Справа № 369/17070/24
Провадження № 2/369/3884/25
Іменем України
03.04.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Скрипник О.Г.,
при секретарі Гребенюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та визначення місця проживання дитини,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та визначення місця проживання дитини, у якому просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановити над неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опіку та призначити її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном, визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що її двоюрідна онука, ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що виконавчим комітетом Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було зроблено актовий запис №15.
Її батьками, відповідно до відомостей, вказаних в свідоцтві про народження є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати), яка є її племінницею.
Протягом останніх чотирьох років, її двоюрідна онука - неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Її батьки, які є відповідачам по справі взагалі перестали цікавитись життям своєї дитини, вони самоусунулись від виконання своїх батьківських обов'язків, не утримують та не виховують свою доньку, не піклуються фізичний та морально-психологічний стан дитини, не забезпечують здобуття нею повної загальної середньої освіти, не проживають з донькою, зловживають алкогольними напоями та ведуть аморальний спосіб життя.
Обов'язками щодо виховання та утримання, по відношенню до своєї двоюрідної онуки, ОСОБА_4 , виконує вона.
Даний факт підтверджується наступними документами, які додані мною до позовної заяви:
- актом оцінки потреб сім'ї КЗ «Центр надання соціальних послуг» в якому відображені загальні відомості про умови проживання, навчання, емоційний стан дитини (п.6 де вказано, що дитина поважає бабусю, дуже рідко телефонує мамі, бажання спілкуватись з матір'ю немає) та висновком оцінки потреб сім'ї;
- довідкою амбулаторії загальної практики сімейної медицини Бучанського району Київської області, за підписом сімейного лікаря Берчук Р.О. про те, що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку в Музичанській АЗПСМ, за останній рік 7 раз зверталась за медичною допомогою, щоразу в супроводі бабусі дівчинки, ОСОБА_1 ;
- характеристикою Княжицької філії Забірського опорного закладу освіти Боярської міської ради за підписом директора та класного керівник, в якій зазначено, про те, що вихованням дитини та матеріальним забезпеченням займається ОСОБА_6 , вона постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, відвідує батьківські збори та шкільні заходи, цікавиться досягненням дитини. За час навчання батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не цікавились її досягненнями, не відвідували батьківські збори та не виходили на зв'язок з класним керівником.
Факт доведення, того що ОСОБА_4 є її двоюрідною онукою підтверджується наступними документами: свідоцтвом про її народження, в якому зазначено, що її батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), яка є моєю племінницею, так як її мати - ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ( ОСОБА_8 ) є її рідною сестрою, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, в яких зазначено батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
16.10.2024 відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.
12.02.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивачка у судове засідання не з'явилась. До суду направила заяву у якій просила суд розгляд справи проводити без її участі, позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, про день, час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином, відзиву на позов не подавали.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до судового засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали до суду відповідні письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Позивачки двоюрідна онука, ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що виконавчим комітетом Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було зроблено актовий запис №15.
Її батьками, відповідно до відомостей, вказаних в свідоцтві про народження є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати), яка є її племінницею.
Протягом останніх чотирьох років, її двоюрідна онука - неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Її батьки, які є відповідачам по справі взагалі перестали цікавитись життям своєї дитини, вони самоусунулись від виконання своїх батьківських обов'язків, не утримують та не виховують свою доньку, не піклуються фізичний та морально-психологічний стан дитини, не забезпечують здобуття нею повної загальної середньої освіти, не проживають з донькою, зловживають алкогольними напоями та ведуть аморальний спосіб життя.
Обов'язками щодо виховання та утримання, по відношенню до своєї двоюрідної онуки, ОСОБА_4 , виконує вона.
