вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"14" квітня 2025 р. Справа №370/1961/20
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), в якому вказала, що вони з відповідачем з 28.09.2010 року перебували у зареєстровану шлюбі, який рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16.06.2020 року у справі №370/923/20 було розірвано. За час шлюбу ними за спільні кошти було придбано майно, яке як спільне майно подружжя підлягає поділу між ними. Зокрема, було набуто:
- гараж, на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2016 року, загальною площею 25,4 кв. м. (з погрібом), розташований на земельній ділянці, площею 0,0032 га, з кадастровим номером: 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житлова квартира, на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2017 року, що складається із двох кімнат, загальною площею - 68,4 кв. м., житловою площею - 36,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ;
- транспортний засіб - автомобіль BMW X3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., який зареєстрований 23.02.2019 року за ОСОБА_4 .
При цьому, продовж 2017-2018 років, у придбаній квартирі за спільні кошти подружжя був проведений ремонт, придбано та встановлено майно, обладнання, меблі, техніку тощо. Відповідно до Акту опису майна, що є спільною сумісною власністю від 07.08.2020 року, проведеного за участі співвласників та депутата Макарівської селищної ради в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться майно на загальну суму 755 703 грн.
Після розірвання шлюбу, оскільки шлюбний договір між сторонами не укладався, домовленості та згоди щодо порядку поділу набутого під час шлюбу майна не досягнуто.
Так, позивачка із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.01.2021 року та заяви про уточнення предмету позову від 25.10.2023 року, просить суд:
1. Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
2. Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки квартири, загальною площею 68,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
3. Зважаючи на той факт, що спільна дитина позивача та відповідача проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні, а визначений судом розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини, визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 частку квартири, загальною площею 68,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
4. Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку гаража, загальною площею 25,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
6. Зважаючи на той факт, що спільна дитина позивача та відповідача проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні, а визначений судом розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 частку гаража, загальною площею 25,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
7. Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя легковий автомобіль BMW Х3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 .
8. Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на ідеальної частки легкового автомобіля BMW Х3, р.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 2014 р.в., номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , залишивши автомобіль в спільній частковій власності.
9. Зважаючи на той факт, шо спільна дитина позивача та відповідача проживає з позивачем та знаходиться на його утримані, а визначений судом розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 ідеальної частки легкового автомобіля BMW Х3, р.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 2014 р.в., номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , залишивши автомобіль в спільній частковій власності.
10. Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя речі побутового вжитку, які знаходяться в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області Тандира О.В. від 25.08.2020 року (а.с.109-110, том 1) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа, що може отримати статус учасника справи: ОСОБА_4 - задоволено частково. Заборонено ОСОБА_4 здійснювати дії по відчуженню транспортного засобу - автомобіля ВМW Х3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., який зареєстрований за ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Ухвалою суду від 25.08.2020 року (а.с.111, том 1) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Тандира О.В. від 26.10.2020 року (а.с.133, том 1) вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 27.10.2020 року (а.с.141, том 1) виправлено допущену описку в резолютивній частині ухвали Макарівського районного суду Київської області від 25.08.2020 року у справі №370/1961/20, а саме в абзаці другому після слів «Заборонити ОСОБА_4 » доповнено словами та цифрами « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
26.01.2021 року від представника відповідача, адвоката Богданчук О.В., до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.231-245, том 1), в якому відповідач позовні вимоги позивачки визнав частково, посилаючись на те, що спірне майно, зокрема, гараж, загальною площею 25,4 кв. м. (з погрібом), розташований на земельній ділянці, площею 0,0032 га, з кадастровим номером: 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортний засіб - автомобіль BMW X3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., дійсно було придбано за спільні кошти, проте, двохкімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 була придбана за позичені відповідачем кошти. Окрім того, зазначив, що майно побутового та домашнього вжитку на загальну суму 755 703 грн частково було придбано особисто відповідачем після фактично припинених шлюбних відносин, спільного сімейного бюджету, введення спільного господарства з 23.12.2019 року. З огляду на вказане, відповідач просив суд частково задовольнити позовні вимоги позивачки, а саме:
- визнати об?єктом спільної сумісної власності придбаний гараж, на підставі Договору купівлі-продажу №2188 від 23.08.2016 року, загальною площею 25,4 м2, (з погрібом), розташований на земельній ділянці площею 0,0032 га, кадастровий номер 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість майна відповідно Висновку про вартість майна від 03.08.2020 року, 60 200 гривень, об?єктом спільної власності подружжя;
- визнати за позивачкою право власності на гараж загальною площею 25,4 м2, (з погрібом), розташований на земельній ділянці площею 0,0032 га, кадастровий номер 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 60 200 грн;???
- визнати об?єктом спільної сумісної власності транспортний засіб - автомобіль BMW X3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 . Відповідно Висновку про вартість майна від 03.08.2020 року, 475 500 гривень;
- визнати за позивачкою право власності на транспортний засіб - автомобіль BMW X3, р.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .
З аналізу норм ст.ст. 120, 127 ЦПК України вбачається, що строк встановлений судом, в межах яких вчиняються процесуальні дії, може бути продовжений судом, а строк встановлений законом, може бути поновлений.
Представник відповідача, адвокат Богданчук О.В., просила суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, суд задовольнив її клопотання, поновив такий строк та прийняв вказаний відзив.
Ухвалою суду від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.249, том 1).
Ухвалою судді Тандира О.В. від 18.05.2021 року (а.с.16, том 2) відмовлено у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Ненада О.А., про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Тандира Олексія Віталійовича від розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року (а.с.17, том 2) задоволено заяву головуючого судді Макарівського районного суду Київської області Тандира О.В., про самовідвід.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 року дана справа передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Мазки Н.Б.
Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області Мазки Н.Б. від 19.05.2021 року (а.с.19, том 2) прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 23.09.2021 року повернуто заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 року ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 23.09.2021 року скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 26.11.2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_4 експлуатувати та передавати у користування третім особам автомобіль ВМW Х3, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, 2014 року випуску. На період розгляду справи та вступу в законну силу рішення суду у справі №370/1961/20 місцем зберігання автомобіля ВМW Х3, державний номерний знак НОМЕР_1 , визначено гараж, розташований на земельній ділянці, площею (розміром) 0,0032 га, кадастровий номер - 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 (що є спільним сумісним майном позивача та відповідача та даний факт визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву). До моменту вирішення справи по суті зобов'язано ОСОБА_4 забезпечити належне збереження автомобіля ВМW Х3, державний номерний знак НОМЕР_1 , та не погіршувати його технічний стан.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.01.2022 року ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 26.11.2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі відмовлено.
Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 09.12.2022 року (а.с.59-60, том 2) відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Макарівського районного суду Київської області від 26.11.2021 року по справі №370/1961/20.
Згідно Розпорядження №53 від 03.04.2023 року (а.с.70, том 2) про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 року (а.с.71, том 2) дана справа передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В.
Ухвалою суду від 31.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.94, том 2).
Ухвалою суду від 15.02.2024 року (а.с.123-124, том 2) провадження у справі було зупинено у зв'язку із призначенням товарознавчої та авто-товарознавчої експертиз, проведення яких було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
19.09.2024 року до суду повернулась цивільна справа разом з повідомленням директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України О. Рувіна №17946/11241-4-24/40 від 29.08.2024 року про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання, у зв'язку із чим ухвалою суду від 23.09.2024 року (а.с.135, том 2) провадження у справі відновлено, і призначено судове засідання на 06.02.2025, яке в подальшому неодноразово відкладалося, а останнього разу на 14.04.2025 року.
14.04.2025 року суд, із занесенням до протоколу судового засідання, прийняв заяву позивачки ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, зокрема, з наступними вимогами: визнати право власності на гараж, розташований на земельній ділянці, площею (розміром) 0,0032 га, кадастровий номер 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем - ОСОБА_1 та визнати право власності на легковий автомобіль BMW X3, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, за відповідачем - ОСОБА_4 .
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Голумбовський Д.Г., підтримали позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 14.04.2025 року, та просили їх задовольнити.
Представник відповідача, адвокат Вовченко С.М., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Сторони у справі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у шлюбі з 28.09.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 28.09.2010 року (а.с.10, том 1).
За рішенням Макарівського районного суду Київської області від 16.06.2020 року, у справі №370/923/20, шлюб між ними було розірвано (а.с.13, том 1).
У період перебування у шлюбі подружжям було набуто гараж, що розташований на земельній ділянці, площею (розміром) 0,0032 га, з кадастровим номером: 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 .
Гараж був придбаний ОСОБА_4 у спільну сумісну власність подружжя за спільні кошти подружжя, згідно договору купівлі-продажу від 23.08.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., та зареєстрований в реєстрі за №2188 (а.с.18, том1).
Згідно технічного паспорта на гараж від 10.11.2009 року, гараж розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: гараж 1999 року побудови та погріб (а.с.19, том 1).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №66453149 від 23.08.2016 року, гараж, загальною площею 25,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.22, том 1).
Перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_4 став власником легкового автомобіля BMW X3, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який був зареєстрований 23.02.2019 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.24, том 1).
Відповідно до висновку про вартість майна від 03.08.2020 року, ринкова вартість гаражу, загальною площею 25,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 60 200,00 грн. (а.с.27, том 1), а дійсна (ринкова) вартість легкового колісного транспортного засобу BMW X3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору, становить - 475 500,00 грн. (а.с.29, том 1).
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується також наступним.
У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Засади шлюбу, а також правовідносини, які виникають із особистих немайнових та майнових прав та обов'язків подружжя, визначаються нормами СК України.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт в судовому порядку. При цьому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Тож, приймаючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 50 відсотків судового збору в сумі 2678,50 грн., при цьому решту 50 відсотків судового збору в сумі 2678,50 грн. слід повернути позивачці з державного бюджету, оскільки відповідач визнав позов.
Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 200, 206, 265, 354-355 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати право власності на гараж, розташований на земельній ділянці, площею (розміром) 0,0032 га, кадастровий номер 3222755101:01:017:0046, за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем - ОСОБА_1 .
Визнати право власності на легковий автомобіль BMW X3, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, за відповідачем - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2678,50 грн.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 - 2678,50 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2025 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя А.В. Косенко