до матеріалів кримінального провадження № 12025250380000040 - залишити при матеріалах досудового кримінального провадження.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з подальшим врученням тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1