Даний факт підтверджується наступними документами, які додані мною до позовної заяви:
- актом оцінки потреб сім'ї КЗ «Центр надання соціальних послуг» в якому відображені загальні відомості про умови проживання, навчання, емоційний стан дитини (п.6 де вказано, що дитина поважає бабусю, дуже рідко телефонує мамі, бажання спілкуватись з матір'ю немає) та висновком оцінки потреб сім'ї;
- довідкою амбулаторії загальної практики сімейної медицини Бучанського району Київської області, за підписом сімейного лікаря Берчук Р.О. про те, що ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку в Музичанській АЗПСМ, за останній рік 7 раз зверталась за медичною допомогою, щоразу в супроводі бабусі дівчинки, ОСОБА_1 ;
- характеристикою Княжицької філії Забірського опорного закладу освіти Боярської міської ради за підписом директора та класного керівник, в якій зазначено, про те, що вихованням дитини та матеріальним забезпеченням займається ОСОБА_6 , вона постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, відвідує батьківські збори та шкільні заходи, цікавиться досягненням дитини. За час навчання батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не цікавились її досягненнями, не відвідували батьківські збори та не виходили на зв'язок з класним керівником.
Факт доведення, того що ОСОБА_4 є її двоюрідною онукою підтверджується наступними документами: свідоцтвом про її народження, в якому зазначено, що її батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), яка є моєю племінницею, так як її мати - ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ( ОСОБА_8 ) є її рідною сестрою, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, в яких зазначено батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Згідно заяви від 20 квітня 2024 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідачка ОСОБА_3 не заперечує, щодо позбавлення її батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідачі протягом тривалого часу свідомо ухиляються від виконання юридичного обов'язку по вихованню своєї доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечують необхідним харчуванням, не спілкують з нею, не цікавляться її долею, матеріально не допомагають, що підтверджується вищенаведеними дослідженими доказами.
Доказів, які б свідчили про те, що відповідачка в силу певних поважних причин або інших обставин не може здійснювати свої батьківські обов'язки щодо свого сина судом не встановлено.
У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав відповідачки вплине на інтереси дитини, яка не отримує від своєї матері необхідної уваги та догляду.
Крім того, оскільки розгляд даної справи відбувався за відсутності відповідачів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 169 Сімейного кодексу України мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд призначити його опікуном неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст.58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно зі ст.243 СК України опіка, піклування встановлюється на дітьми, які залишились без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.244 СК України при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Згідно з ч.4 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Відповідно до ч.3 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Порядок встановлення опіки визначається Правилами опіки та піклування, які затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88. Пунктом 2.2 Правил встановлено, що опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється, якщо батьки: померли; невідомі; визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими. Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки: судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування (п. 2.4 Правил).
Відповідно до п.3.1. Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини. Призначеному опікуну або піклувальнику видається посвідчення установленого зразка (додаток 3).
Таким чином суд вважає, що для призначення судом опікуна повинна існувати сукупність двох обставин, а саме: дитина повинна бути позбавлена батьківського піклування та наявне подання органу опіки та піклування про призначення конкретної особи опікуном. Орган опіки та піклування при підготовці подання перевіряє чи відповідає кандидат в опікуни вимогам закону, можливості виконувати опікунські обов'язки та стосунки з дитиною. Орган опіки та піклування може призначити опікуна своїм рішенням із видачею посвідчення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Так, згідно з матеріалами справи, дитина тривалий час проживає з бабусею, батьки самоусунулися від її виховання, не забезпечує дитину. У цій справі визначення місця проживання дитини з бабусею відповідає її найкращим інтересам, що підтверджено доказами у справі, які не спростовані відповідачем, дитині створені належні умови проживання та виховання саме бабусею, а не батьками, що свідчить про сталі сімейні відносини з бабусею.
Отже з урахуванням викладеного та того факту, що ОСОБА_1 сама виховує та утримує онуку з 2021 року, забезпечуючи їй всі необхідні умови для фізичного та емоційного розвитку, суд вважає, що для забезпечення розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі неповнолітньої ОСОБА_4 необхідно визначити її місце проживання разом із бабусею ОСОБА_1 .
На підставі ст.ст.150, 164, 165, 166 СК України, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 284, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити над неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном.
Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Заочне рішення може бути переглянуте Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Оксана СКРИПНИК