Справа № 580/11299/24
про залишення апеляційної скарги без руху
09 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позов задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 01.09.2018 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язаyj військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 01.09.2018 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити провадження у справі. Крім того, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 31.01.2025 та отримано відповідачем в електронному кабінеті 31.01.2025 о 16:36, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 31.01.2025. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 03.03.2025. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 13.03.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апелянт посилається на запровадження воєнного стану на території України, участю в/ч НОМЕР_1 у відбитті російської збройної агресії, а також невідкладним вчиненням дій з апеляційного оскарження судового рішення з моменту фактичного ознайомлення з ним.
Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції, такі причини поважності пропуску в/ч НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень, а будь-яких належних і допустимих доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість реалізувати свої право на подання апеляційної скарги внаслідок зумовлених війною обставин, відповідачем не надано.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 16.05.2024 у справі №120/7838/23, від 19.09.2024 у справі №240/2139/24, від 24.09.2024 у справі №440/10248/23.
Щодо посилання апелянта на неможливість надання фактичного підтвердження місця перебування в/ч НОМЕР_1 у районах ведення бойових дій не є можливим з огляду на віднесення таких відомостей до державної таємниці суд зазначає, що у суді апеляційної інстанції є режимно-секретний орган Шостого апеляційного адміністративного суду, який має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 14.09.2023 № КВ2-2023-85 (дійсний до 15.09.2027).
Таким чином, в разі наявності у зазначених в/ч НОМЕР_1 документах грифу секретності «Таємно», такі документи могли бути надіслані до режимно-секретного органу Шостого апеляційного адміністративного суду, та за минуванням потреби ці матеріали були б повернуті відправнику.
Проте, такі докази в/ч НОМЕР_1 надано не було.
З приводу посилання апелянта на те, що останній невідкладно після фактичного ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення вчинив дії, спрямовані на його апеляційне оскарження, суд зазначає, що, як було встановлено раніше, копія рішення суду першої інстанції отримана відповідачем 31.01.2025 (у день його ухвалення), зареєстрована у документообігу в/ч НОМЕР_1 04.02.2025 за №451, на ній міститься резолюція уповноваженої особи «До виконання», а безпосередньо копія рішення з електронного кабінету роздрукована 03.02.2025.
Тобто, не пізніше 03.02.2025 відповідач був ознайомлений із змісту оскаржуваного судового рішення. Водночас дії щодо його оскарження почав вчиняти майже через місяць, що підтверджується копією платіжної інструкції №3379 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, датованої 03.03.2025.
Викладеним спростовується посилання апелянта на те, що останній невідкладно, після фактичного ознайомлення із змістом рішення суду, почав вчиняти дії щодо оскарження його до суду апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду в/ч НОМЕР_1 не зазначено
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві причини його пропуску поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання в/ч НОМЕР_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин, які на переконання апелянта, є поважними для його поновлення, із наданням доказів, що їх підтверджують.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк