Справа № 369/7552/25
Провадження № 2-а/369/185/25
04.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участі секретаря судового засідання Борщ Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департамент Патрульної поліції, про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4573566 від 24 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав, а також надав заяву про уточнення позовної заяви, в якій зазначив, що бажає збільшити позовні вимоги, а саме: стягнути з Управління патрульної поліції в місті Києві матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Розглянувши заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи вказані норми справи Верховний Суд у постанові від 06 травня 2025 року у справі № 420/15021/21 зробив висновок про те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета та підстави позову.
При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що не вважаються зміною підстав позову уточнення, доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
Зазначений правовий висновок узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що позивач висунув дві нові позовні вимоги до відповідача, суд розцінює вказану заяву позивача як зміну предмета позову, а не як уточнення до позову чи збільшення розміру позовних вимог.
Оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження позивач мав право змінити предмет позову, збільшити розмір позовних вимог лише за п'ять днів до першого судового засідання, а отже вказана заява подана з порушенням строку, встановленого законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
А отже, при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому статтею 286 КАС України, місцевий загальний суд як адміністративний не має право розглядати вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди. Вказані вимоги можуть бути пред'явленні в порядку цивільного судочинства.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Проте позивачем не подані докази направлення копії заяви іншим учасникам справи.
У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі 640/21016/19 викладено висновок про те, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду судом повернення її заявнику.
Отже, колегія суддів КАС ВС уважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС України, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність роз'яснити позивачу його право подати апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду окремо від рішення суду.
Керуючись ст. 49, 243, 286 КАС України,
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Департамент Патрульної поліції, про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09.06.2025.
Суддя Мартиненко В.С.